Церковні дзвони золотить світанок,

і до молитви кличуть усіх нас.

- Дай Боже щастя! Усім, Добрий ранок!

Велике свято нині, щедрий Спас!

Несіть до храму яблука медові,

кладіть у кошик саду урожай.

З Божої ласки, будьте всі здорові,

в добрі й мирі квітне рідний край.

Дякуйте Богу за дари багаті,

за хліб святий, що на столі у нас.

Нехай достаток буде в кожній хаті...

Вітання з святом! Нині щедрий Спас!

 Є повір'я, якщо в цей день з'їсти освячене яблуко, то загадане обов'язково збудеться!

  Тож, здійснення бажань всім нам! Зі святом!

Вчительська осінь… Вона така однакова кожен рік і така неповторна кожного разу. Щовесни думаєш, аби її подовше ще не було… а наприкінці літа без неї вже просто не можеш. 

Вчительська осінь… Квіти і, здається, все повітря навколо, пахнуть гіркуватими айстрами та оксамитовими терпкими чорнобривцями, ледве вловимим запахом поодиноких жовтих листочків та смачним димком осінніх багать.

Ти, як школяр, знову придбав собі нове приладдя і костюм, щоб іти на зустріч до дітей. І хочеться разом з ними похвалитися своїми обновками, як і вони, дістати свої пенали-ручки, розповісти про літні пригоди, але у вчительської осені інше завдання. Ми вже не належимо своїм родинам, ми одягли новий випрасуваний костюм учителя. 

Форми дітей ще не до кінця вирівнялися від магазинного пакування, а в туфельках дівчаток раз у раз видно цяточку лейкопластиру на нозі… натирають…. Нові портфелики так шкода кинути на підлогу, чи залишити без нагляду! Це в кінці року вони будуть обдерті від снігових гірок, човгання в транспорті і від коліс велосипедів, а зараз, вони такі дорогоцінні. 

Класний журнал, цнотливий та порожній, остерігає зробити бодай одну малесеньку помилку, і знову, як в перший раз дрижать руки, виводячи нову цифру-назву свого дорослішого класу. А діти на уроках вертяться щосекунди, не в змозі зупинитися від своїх заводних канікул. Ще довго будуть сідати батарейки та скакати пружинки літнього відпочинку, раз-у-раз спонукаючи класного керівника бігти до директора і червоніти разом з бешкетником.

Вчительська осінь - це відродження, це мрії, плани та натхнення, це зустрічі з такими дорослими, після літа дітьми і дверями в кабінеті, що ніяк не закриваються від пофарбованого краю… Ці відчуття вони назавжди, хм… це суміш відомих науці гормонів радості, щастя, страху невідомості та особливий вчительський…. його не можна придбати, не можна створити, не можна прикинутися , що він є, бо так хочеться бути причетним до вчительської осені…. Ні, він тільки там, у кожній молекулі клітини вчителя, а більше ні в кого…. 

І буває скажеш: «Та пішло воно все!», а перед очами їх очі…. І сльози збираються десь глибоко в душі…. Скучила…. Це наркотик, це якийсь шкільний наркотик неповторної ВЧИТЕЛЬСЬКОЇ ОСЕНІ…

Щирі вітання з Днем Конституції!

Українці, Бог дає людям стільки випробувань, скільки вони можуть подолати. 

Будьмо мужні, сильні єдині і ми здолаєм все, щоб наша держава була вільною! 

Такою, про яку мріяли, боролися і віддавали своє життя наші Герої.

Слава Україні!

24 червня 2018 - День молоді України. Щорічно в останню неділю червня вся українська молодь відзначає національне свято — День молоді, встановлене в 1994 році Указом президента України № 323/94 за ініціативи молодіжних об'єднань і організацій.

Вітаю із Днем молоді! Друзі, у ваших руках - майбутнє нашої країни.
Бажаю вам якомога довше зберігати юнацький запал і бажання досягати максимальних цілей у всьому. Будьте цілеспрямованими, ініціативними і добивайтесь свого, незважаючи ні на що!

Всіх з днем молоді вітаю,

Хто старіти не спішить!

Серце хай завжди співає,

Хай навколо все смішить.

Буде драйв нехай і радість

Від роботи і життя.

Молодецькими хай будуть

Неодмінно відчуття.

Ви на паспорт не зважайте,

Вісімнадцять вам завжди,

Все, що зайве — тільки досвід,

Долі гордої сліди.

Нарешті відпустка…

Ура!!! Нарешті відпустка. Зітхає полегшено мозок,

і мій телефон не очікує прикрих дзвінків

душа замовляє на зіллі настояні грози

змивати рутину з пошарпаних темпами крил.

Сніданок - із сонця засмажене око яєчні

між тостами хмар, а десертом - родзини хвилин, 

які обіцяють солодку, мов мед, безкінечність

польотів фантазій по картах пейзажів і рим.

Увечері склянка тепла запашного повітря

зі співом цикад в розімлілій  чуприні трави...

І спокій спокою - бальзам на скривавлені лікті...

рушай,  півсвідомосте, коником в шовкові сни...

автор: ptaha

Сьогодні моя учениця Черевко Вероніка отримала перший документ про базову середню освіту - свідоцтво з відзнакою, розумна, гарна, креативна, здібна дівчина. Щастя, радості , миру , нових злетів  бажаю тобі, Вероніко!!! 

           Дуже вдячна батькам за гарне виховання доньки!!!