Про мене

Шановні гості!!!

Рада Вас вітати на своєму блозі!

Люблю дітей навчати мови,

Коли ідуть уроки в школі.

Пісні веселі і розмови

Люблю вести у дружнім колі.

Хорошим словом і ділами

Мені близьких зігріти треба.

Пишаюсь доньками й синами, бажаю їм ясного неба.

Живу в ладу сама з собою,

Завжди привітному всміхаюсь

.

А із нещирістю в двобої, 

 добру і правді поклоняюсь.

 Моє  життєве  кредо “Йдучи  на  урок  пам’ятаю:  переді  мною  сидять  діти, кожний   прагне  отримати  знання,  тому  я  повинна  допомогти  їм  ствердитись.”

   

Життєва стежина привела мене до рідної школи. Це тут я навчилася й полюбила читати, відчувши дивовижні чари слова. А сьогодні я – вчитель. Я беру за руки дітей, щоб разом із ними долати круті сходинки знань. І нагорода мені – захоплені дитячі очі, посмішка, щирість моїх школярів.

Вдивляюсь в очі школярів.

В них світиться жага до знань,

Захоплення, упевненість і віра

У те, що вчитель таємниці всі відкриє,

Що буде сонце тепле, мирне небо

І стежка у житті пряма-пряма…

З дітьми і я молодшаю щоразу,

Із радістю щодня заходжу в клас,

Щоб сіяти

розумне,

                                      добре,

                                                        вічне…

Прізвище, ім' я , по батькові: Дузян Ніна Дмитрівна 

 Посада: Філолог. Викладач української мови та літератури       

Місце роботи: КЗ" Новозлатопільська ЗОШ І - ІІІ ступенів"

Малинівської сільської ради

 Кваліфікаційна категорія: "Спеціаліст І категорії"   

педагогічне звання " Старший учитель"        

Освіта: Запорізький національний університет

Педагогічний стаж: 40 років

Працюю над проблемою: " Формування медіаграмотності на уроках української мови та літератури"

Уроки української мови та літератури можуть бути інтерактивною платформою для формування медіаграмотності у школярів. Головне — навчити учнів критично мислити, бути обізнаним користувачем та збирачем інформації, а не лише нерозбірливим споживачем інформаційного продукту у віртуальному просторі.

Моє педагогічне кредо:

"Віддай людині крихітку себе, за це душа наповнюється світлом" 

Я  вчитель української мови та літератури. 

Люблю свою роботу, своїх вихованців. Слово, кажуть, здатне  вилікувати, надати крила, піднести над землею..., однак є зворотня сторона: воно може й поранити душу, звести нанівець будь-які надії. Любові до щирого українського слова я намагаюсь навчити  учнів не лише на уроках, а й під час екскурсій, виховних годин.

  Українське слово, настояне на калинових кетягах, виплекане долонями наших  бабусь та дідусів, сховане від лихоліть у вишитому рушничкові, оплакане у піснях та думах, навіяне при першому зізнанні у коханні... Слово матері, слово Батьківщини.. слово  Українське. 

Я люблю на уроках експериментувати : уроки-подорожі, уроки-дискусії, квест-ігри, усього не перелічити.

 Люблю, щоб діти на уроці були живими: висловлювали свої думки, не боялися хибної відповіді, підтримували один одного, активно включалися в обговорення. А для цього мало просто знати свій предмет - треба обожнювати дві речі: дітей і науку, яку ти  будеш доносити  до своїх учнів.

 А  я не вмію стояти на одному місці- мені потрібен рух, рух вперед. 

Учитись ніколи не пізно. Учитися - це круто. Учитися разом із учнями, учити учнів. Учити не просто  використовувати прослуханий чи  прочитаний матеріал  на практиці, а навчити їх вчитися, провокувати виникнення бажання отримати потрібну інформацію.

Маю  гарну,  люблячу  і розуміючу сім'ю.

Мої нагороди за роботу: