Виховна робота

Профорієнтаційна робота з учнями 9 класу

З метою прищеплення любові до праці, формування позитивної професійної установки;

        формування та розвиток стійких професійних інтересів і нахилів;

        вибору спеціальності, професії та шляхів її засвоєння

16 березня провели з учнями диспут з вибору професії, дізналися багато корисної та потрібної інформації , говорили про особистий вибір, здійснили анкетування.

 Учні старших класів потребують розширення, поглиблення та систематизації знань про професії, отриманих в процесі навчальної діяльності. У зв’язку з цим основними напрямами профорієнтаційної роботи з учнями є: професійна просвіта, професійне виховання, професійна діагностика та професійна консультація учнів. У зміст професійного виховання входить формування та розвиток в учнів стійких професійних інтересів до тієї чи іншої професії. При цьому особливого значення набувають індивідуальні форми роботи зі старшокласниками. Дієвою формою профпросвіти в старших класах школи є диспути. Їх можна організовувати з учнями одного, кількох паралельних класів чи в загальношкільному масштабі. Наставник повинен здійснювати уміле й тактичне керівництво ходом диспуту, направляти думки учнів так, щоб вони самі прийшли до правильного висновку. Однією із складових частин професійної орієнтації старшокласників є професійна консультація, яка доповнюється індивідуально-психологічною та медичною консультаціями, оскільки у старшокласників часто спостерігаються коливання у виборі професії, пов’язані з недооцінкою себе, невпевненістю в правильності вибору.

       Важливе значення для визначення змісту профорієнтаційної роботи має рівень професійної спрямованості учнів. Для його визначення проводять анкетування. Розрізняють високий, середній та низький рівень професійної спрямованості школярів:

       – високий рівень професійної спрямованості – загальні та професійні інтереси носять широкий, змістовний та стійкий характер; вироблена система значимих ціннісних орієнтацій, для яких характерне глибоке розуміння значення професії і для окремої особистості, і для всього суспільства;

       – середній рівень – загальні та професійні інтереси мають стійкий характер, але не завжди поєднуються з інтересами до майбутньої професійної діяльності; інші інтереси обмежені; ціннісні орієнтації виражаються позитивним відношенням до виконання професійного обов’язку, добросовісного виконання обов’язків;

       – низький рівень – загальні та професійні інтереси чітко не виражені; відсутнє поєднання з інтересом до майбутньої професійної діяльності.

       На даному віковому етапі основними завданнями профорієнтації є перевірка учнями власних сил в конкретному виді професійної діяльності, подальше формування професійних інтересів та нахилів учнів. Характерним для даного етапу є заняття школярів у різних клубах, гуртках і факультативах.

       Основними формами та методами проведення занять профорієнтаційного характеру є шкільна лекція, урок-бесіда, екскурсія, семінари, практичні роботи. Лекційний спосіб занять використовується в основному при вивчення психологічного матеріалу та загальних питань підготовки кадрів. Для активізації занять і залучення старшокласників до обговорення питань, можна використовувати розгорнуту бесіду. Семінарські заняття та диспути присвячені вирішенню основних питань професійного самовизначення молоді.

       Позакласна робота з професійної орієнтації старшокласників здійснюється в наступних напрямах:

       - прищеплення любові до праці, формування позитивної професійної установки;

       - формування та розвиток стійких професійних інтересів і нахилів;

       - вибір спеціальності, професії та шляхів її засвоєння.

 СЦЕНАРІЙ СВЯТА  « МОВА МОЯ КАЛИНОВА»

 Зал святково прикрашений рушниками, кетягами калини, колоссям, плакатами,

стіннівками ("Мова моя калинова На плакатах слова:

Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос — більш нічого. А серце б’ється-ожива, Як їх почує!.. (Тарас Шевченко)

"Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування" (Панас Мирний).

"Мова така ж жива істота, як і народ, що її витворив, і коли він кине свою мову, то вже буде смерть задля його душі, смерть задля всього того, чим він відрізнявся від других людей..." (Панас Мирний).

"Та в мене є надія, що наша літературна мова, як молоде вино, очиститься з часом од шумовиння і стане прозорою і міцною" (Михайло Коцюбинський).

Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну. (Володимир Сосюра).

"Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе" (Олесь Гончар).

Під звуки ліричної пісні на сцену виходять ведучі.

Ведуча. Щиро вітаємо всіх гостей і запрошуємо на наше свято рідної мови.

Мово моя українська,

Батьківська, материнська,

Я знаю тебе не вивчену —

Просту, домашню, звичну,

Не з-за морів покликану,

Не з словників насмикану.

Ти у мені із кореня,

Полем мені наговорена,

Дзвоном коси прокована,

В чистій воді смакована,

Болем очей продивлена,

Смутком багать продимлена,

З хлібом у душу всмоктана,

В поті людськім намокнута,

З кров’ю моєю змішана

І аж до скону залишена

В серці моїм. Ти звеш сюди

Добрих людей до бесіди.

Звучить пісня "Рідна мова" —  муз. Павла Дворського, сл. Григорія Вієру.

Ведучий.      

Мова — краса спілкування,

Мова — як сонце ясне,

Мова — то предків надбання,

Мова — багатство моє.

Мова — то чиста криниця,

Де б’є, мов сльоза, джерело,

Мова — це наша світлиця,

Вона — як добірне зерно.

Мова — державна перлина,

Нею завжди дорожіть:

Без мови немає країни —

Мову, як матір, любіть. (Ф. Пантов)

Ведуча. 

В землі віки лежала мова

І врешті вибилась на світ.

О мово, ночі колискова!

Прийми мій радісний привіт.

Навік пройшла пора безславна...

Цвіти і сяй, моя державна...(Олександр Олесь)

Читець 1.   (О. Мілов. "Заклинання".)

Що я ціную понад усе?

Слово, що правду нетлінну несе,

Можна на нього накинути пута,

Тільки ж від совісті не відвернути.

Мова шовкова, батьківська дяка,

Мовцеві з ходу — тавро селюка.

Мову сусідню велику псують,

Не перейнявши взірець, її суть.

Що це? Чи світу приходить кінець,

Чи перевівся народ нанівець,

Чи благоглупість уже — наша суть,

Чи нам до розуму вже не вернуть?

Я не лякаю і не повчаю.

Вірю у слово правдиве — без краю.

Ним — заклинаю.

Читець 2.   (Ю. Рибчинський "Наша мова")

Мова, наша мова —

Мова кольорова,

В ній гроза травнева

Й тиша вечорова.

Мова, наша мова —

Літ минулих повість,

Вічно юна мудрість,

Сива наша совість.

Мова, наша мова,

Мрійнику — жар-птиця,

Грішнику — спокута,

Спраглому — криниця,

А для мене, мово,

Ти, мов синє море,

У якому тоне

І печаль, і горе.

Мова, наша мова —

Пісня стоголоса,

Нею мріють весни,

Нею плаче осінь.

Нею марять зими,

Нею кличе літо.

В ній криваві рими

Й сльози "Заповіту".

Я без тебе, мово, —

Без зерна полова,

Соняшник без сонця,

Без птахів діброва.

Як вогонь у серці,

Я несу в майбутнє

Невгасиму мову,

Слово незабутнє.

Ведучий.

Слова летять у душу, як лебідки,

І пахнуть п’янко житом і росою,

Калиною, цілющою травою,

Вербички юної дівочою косою...

Ведуча

Слова летять у душу, як лебідки,

О Боже, це неждане щастя звідки?!

Чи ненькою дароване, весною,

Чи сивих предків піснею дзвінкою? (І. Редчиць)

Виконується пісня.

Ведучий.   

Так, із сивої глибини віків бере початок наша мова. Шлях її розвитку — це тернистий шлях боротьби. Багато, дуже багато жорстоких літ і століть пережила наша рідна, наша невмируща мова, мужньо знісши і витерпівши наругу і найлютіших царських сатрапів та посіпак шляхетсько-панських, і своїх панів та підпанків недолугих, і запопадливих партійних функціонерів...

Читець 1.    

Цареві блазні і кати,

Раби на розум і на вдачу,

В ярмо хотіли запрягти

її, як дух степів, гарячу.

І осліпити, й повести

На чорні торжища, незрячу...

Читець 2.    

Ти вся порубана була,

Як Федір у степу безрідний,

І волочила два крила

Під царських маршів тупіт мідний, —

Але свій дух велично гідний,

Як житнє зерно, берегла.

Ведуча.

Перетерпіла вона, мова наша рідна, і дикунський циркуляр царського міністра Валує -ва, який заборонив друкувати книги українською мовою, окрім творів художніх; і ганебний із найга-небніших Енський указ 1876 року, який заборонив друкування будь-яких книг українською мовою, і розпорядження комуністичної партії, згідно з яким українські батьки звільняли своїх дітей від вивчення української мови.

Читець.

Едуард Драч (наш сучасник) емоційно передав ці думки у своєму сатиричному творі "Новітній яничарський марш, або Політична заява в районо Грицька Івановича Придурченка, хохла за національністю" (виконується пісня або декламація твору):

Здравствуй, дорогое наше районо!

Я пишу заяву і смотрю в окно:

Це ж моєй дитинє скоро сьомий год,

Ето ж в школу нинє вже оно пайдьот.

Но вмешалась сила сатанинськая,

Бо ближайша школа — українськая!

Що ето такеє, спрашиваю вас,

Нікуди дитину вести в первий клас!

Пнулись я і жінка з яслєй-садіков,

Щоб була ж дитина, як в начальніков.

Бо какой начальній, рило свинськоє,

Скажеть вам хоть слово українськеє?

В українську школу я б дітей не вів,

Їх учебнік школьний весь би посадив.

Та хотя б Шевченка прочитайте зміст —

Ето же отпєтий націоналіст!!!

Як сприймьот дитина все натурою —

Піде неодмінно за Петлюрою!

(Сам я українську закончів давно,

Так казали: "Грицька — будущий Махно").

Хто там ще за мову, що за голоса?

А по мне, била би в доме ковбаса.

І щоб хата скраю, і щоб самогон —

Ой лунала б песня — ото всех стороні

Ми пойдем все хором в саму свєтлу жизнь!

А заклеймим позором націоналізм!

І спайом, как Сталін научил нас пєть:

Гаркнем — "Україну з України геть! Геть! Геть!

Геть! Геть! Геть!

Ведучий.

Батьком української літературної мови вважаємо Тараса Григоровича Шевченка. Уперше у творах Шевченка українська мова забриніла величезною силою. У ній Шевченко своїм талантом розкрив невичерпні багатства народної мови, осягнув і, як ніхто, відчув чудову, чарівну музику українського слова. Та не берегли нащадки того багатства, вірнопіддано заглядаючи через сусідський тин. І стали забувати, хто ми є, чиї діти, яких батьків.

Виконується пісня або декламується вірш  "До українців" Віктора Баранова.

Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,

Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці, —

Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день,

Коли ми перестали гордитись, що ми — українці.

І що е в нас душа, повна власних чеснот і щедрот,

І що є у нас дума, яка ще од Байди нам в’ється,

І що ми на Вкраїні таки український народ,

А не просто юрба, що у звітах населенням зветься.

І що хміль наш — у піснях, а не в барилах вина,

І що щедрість — у серці, а не в магазинних вітринах,

І що є у нас мова, і що українська вона,

Без якої наш край — територія, а не Вкраїна.

Я до себе кажу і до кожного з вас: — Говори!

Говорімо усі, хоч ми й добре навчились мовчати!

Запитаймо у себе, відколи, з якої пори,

Почали українці себе у собі забувати.

Запитаймо про те, чи списати усе на буття,

Котре нашу свідомість узяти змогло так на Бога,

Що солодшим од меду нам видався час забуття

Рідних слів, і пісень, і джерел, і стежок від порога.

Українці мої! То вкраїнці ми з вами — чи як?

Чи в "моголах" і вмерти судилось нам ще від Тараса?

Чи в могили забрати судилось нам наш переляк,

Що знітив нашу гідність до рівня вторинної раси?

Українці мої! Як гірчать мені власні слова!..

Добре знаю, що й вам вони теж не солодкі гостинці.

Але мушу казати, бо серце, мов свічка, сплива,

Коли бачу, як щиро себе зневажають вкраїнці.

І в мені ниє крамоли осколок тупий,

Мене дума одна обсідає і душить на славу:

Ради кого Шевченкові йти було в Орські степи?

Ради кого ховати свій біль за солдатську халяву?

То хіба ж не впаде, не закотиться наша зоря

І хіба не зотліє на тлю українство між нами,

Коли навіть на згарищі долі й зорі Кобзаря

Ми і досі спокійно себе почуваєм хохлами?

Українці мої! Дай вам, Боже, і щастя, і сил!

Можна жити й хохлом, і не згіркне від того хлібина.

Тільки хто ж колись небо прихилить до ваших могил,

Як не зраджена вами, зневажена вами Вкраїна...

Ведучий.

Усе більше стали відлучати дітей від рідної культури, рідної мови, і це боляче відгукувалося згодом у тих, хто мав світлу душу і вдячну пам’ять до землі своїх батьків.

Ведуча.

Та не всі були байдужими. Чиє серце було зігріте любов’ю до рідного краю, рідної культури, не мовчали — палким, часом дошкульним словом намагалися розбудити українство, яке вже й не знало до ладу, хто ж воно є насправді. Ще донедавна було й таке, про що розповідають гуморески Павла Глазового.

Читець 2.

Артист

Простий батько сина

Вивчив на артиста.

Мова в того сина

Ідеально чиста.

Як зі сцени скаже

Українське слово,

То аж дух займає —

Просто пречудове!

А в сім’ї артиста

Діти й домочадці

Чешуть по-російськи,

Неначе ленінградці.

Тож невчений батько

Й запитав у сина:

—  Поясни, будь ласка,

В чому тут причина?

У театрі в тебе

Українська мова,

А у хаті в тебе —

Нашого ні слова.

Син великодушно                                                    

Посміхнувсь до тата:                                               

— Ех, освіта в тебе,

Батьку, низькувата.

А тому, хто вчений,

Істина відома,

Що одне на службі,

Зовсім інше — дома.

Дома в мене мова —

Засіб спілкування,

А на службі мова —

Засіб існування.

Як же рідну мову

Я забуду, тату,

Як за неї маю

Непогану плату?

Читець 3.

Серед темної ночі

Серед ночі Київ

Криється туманом.

Розмовляє вітер

З бронзовим Богданом.

—  Облітав я, — каже, —

Вулиці всі чисто.

Як змінився Київ,

Це прадавнє місто!

Де вітри гуляли,

Там нові квартали...

А Богдан зітхає:

—   Що там ті квартали…

Нині і кияни

Зовсім інші стали.

Я сто літ на площі

Днюю і ночую,

Але дуже рідко

Рідну мову чую.

Читець 4 

Заморські гості

Прилетіли на Вкраїну

Гості із Канади.

Мандруючи по столиці,

Зайшли до райради.

Біля входу запитали

Міліціонера:

—  Чи потрапити ми можем

На прийом до мера? —

Козирнув сержант бадьоро:

—  Голови немає.

Він якраз нові будинки

В Дарниці приймає. —

Здивуванням засвітились

Очі у туриста:

—  Ваша мова бездоганна

І вимова чиста.

А у нас там, у Канаді,

Галасують знову,

Що у Києві забули

Українську мову. —

Козирнув сержант і вдруге:

— Не дивуйтесь, — каже. —

Розбиратися у людях

Перше діло наше.

Я вгадав, що ви культурні,

Благородні люди,

Бо шпана по-українськи

Розмовлять не буде.

Читець 5

Заноза

Сказав якось Федір Галка

Занозі Панькові:

—  Ти чому не розмовляєш

На вкраїнській мові?

—  Зачим вона мінє нада? —

Прошипів Заноза. —

Што я — дядько тібє, что лі,

З какогось колхоза?

Читець 6.

Турок

Збирається мій знайомий

В далеку мандрівку.

Придбав собі в Туреччину

На тиждень путівку.

Голова тріщить у нього

Від отих уроків...

Костюм купив елегантний,

Вчить турецьку мову.

Уже знає, як звуть турки

Свиню і корову,

Як спитати по-турецьки,

По чім у них шуби,

Де купити мило й пасту,

Яка чистить зуби.

Він, до речі, в Україні

Живе тридцять років.

Ходить всюди, як хазяїн,

Аж дверима гурка,

Хоча мову українську

Знає гірше турка.

Ведучий.

Сподіваємося, що серед нас немає персонажа останньої гуморески, тому оголошується конкурс знавців рідної мови. (Завдання готують заздалегідь і пропонують учням у вигляді гри, наприклад вікторини; бажано підібрати цікаві питання з лексики, фразеології з використанням завдань, пов’язаних із малюнками. Якщо є учні, які пишуть вірші, бажано виділити окремий час для читання ними власних поезій або ж однокласники можуть прочитати їх твори зі сцени.)

Ведуча.

(на фоні пісні "Реве та стогне Дніпр широкий") Нині українська мова утверджується не лише як державний атрибут, а повертається в річище плекання рідної культури. Але не забуваймо (читає вірш О. Забужко "Клятва"):

Мова кожного народу

неповторна і — своя;

в ній гримлять громи в негоду,

в тиші — трелі солов’я.

На своїй природній мові

і потоки гомонять;

зелен-клени у діброві

по-кленовому шумлять.

Солов’їну, барвінкову,

колосисту — на віки —

українську рідну мову

в дар мені дали батьки.

Берегти її, плекати

буду всюди й повсякчас, —

бо ж єдина — так, як мати, —

мова в кожного із нас

ВИХОВНА ГОДИНА

Тема: «На грані двох тисячоліть 

Чорніє Хрест у білім полі...»

Мета: Допомогти учням зрозуміти сенс людського життя. Виховувати інтерес та повагу до свого історичного минулого, в дусі національної самосвідомості, гідності та честі, патріотизму та гордості за свій народ.

«Любіть Україну, як вірні сини,

Віддати життя їй готові,

Як юні сини, що життя віддали

Під Крутами всі, як герої».

Класний керівник

На початку січня 1918р. конфлікт між соціальною і національною революціями РНК РСФРР і Центральною радою УНР, який до того , незважаючи на офіційно оголошений стан війни ,протікав мляво , виливався більше у спроби виходу з кризи дипломатичними засобами , врешті переріс у воєнну фазу. З Харкова і Катеринаслава у напрямку Києва рушили червоногвардійські загони.Саме на початку січня 1918р. на зборах студентів молодших курсів Київського уіверситету Св. Володимира і новозаснованого Українського народного університету , скликаних  за ініціативою студентів-галичан, було ухвалено приступити до створення студентського куреня Січових стрільців для участі в боротьбі проти радянських військ. Окрім студентів до складу куреня  було залучено учнів двох старших класів 2-ї Української ім. Кирило-Мефодіївського братства гімназії.

Сформована поспіхом перша сотня куреня -116 погано обмундированих, необстріляних і практично ненавчених юнаків, 27 січня направилася назустріч наступаючим червоним частинам, зайняла позиції  біля залізничної станції Крути поряд із двома сотнями юнаків Військової школи.

Військове становище УНР на той час стало катастрофічним. На Київ рухалися з фронтів частини революційних солдатів. Загальна кількість більшовицьких військ за різними оцінками коливалась від 6 до 10 тис. багнетів.

За таких обставин сотня студентського куреня і дві сотні юнкерів виявилися єдиним підрозділом, який 29 січня 1918 р. прийняв бій з авангардними частинами червоних загонів. Сили були явно нерівними. Не витримавши натиску і зазнавши втрат, студенти відійшли з позицій відкритого поля до станції і ешелоном відїхали у напрямку Києва.Організованому здійсненню останньої операції допомогло те, що юнаки завчасно розібрали залізничні колії і відірвалися від переслідувачів.

Білим снігом мело,

Чорним громом гуло.

Моя Україно,

Мій Києве-княже,

Ця юнь безборонна

За тебе поляже.

Існує значний різнобій у  визначенні дійсної маштабності бою, його тривалості, кровопролитності, кількості загиблих. Студенти і юнкери не лише довгий час стримували навалу кількісно переважаючих у багато разів вояків-професіоналів,а й кидались у контратаки.

Не ставлячи під сумнів самопожертви юних захисників національної державності,не можна , водночас , не зауважити ,що то взагалі був єдиний бій за УНР, Центральну раду.

За  девять місяців Української революції не знайшлося інших сил для її оборони, крім тих, що зібралися під Крутами, то її доля була вирішена.Патріотична молодь загинула за українську ідею, за УНР.

 1-й ведуча.

.Загриміли в полі , мов громи, гармати-

Стрільця молодого виряджала мати,

Витирала сльози і благала Бога,

Щоб вернув їй сина додому живого.

2-й ведуча.

« Крути – залізнична станція на Чернігівщині на лінії Москва – Бахмач – Київ,відома з оборонних боїв у січні 1918р. перед наступом більшовиків на Київ. Тут 29 січня відбувся бій сотні Юнацької школи імені гетьмана Б. Хмельницького,сотні студентського куреня Січових стрільців та чоти гайдамаків. У цьому бою загинуло близько половини бійців...Опір під Крутами стримав на кілька днів здобуття Києва більшовиками ,що мало важливий вплив на закінчення Берестейського договору.

1-й ведуча.

Тож настав час історичної правди.Хоч через девяносто років дізнаємося про ретельно приховану від народу трагічну сторінку молодої Української держави – трагедію Крут.

Учень.

Під скривавленим полем ,

Під горбочком край Крут

Разом зподихом кволим

Ледь ворушиться грунт.

То закопано – юність,

То добито – стрільця,

Більшовицька безумність

І початок кінця!

1-й ведуча.

Січень 1918 року . На Київ просувалися більшовицькі орди.Київські студенти і гімназисти, прагнучи захистити молоду Україну, що лише ставала на ноги , організували курінь Січових стрільців. Це була молодь , яка не мала в душі сумнівів і вагань.

27 січня курінь Січових стрільців одержав наказ вирушити в похід і вночі 28-го виїхав у напрямі Бахмача. Молодіжний загін пройшов лише семиденну підготовку.

       Хай ще зловісніше тьмариться рань,

Голови юні тим вище...

Як на параді, йдете ви на брань,

В просторі гроз , як на грище.

2-й ведуча.

29 січня , вранці , війська червоних щільними колами розпочали наступ.Ворогів було більше ніж удесятеро.Молоді добровольці зустріли їх вогнем.Молоді герої в останньому розпачливому порусі  кидалися в атаку на переважаючого ворога, але були нещадно знищені.

1-й ведуча.

Один з очевидців писав пізніше про цей бій так:» Пять годин безперестанку студентський курінь стримував червоні лави , сам будучи під градом куль і гранат...Московські багнети безжально кололи груди юнаків, їхні голови розбивали прикладами рушниць , добивали поранених.Бій скінчився. Полонених ворог майже не брав».

Учениця

Червоне козацтво- від крові червоне,

На конях з шаблями летіло туди,

Де діти у шанцях лічили патрони,

Як велетні , ставши супроти орди.

Здурілі від «ізмів» , спянілі від крові,

Дітей українських січуть до пахвин

Страшні яничари, що  вбити готові

І батька ,і матір- такий у них чин.

 2-й ведуча

Розвідка донесла: утемряві студенти втратили орієнтири і пішли на вогні – станцію Крути.Ці 32 студенти потрапили в полон, їх по-звірячому мордували, а на світанні 28 юнаків повели на розстріл.Більшовицькі кати заборонили селянам ховати тіла хлопців за християнським обрядом.Кількох поранених більшовики відправили до Харкова на подальші допити, і вони якимось дивом урятувалися.

1-й ведуча

Уже після очищення Києва від більшовицьких банд почалися розшуки останків полеглих під Крутами.Кілька десятків понівечених трупів було знайдено й перевезено до Києва. Юначі тіла було понівечено й спотворено так, що рідні матері не могли впізнати своїх дітей. Одна мати знайшла свого сина  лише по монограмі на вишиванці.

Загиблих героїв було поховано 19 березня 1918р. у братській могилі на Аскольдовому цвинтарі ,що над Дніпром.

Учениця

Минає рік за роком,

Нестанно дні пливуть,

І у віки залізним кроком

Герої Крут ідуть.

І креслять їх осяйні тіні

В безсмертя славну путь,

В віках віків бійці нетлінні,

Герої Крут не вмруть!

Класний керівник

94 роки тому 300 « мучнів українських « пішло в безсмертя. Юнаки герої показали приклад мужності , відданості і незборимості духу.Герої не вмирають, вони живуть упамяті і справах наступних поколінь.

Учениця

Любіть Україну, всім серцем любіть,

Священную Русь-Україну,

Як предки великі її бороніть,

Кохайте її до загину.

Любіть Україну , як вірні сини,

Віддати життя їй готові,

Як юні сини , що життя віддали

Під Крутами всі, як герої

10 січня - знову в школу, початок другого семестру

І знову бесіда з учнями 9 класу з безпеки життєдіяльності на тему:

 "  Небезпечні місця у навчальному закладі. Як вберегти себе від травм."

1. Початок навчально-виховного процесу починається о 8 год. 30 хв. Усі учні повинні приходити за 10 хв. до початку навчально-виховного процесу.

2. Виконання вимог правил із техніки безпеки учнями є обов'язковим у роботі, спрямованій на організацію безпечних та здорових умов праці учнів, під час проведення занять у навчальних кабінетах, кабінетах підвищеного ризику.

3. Учні зобов'язані виконувати вимоги з безпеки життєдіяльності, передбачені відповідними правилами та інструкціями, дотримувати дисципліни, сумлінно навчатися.

 4.Учні зобов'язані берегти обладнання, інвентар, матеріали, навчальні посібники та ін., бережливо ставитися до шкільного майна.

5.Учні зобов'язані сумлінно дотримувати правил особистої гігієни і санітарних норм на місці праці.

6.Учні не повинні заходити до навчального кабінету та виходити з нього без дозволу вчителя.

7.Не можна підходити до вікон.

8.Заборонено провокувати словами, діями агресивну поведінку, що може призвести до бійки під час навчально-виховного процесу.

9. Не можна курити, вживати алкогольні напої, наркотичні речовини.

 10.Не можна одягати на навчання прикраси, слід мати короткий манікюр.

11. Необхідно співпрацювати з адміністрацією навчального закладу щодо створення безпечних умов для навчання (повідомляти про всі недоліки, що можуть призвести до небезпеки життєдіяльності під час навчально-виховного процесу).

21 грудня провели бесіду з учнями 9 класу про безпечне проводження Новорічних Свят та зимових канікул

ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ І ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ УЧНІВ ПІД ЧАС ЗИМОВИХ КАНІКУЛ

1. Необхідно бути обережним, уважним на вулиці, при переході дороги; дотримуватися правил дорожнього руху.

2. Дотримуватися правил техніки безпеки під час прогулянки в лісі, на річці:

• 2.1. Забороняється розпалювати багаття.
• 2.2. Бути обережним на льоду. При недостатній товщині до 15 см не виходити на лід.
• 2.3. Необхідно обережно поводитися з лижами, ковзанами, санками.
• 2.4. При дуже низькій температурі повітря не виходити на прогулянку, щоб уникнути обмороження шкіри.

3. Необхідно дбати про своє здоров'я; проводити профілактичні заходи проти грипу і застуди.

4. Бути обережним при контакті з електричними приладами, дотримуватися техніки безпеки при включенні і виключенні телевізора, електричного праски, чайника і т.д.

5. Дотримуватися техніки безпеки при користуванні газовими приладами.

6. Дотримуватися часового режиму при перегляді телевізора і роботі на комп'ютері.

7. Бути обережним у поводженні з домашніми тваринами.

8. Забороняється перебувати на вулиці без супроводу дорослих після 21.00 години.

24 листопада ми з дівчатками провели виховну годину, присвячену Дню пам’яті жертв Голодоморів 

                    Виховна година: “Пам’яті жертв Голодоморів”

Мета: Ознайомити учнів із жахливими роками голодомору в Україні; допомогти зрозуміти душевний стан авторів творів про голодомор. Викликати в учнів співчуття до долі людей, які жили в ті тяжкі часи. Виховувати прагнення зберігати в пам’яті історію рідного народу.

Обладнання:  презентація, ілюстрації, хліб, свічки, колоски.

Учениця

Хліб усьому голова.

Так в народі кажуть.

Хліб – мир, любов, життя,

Хліб – це наша радість.

Мама зранку подає

Молочка поживного

І смачний окраєць хліба.

Теплого пшеничного.

Хліб – багатство найцінніше,

Гість жаданий в хаті

З тих часів, коли навчились

Його виробляти.

Учениця

Йшли роки, мінялись люди,

Цінності губились.

Тільки хліб — незгубна цінність,

В ньому наша сила.

Хліб — усьому голова.

Хліб — як сонце, кажуть,

Хліб – це спокій, мир, життя.

Хліб – це справжня радість.

Класний керівник: А був на нашій землі, у рідній Україні рік, коли хліб людям тільки снився. Лише в мареннях приходив. Рік, коли такі хлопчики й дівчатка, як оце ви, не бачили хліба у вічі. Мова  сьогодні йтиме про рік 1933… Рік пам’ятний. Рік незабутній. Рік страшний. Найчорніший рік в історії України: ГОЛОДОМОР 

Повідомлення  про факти голодомору 

Голодомор в Україні тривав 17 місяців (з квітня 1932 року по листопад 1933 року) (

Навесні 1933-го від голоду вмирали 17 людей щохвилини, 1000 – щогодини, майже 25 тисяч – щодня.

Голодомор – бо голод був штучний, тобто організований тодішнім керівництвом для того, щоб зламати опір українських хліборобів, знищити український народ. Історики називають різні цифри жертв голодомору. Але всі вони страшні. У світі не зафіксовано голоду подібного тому. Тільки вдумайтеся: вимерло в нашому краї до 10 млн. людей. Традиційне українське село зі своїми звичаями було зруйноване. (Розгляд ілюстрацій) 

Скрізь, як говорив Т.Шевченко, „село неначе погоріло, неначе люди подуріли”. Від голоду помирали і дорослі, і малі діти, промовляючи своє останнє слово в житті – “хліб”. Матері божеволіли, бо не могли порятувати своїх дітей від голодної смерті. Шматок хліба коштував стільки ж, як і саме життя. І зараз кожен, хто пережив цей страшний голод, ніколи, до кінця своїх днів, не кине і крихти хліба на землю, бо перед ними завжди будуть очі тих, хто помер від голоду у ті страшні часи.

Класний керівник: Якими словами можна описати мучеництво України того періоду, що поклала в землю мільйони своїх синів і дочок?  Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив земне життя у пекельних муках.

Інформацію про голодомор 1932-33 років ретельно приховували, ув’язнюючи людей, які намагалися її поширю­вати. 

Учениця:

Ти кажеш, не було голодомору?

І не було голодного села?

А бачив ти в селі пусту комору,

З якої зерно вимели до тла?

Як навіть вариво виймали з печі

І забирали прямо із горшків,

Окрайці виривали з рук малечі

І з торбинок нужденних стариків?

Учениця:

Ти кажеш, не було голодомору?

Чому ж тоді, як був і урожай,

Усе суціль викачували з двору,-

Греби, нічого людям не лишай! 

Учениця:

Хто ж села, вимерлі на Україні,

Російським людом поспіль заселяв?

Хто? На чиєму це лежить сумлінні?

Імперський молох світ нам затуляв!

Учень 6:

Я бачив сам у ту зловісну пору

І пухлих, і померлих на шляхах.

І досі ще стоять мені в очах…

А кажеш – не було голодомору! 

Вчитель: Люди пухли від голоду, вимирали цілі села.  Наступила голодна зима. Хліба не стало вже до Нового року. Голодуючі сім’ї їли кукурудзяні качани, стебла, просяне лушпиння, стручки акації, сушену солому, трави, гнилі кавуни і буряки, а також м’ясо домашніх тварин і дохлих коней. А тисячі пудів хліба пріли, гнили на сусідніх з голодуючими селами залізничних станціях та елеваторах під пильною охороною міліції та чекали відправки до інших країн в якості гуманітарної допомоги.  Нестерпне горе, біль і розпука матерів, які у відчаї страчували своїх дітей. Так, за спогадами очевидців, жінка помила дітей, натопила маковинням, закрила лядку, «і до ранку всі діти померли».

Хвилина пам'яті (запалимо свічку). 

Давайте сьогодні згадаємо усіх тих, хто страждав і помер під час великого Голодомору. В ці дні по всій Україні люди запалять свічки, щоб пом’янути тих, кого забрали сталінські катівні та голодна смерть. Хай же пам’ять про всіх невинно убієнних згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.

Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню – частинки вічного. А світло цих свічок хай буде даниною тим, хто навічно пішов від нас. Вони повинні жити в нашій пам’яті. 

Учениця:

Засвіти свічу на вікні.

Хай промінням сягне до зорі,

Хай освітить весь світ співчуттям.

Це збагни ти собі і затям.

Учениця:

Засвічу у серці свічу.

І думками туди я мчу,

Де мільйони моїх братів

В смерть летіли по волі катів.

Учениця:

Запалімо мільйони свічок!

Душі тих малих діточок

З болем з неба за нами зорять.

І німіють. Мовчать.

Учениця:

Засвіти свічу, засвіти!

Хай здригнуться від правди світи.

Хай дізнається вся Земля:

Панахиду Вкраїна справля…

Вчитель: Горить свічка пам’яті… Підведімося, схилімо голови й пом’янімо тих, кого забрав з життя голод.  

Вчитель: Будемо з вами жити надією і робити в своєму житті все для того, щоб страшні сторінки історії і справді ніколи не повторились. А український народ, щоб жив, багатів, процвітав і славився по всьому світу своїм розумом, своєю красою, щедрістю, добротою, силою.

«Квіти-незабудьки»  (Діти прикріплюють на стенд з картою України. На блакитній квітці записані слова, пов’язані з голодомором.)

Молитва за Україну

20 листопада з учнями 9 класу провели виховну годину на тему: " Бережи здоров'я змолоду."

Найважливіше при здоровому способі життя - це харчування. Правильне харчування! Більше фруктів і овочів, продуктів, наповнених корисними для нашого організму речовинами. Ніяких гамбургерів, коли, чіпсів та іншої гидоти.

Як говорив сам товариш Гіппократ, їжа повинна бути нашим ліками, а не ліки їжею. В ідеалі, звичайно, потрібно відмовитися від шкідливої ​​їжі назавжди, але ... Але як відмовитися від улюбленої їжі, навіть не найкориснішою, але коханої? Це як будь-яка шкідлива звичка, розумієш, що шкідливо, але відмовитися не можеш. Іноді можна побалувати свій шлунок, але без фанатизму. 

 Мета: спрямувати учнів на здоровий спосіб життя, на стійке бажання бути здоровими, на виховання в учнів культури здоров'я - складової загальної культури людини, на протистояння шкідливим звичкам. 

 Форма проведення: Бесіда-діалог.

 Обладнання: буклет фонду «Здоров'я для всіх», прислів’я про здоров’я, висловлювання відомих людей про здоров'я, малюнки учнів з антирекламою.

 Класний керівник. 

У кожного з вас є своя мрія. Щоб досягти її кожний з вас робить певні кроки. Я не помилюся, коли скажу, що кожний з вас мріє після закінчення школи отримати цікаву професію, бути успішним у житті і створити хорошу дружню сім'ю. Кожна людина в житті чогось прагне. Кожна людина має цінності. Так що ж таке цінності? Цінності - це те, що важливо для вас, за допомогою чого люди звіряють і оцінюють будь-що у своєму житті. Цінності, подібно до магніту, впливають на нашу поведінку і визначають життєвий шлях. Навіть, якщо не докладати зусиль, наші цінності складуться під впливом обставин і оточення. Ця сфера занадто важлива, тому ми не повинні допускати, щоб це за нас вирішував хтось інший. До того ж стихійно сформовані цінності нестійкі, людина часто почувається розгубленою, сама не знає чого хоче, і цим може скористатися будь хто, наприклад, схиливши вас до ризикованої поведінки. В народі говорять: «Скажи хто твій друг і я скажу хто ти», «З ким поведешся, того й наберешся», ось чому вашим батькам не байдуже з ким ви товаришуєте. Щоб запобігти цьому й усвідомити, що справді є важливим для вас, виконайте це завдання. ( на партах у учнів знаходиться завдання, ручки). 3 метою мотивації пізнавальної діяльності вчитель пропонує учням поділитися на групи по 5-6 чоловік і записати на листочках життєві цінності для підлітків. (Учні записують : зовнішня краса, успіхи в навчанні, дружба з однолітками, дружня родина, здоров’я своє і близьких, багато грошей, модний одяг, щастя, благополуччя , розваги , подорожі…). 

Класний керівник. Тепер я попрошу вас підкреслити в цьому списку тільки 5 цінностей. А тепер з 5 залишіть 3, з 3 залишіть одну. Ось ми підійшли до висновку, що здоров'я - найголовніша цінність для вас. І не тільки для вас, а кожна людина цього прагне. Сучасне суспільство зацікавлене у фізично і морально здорових громадянах, здатних до активного творчого довголіття. Збереження здоров'я належить до глобальних національних проблем. Наш Уряд прийняв Програму «Здоров'я нації».

Не потребує доказів, що міцне здоров'я - це найголовніше джерело щастя і благополуччя людини, її неоціненне багатство. Увага учнів звертається на визначення написане на дошці : «Здоров'я - це гармонійне поєднання фізичного, психічного, соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних вад». Давайте пригадаємо, що ми відносимо до фізичного, психічного та соціального здоров’я? ( відповіді учнів).

 Класний керівник пропонує учням розглянути діаграму від яких факторів залежить здоров'я. 20% - від навколишнього середовища 20% - від спадковості 10% - від стану медицини 50 % - від способу життя людини Чи може людина впливати на своє здоров’я? ( відповіді учнів). Отже, ми можемо зробити висновок, що завданням кожної людини є навчитися зберігати, зміцнювати власне здоров'я, використовуючи природні, соціальні фактори довкілля, резерви власного організму, досягнення науки та народний досвід.

 Класний керівник запитує в учнів: - Який спосіб життя повинна обрати людина, щоб бути здоровою?». (Здоровий).

 - А як ви розумієте, що таке здоровий спосіб життя?  (Раціональне харчування, дбайливе ставлення один до одного, дотримання режиму роботи та відпочинку, заняття фізкультурою, запобігання інфекційним хворобам, дбайливе ставлення до природи, дотримання правил гігієни, догляду за тілом і житлом; збереження національних оздоровчих традицій, відмова від шкідливих звичок....) Необхідно підвести учнів до умовиводів: Кожна людина повинна знати, котрі з життєвих навичок можуть зашкодити здоров’ю, а які — зміцнити і навіть, покращити його. Здоровий і розумний спосіб життя сприяє тому, що творчі та фізичні сили людини не вичерпуються досить довго. Отже, ми можемо зробити висновок, що завданням кожної людини є навчитися зберігати, зміцнювати власне здоров'я, використовуючи природні, соціальні фактори довкілля, резерви власного організму, досягнення науки та народний досвід. Прислухайтеся до порад лікарів та старших людей: Щоб здоровим бути – завжди пам’ятай: Не сумуй, не сердься, а ходи й співай. Рівномірно м’язи й мозок навантаж. Сам роби все – не чекай, що зробить «паж». Добрим будь – допоможи, як змога є. Не вагайся, коли треба дать своє. Якщо зробиш так – спаде тягар з душі. Все роби з любов’ю, не гріши. 

14 листопада в школі відбулась акція в рамках Екомарафону -  2017

Працюємо разом - віпочиваємо разом.

Мої дівчатка добре потрудились. Молодці!!!

7 листопада провели виховну годину на тему

                                                 “Мова калинова”

 9 листопада, День української писемності та мови – свято

 рідної мови. Першим до нас приходить слово… З колисковою

материнською піснею, тихою казкою, доброю ласкою…- 

такими словами розпочала виховну годину Черевко Вероніка

             Слова, слова… Вони в собі всі різні:

Тривожні й тихі, радісні й сумні;

Є терпеливі, є жорстокі й грізні,

Ласкаві й чесні, мудрі і смішні….

Не грайся словом. Є святі слова,

Що матері з доріг вертають сина.

             Страшні слова, коли вони мовчать,

Коли вони зненацька причаїлись,

Коли не знаєш, з чого їх почать,

Бо всі слова були уже чиїмись.

Хтось ними плакав, мучився, болів,

Із них почав і ними ж і завершив.

Людей мільярди і мільярди слів,

А ти їх маєш вимовити вперше !

               Ой яка чудова українська мова!

Де береться все це, звідкіля і як?

Є в ній ліс- лісок- лісочок,

Пуща, гай, діброва,

Бір, перелісок, чорноліс.

Є іще й байрак.

І така ж розкішна і гнучка, як мрія.

Можна звідкіля і звідки,

Можна і звідкіль,

Є у ній хурделиця, віхола, завія,

Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль…

ПАМ’ЯТКА З БЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ ДЛЯ УЧНІВ ПІД ЧАС ОСІННІХ КАНІКУЛ

1. Пам’ятайте і виконуйте правила переходу вулиць і доріг.

2. Не грайтесь на тротуарі, поблизупроїжджої частини.

3. Дотримуйтесь правил посадки в трамвай, тролейбус, автобус.

4. На зупинці не стійте близько біля дороги.

5. Не беріть в руки вибухонебезпечні предмети, а у випадку їх виявлення, необхідно повідомити дорослих.

6. Не можна розпалювати вогнища і кидати в вогонь легкозаймисті речовини.

7. Не підходьте до ліній електромереж, якщо провід обірваний, повідомте дорослих.

8. Не грайтесь біля залізничного полотна, не кладіть на рейки предмети, не кидайте нічого у вікна потягу.

9. Не грайтеся у ярках і на будівельних майданчиках.

10. Обережно користуйтесь побутовими електричними приладами: телевізором, праскою, холодильником.

11. Не відходьте далеко від будинку і не впускайте в квартиру незнайомих людей у відсутності дорослих.

12. Не грайтеся з бродячими собаками і кішками. Мийте руки після ігор перед обідом.

13. У вільний час грайтесь у дворі, на дитячому майданчику.

14. Дотримуйтесь відповідних правил поведінки в громадських місцях.

15. Не використовуйте піротехнічні засоби - це небезпечно!

16. Для прогулянки одягайся зручно і тепло, щоб не застудитися.

ОБЕРЕЖНА ПОВЕДІНКА ПІД ЧАС КАНІКУЛ –

ЗАПОРУКА ЖИТТЯ І ЗДОРОВ'Я!

ПРИЄМНИХ ТА БЕЗПЕЧНИХ ВАМ КАНІКУЛ!!!

Осінь, осінь! Чарівна і дивна

В дивограї кольорів горить.

Неповторна, гарна, як царівна,

У намисті горобин стоїть.

Цими гарними словами розпочалась виховна година для учнів 9 класу

Осінь

Облітають квіти, обриває вітер

пелюстки печальні в синій тишині.

По садах пустинних їде гордовито

осінь жовтокоса на баскім коні.

В далечінь холодну без жалю за літом

синьоока осінь їде навмання.

В'яне все навколо, де пройдуть копита,

золоті копита чорного коня.

Облітають квіти, обриває вітер

пелюстки печальні й розкида кругом.

Скрізь якась покора в тишині розлита,

і берізка гола мерзне за вікном.

(Володимир Сосюра)

Перший урок  для учнів  9 класу

Україна - держава європейська

Любіть Україну у сні й на яву…

Мета: формування національної свідомості, виховання любові до рідної землі, дбайливого ставлення до національного багатства країни, мови, культури, виховувати в учнів почуття патріотизму, національної гордості, повагу до батьків, до природи та рідної землі.

Обладнання: святково прикрашений кабінет, зображення герба України, прапора; комп’ютер, колонки, телевізор.

Епіграфи:

Любіть Україну у сні й на яву, вишневу свою Україну,

красу її вічно живу і нову і мову її солов’їну.

В. Сосюра.

Хід уроку:

І. Організаційний момент

1. Слово вчителя

Доброго дня, дорогі учні! Сьогодні наш перший урок присвячено найсвятішому в нашому житті – Батьківщині. Для нас це Україна – наша земля, наш рідний край, наша країна зі славною історією, одночасно молодою і багатовіковою, яка в 2017 році святкує 26 років від Дня Незалежності. Україна — це супер. Україна — це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни.

2. Вправа «Мікрофон»

Закінчіть речення «Я люблю Україну тому, що…»

3. Робота в групах

Створити асоціативний кущ до слова «Україна».

 Пісня «Україна – це ти» (Тіна Кароль)

 ІІ. Основна частина

Учень 1. Ліна Костенко

УСЕ МОЄ, ВСЕ ЗВЕТЬСЯ УКРАЇНА

Буває, часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, —

оці степи, це небо, ці ліси,

усе так гарно, чисто, незрадлииво,

усе як є — дорога, явори,

усе моє, все зветься Україна.

Така краса, висока і нетлі́нна,

що хоч спинись і з Богом говори...

Учень 2. Платон Воронько

ОБЛІТАВ ЖУРАВЕЛЬ

Облітав журавель

Сто морів, сто земель,

Облітав, обходив,

Крила, ноги натрудив.

Ми спитали журавля:

— Де найкращая земля?

Журавель відповідає:

— Краще рідної немає!

Учень 3. Володимир Сосюра

ЯК НЕ ЛЮБИТЬ ТОЙ КРАЙ

Як не любить той край,

Де вперше ти побачив

Солодкий дивний світ,

Що ми звемо життям,

Де вперше став ходить

І квіткою неначе

В його теплі зростав

І усміхавсь квіткам!

Слово вчителя. Наша Україна розташована на унікально родючих землях – чорноземах. По території країни протікають повноводні річки з мальовничими берегами, на півдні – омивають ласкаві моря. На заході здимаються величезні гори. Ми живимо у ласкавому кліматі Простір землі, заселений українським народом великий. Щоб його перетнути, потрібно пішки йти із заходу на схід 90 днів, долаючи щодня по 30 км.

А зараз згадаємо основні етапи становлення нашої держави

1. Усний журнал

Учень 1. 1991 рік

24 серпня ухвалено Акт проголошення незалежності України. Вибори першого Президента – ним став Леонід Кравчук.

Учень 2. 1992 рік

Зафіксовано державні символи України: гімн, прапор та герб.

1 грудня – відмежування інтернет-сегменту: народився домен .ua.

Учень 1. 1993 рік

Український кінематограф презентує проект «Невідома Україна», що складається зі 108 фільмів. У науково-пізнавальній програмі – історія від неоліту до незалежності.

Поява мобільного зв'язку в Україні.

Учень 2.1994 рік

Українці отримають перші національні паспорти.

Рік спортивних тріумфів: на Олімпійських іграх Оксана Баюл завойовує першу золоту медаль з фігурного катання. Сергій Бубка встановив світовий рекорд зі стрибків у висоту з жердиною на відкритому стадіоні – 6 м 14 см.

Учень 1. 1995 рік

Відкриття першого за незалежність метрополітену в Дніпропетровську (6 станцій на одній лінії).

У космос запущено перший український штучний супутник «Січ-1» для наукових спостережень і експериментів.

Учень 2.1996 рік

28 червня набула чинності Конституція України. Появляється українська гривня.

В Антарктиді починає діяти українська станція «Академік Вернадський».

Учень 1. 1997 рік

У Києві відбувся матч «Динамо» - «Барселона». У Лізі Чемпіонів УЄФА українська команда впевнено здобуває перемогу.

Учень 2.1998 рік

На заводі «АвтоЗАЗ-ДЕУ» випущений перший модифікований автомобіль «Таврія-Нова».

З’являється відзнака – «Герой України». Першим її отримує науковець Борис Патон.

Учень 1. 1999 рік

Україна здійснює перший космічний морський старт: запущено ракетоносій «Зеніт ЗSL».

Учень 2.2000 рік

У Києві реставрують і відкривають для відвідувань Михайлівський Золотоверхий Собор і Успенський Собор.

Яна Клочкова на Олімпійських іграх у Сіднеї вперше завойовує нагороду з плавання (медалі за 200 м і 400 м, комплексне плавання).

Учень 1. 2001 рік

Випущено та піднято в небо перший вертоліт незалежної України – АК1-3.

Учень 2.2002 рік

Найпотужніший у світі транспортний літак Ан-225 «Мрія» із вантажем у 187,5 тонн здійснив перший комерційний політ.

Українець Руслан Пономарьов у 18 років стає наймолодшим чемпіоном світу з шахів за версією ФІДЕ.

Учень 1. 2003 рік

Затверджено текст Державного Гімну України, автор – Павло Чубинський.

У складі ФК «Мілан» Андрій Шевченко стає першим українським футболістом, який виграв Лігу Чемпіонів.

Учень 2.2004 рік

Перемого на Євробаченні: Руслана стає першою переможницею конкурсу із піснею «Wild Dances».

З публікацією статті «Атом» починається історія української Вікіпедії.

Учень 1. 2005 рік

Україна приєднується до Болонського процесу щодо європейських стандартів освіти.

Успішний дебют на Каннському міжнародному кінофестивалі: фільм «Подорожні» Ігоря Стрембіцького завойовує «Золоту пальмову гілку».

Учень 2.2006 рік

Українська збірна виходить до чвертьфіналу на Чемпіонаті світу з футболу.

Під егідою «Міс Всесвіт» розпочинається конкурс «Міс Україна Всесвіт» (надалі щорічний).

Учень 1. 2007 рік

Український переклад «Гаррі Поттер і смертельні реліквії» стає офіційно першим у світі.

Виходить українська комп'ютерна гра S.T.A.L.K.E.R, яка стає популярною у всьому світі.

Учень 2.2008 рік

Випускники шкіл складають перше обов’язкове ЗНО (для вступу до університету).

З нагоди 1020-річчя Хрещення Київської Русі до України приїжджає Вселенський патріарх Варфоломій, Архієпископ Константинополя.

Учень 1. 2009 рік

Зафіксовано найвищий за всі роки незалежності показник народжуваності.

ФК «Шахтар» став першим в Україні володарем кубку УЄФА.

Учень 2.2010 рік

Проходить перший Одеський міжнародний кінофестиваль.

Встановлений температурний рекорд: у Луганському термометри зафіксували 42°C.

Учень 1. 2011 рік

Брати-боксери Клички завоювали всі найпрестижніші чемпіонські пояси.

У Києві стартує Міжнародна книжкова ярмарка «Книжковий арсенал».

Учень 2.2012 рік

Відкриття Чемпіонату Європи з футболу. Матчі проходять в Києві, Львові, Харкові, Донецьку. Фінал – на НСК «Олімпійський».

Встановлено світовий рекорд українського телебачення: 110 годин телемарафону національної пісні.

Учень 1. 2013 рік

Виходить перший випуск світового журналу «National Geographic» українською мовою.

На Літній Універсіаді українські спортсмени вибороли 77 медалей і здобули третє місце в заліку.

Учень 2.2014 рік

Прем’єра «Плем’я», першої у світі стрічки без слів (лише мова жестів), режисера Мирослава Слабошпицького. Фільм стає найтитулованішим в Україні.

Українська дитяча книжка «Зірки і макові зернята» вперше підкорює міжнародний конкурс «Bologna Ragazzi Award 2014».

Учень 1. 2015 рік

Створено Національну поліцію України.

В Україні з’являється ліцензований 3G зв’язок.

Учень 2. 2016 рік

Джамала з піснею «1944» стає переможницею Євробачення.

Вперше найвищу вершину світу, Еверест, підкорює українка – Ірина Галай.

Учень 1. 2017 рік

Безвізовий режим України з ЄС.

Перегляд відеоролику

https://www.youtube.com/watch?v=pRCHpD_yDHQ&t=2s

Вчитель: Україна – прекрасна країна. З кожним роком ми крокуємо все вище та вище, здобуваємо нові перемоги та досягаємо успіху. Ви – українці, майбутнє нашої держави та саме за вами будуть стояти нові відкриття, досягнення та перемоги.

Пісня «Лише у нас в Україні» (Ірина Федишин)

ІІІ. Підсумок уроку

Вправа «Мікрофон»

Закінчить речення «Я мрію, щоб в Україні…»

Учитель. Ще раз вітаю Вас зі святом, із 26-ою річницею Незалежності України. Цього року День Незалежності України відзначили грандіозним парадом військових у Києві. У параді під назвою "Зродились ми великої години" взяли участь близько 4,5 тисяч військовослужбовців ЗСУ, Нацгвардії, Державної прикордонної служби, Нацполіції та 10 підрозділів військових з інших країн. Слава Україні! Героям слава!

Виступ учнів

Надія Гуменюк

УКРАЇНА

Є у кожної стеблинки,

І в пташинки, і в дитинки 

На весь світ одна-єдина,

Як матуся, — Батьківщина.

Є у нас своя родина,

Є верба і є калина,

Пісня, мова солов’їна —

Все це наша Україна.

Ти люби її, дитино,

І вишневу, й тополину.

А без нені, без Вкраїни 

Будеш в світі сиротина.

Пісня «Моя Україна» (Наталя Бучинська)

Використані джерела

·        http://dovidka.biz.ua/tsitati-pro-ukrayinu Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

·        https://mala.storinka.org

·        http://24tv.ua/ukrayina_tag1119?utm_source=seocopy

·        https://uk.wikipedia.org/wiki/2017

·        http://espreso.tv/news/2017/08/24/yak_u_kyyevi_svyatkuvaly_26_rokiv_nezalezhnosti_povne_video_viyskovogo_paradu

·        http://esfil.com.ua/swim/25-rokiv-nezalezhnosti-ukraini-u-cikavikh/

                                           Година спілкування

                                    Круглий стіл – колообіг думок

                             Ми – капітани на кораблі свого життя  ?  

  

Мета: гуманізувати виховний процес, наповнити його високими морально-духовними переживаннями, утвердити взаємини справедливості й поваги, усвідомлення сили своїх можливостей для зміни чи перебудови власного життєвого шляху, прагнення стати «капітаном» свого життя;

           максимально розкрити потенційні можливості дитини, стимулювати її до особистісно-розвивальної творчості.

Обладнання: асоціативно-символічне зображення різних типів родин – прозорі куби, телевізор – кадри з гумористичного журналу «Єралаш», презентації учнів – «Я-лідер», «Голос за кадром»; ілюстративно-інформаційний матеріал;  музика, виступ соціального театру.

Перебіг години спілкування

Привітання гостей

І. Емоційний настрой (установка-тренінг)

       Вдихніть глибоко повітря в легені, розправте плечі. Розкрийте  долоні:  ви готові сприймати

інформацію, щиро висловлювати власні думки, із повагою ставитись до думок інших.

Слово вчителя:      (під музику)

День, вечір, ніч, ранок – і знову день..

Літо, осінь, зима, весна – і знову літо…

Народження, розквіт, змужніння, старість, смерть – і знову народження…

      Колообіг світу, природи, життя – усе рухається по колу, але кожного разу день є новим, несхожим на  попередній, адже ми самі плануємо його, відповідно до  наших бажань, настроїв, емоцій, знань, принципів.

     Психологи стверджують, що людина, як особистість, також розвивається по колу… Уявімо це…                                      (інсценівка)

Я – сонечко! (маленька дитина)

     А інші навколо – ніби планети, тільки й обертаються, бігають навколо мене. Цілують, голублять, виконують усі бажання. Тільки крикну – і всі до мене.

Я – школяр! (першокласник)

     Перший клас, у-у-у, здається, мене обдурили, бо нічого приємного я не бачу. Сидіння якісь жорсткі, уроки довгі, ручка зовсім неслухняна і палички страшенно криві.

     А я хочу ловити ящірок, бо коли виросту, то стану працювати в зоопарку. Цікаво, а якщо добрий тигр зустріне знайому антилопу – з’їсть? Завтра запитаю про це у вчителя.

Я  і боюся, і вчуся! (учень 5 класу)

     Боюся лікарів, темряви, самотності, зачиненої кімнати, що вчитель сваритиме, а однокласники насміхатимуться…  Але цікаво визначати площу трикутника, разом із Робінзоном Крузо вижити на острові і відміняти складні числівники!   Хочу швидше стати дорослою!

Я – підліток! (13-14 років)

     Мені страшенно набридли ваші поради, це безглузде постійне опікунство. Я хочу дізнатися, який смак забороненої цигарки, що буде, як я поб’ю свого кривдника. Я хочу все вирішувати сам! Я – дорослий!

Я - любов! (учениця-випускник)

     А Коля вже й не такий поганий хлопець, хоч і вчиться не дуже. Але які у нього блакитні очі… Він – сильний,  і хлопці його поважають!  З ним я почуваю себе захищеною. Здається, ми дві половинки майбутнього.

Я – джерело! (учитель)

     Джерело, яке передасть свої знання, свій досвід маленькій квіточці, зеленій травичці, а головне – своєму сонечку. Я буду вислуховувати, розуміти, допомагати, направляти і … тихенько підказувати. Ти – моє сьогодення і моє майбутнє. Ти ж моє сонечко!

    Учитель: Ви побачили уявну модель розвитку дитини як особистості. На жаль, ідеалу досягти важко, майже неможливо. На шляху до досконалості стоїть безліч перешкод, які не завжди вдається подолати без втрат.

-         Уявімо світ, у якому ми живемо, морем ( інколи спокійним, інколи бурхливим, навіть загрозливим), а ваше життя – корабель.

(на екрані – корабель, що пливе морем, відповідний музичний фон)

- Ми попередньо із вами проводили психологічну гру-тест: Хто ви на цьому кораблі (результати попередньо проведеного тесту) – капітан, рульовий чи пасажир? А усі хотіли би бути капітанами!

Визначення теми години спілкування

На дошці записана тема години спілкування,

а в кінці речення різні розділові знаки.

Ми – капітани на кораблі свого життя ?   !    …     .

- Що означає кожен розділовий знак, і який би ви поставили в кінці цього речення?

Прочитайте тему з відповідною інтонацією (по колу)

( ? - сумнів; ! - наголошення-ствердження, три крапки …  - дискутуємо – і так і ні; крапка  - констатація – не підлягає сумніву)

Учитель: Коли проходять міжнародні конференції, дипломатичні переговори, то їх учасники сідають за круглий стіл, щоб не було суперечок з приводу того, хто сидить на почесному місці, а кому дісталося непочесне. Вислів «сісти за круглий стіл» означає почати доброзичливий обмін думками, миролюбні переговори, де кожен голос є важливим, прислухаються до усіх думок.

     І у нас сьогодні є нагода сісти за наш імпровізований круглий стіл для серйозної розмови з теми: Ми – капітани на кораблі свого життя ? /  !/  …/  .  Установка - у кінці нашої години спілкування потрібно залишити тільки один розділовий знак..

В учнів – пам’ятка  із цитатами, висловами, проханнями та порадами, які є висновками до кожного етапу  години спілкування

Учитель:

     Отже, наше життя – корабель, а кожен корабель має місце, де його збудували, та порт, із якого він вирушає у плавання.

-         що є для нас гаванню, причалом? (родина)

Отже, порт відправлення ваших кораблів – родина.

Сім’я, що значить це, то кожен знає,

Хто зріс в сім’ї, і хто сім’ї не має.

І хоч як не приховуй, не таї,

Залежить наше щастя від сім’ї.

-         що для вас є родина? (найрідніші люди, любов, захист, розуміння, турбота…)

-         ви назвали тільки позитивні якості. А чи всі діти у родинах відчувають любов, захист, розуміння? Які тому причини?

-         Перед вами три вази з квітами. Вони символізують три різні родини. Що ви могли б розповісти про ці родини  умови виховання та розвиток дитини в них як особистості. (Сьогодні ми оперуємо образами, символами)

1. У вазі яскраві нитки, папірці різного кольору. Квітка велика, з різнокольоровими пелюстками.

           - чому квітка має пелюстки різного кольору (родина дбає про всебічний розвиток дитини: фізичний, моральний, духовний, творчий… розвиває образність, пам’ять…)

2. Нитки сірі, темно-сині, де-не-де яскраві. Квітка велика, але пелюстки одного кольору (немає тісної близькості в родині, на першому місці матеріальне, а не духовне збагачення. Але дитина спілкується з іншими людьми, пізнає світ, ходить у дитячий садочок, дивиться телебачення – тому кольори квітки хоча й однотонні, але яскраві).

3. Чорні нитки, трохи червоних, квітка червона, але пелюстки не повністю розкриті (асоціальні сім’ї, батьки не цікавляться дитиною, ігнорують, принижують. Але присутні й червоні нитки – любов до батьків і від батьків. Квітка не повністю розкрита)

Перегляд епізоду з дитячого гумористичного журналу «Єралаш»

(Обговорення епізоду – чому для перегляду обрано цей епізод, ваші зауваження щодо виховання хлопчика…)

П. Слово вчителя

     Наступний крок пізнання світу і себе в світі – школа

-         а що для вас є школа? (місце, де навчаємося, друга домівка, можливість спілкуватися з однолітками, марнування часу, повинність…)

-         чи зможе дитина із ідеальної сім’ї досягти високих успіхів у навчанні? Чому?

-         А чи завжди так буває? Зовні благополучна сім’я, а у дитини конфлікти у школі. Чому? Від кого чи чого це залежить (наш корабель потрапив у шторм) (вчитель не приділив достатньо уваги, не оцінили здібностей – завищена самооцінка; понизився контроль зі сторони батьків, розсіяна увага - тип темпераменту – за все хапається і не доводить до кінця; конфліктний характер…)

-         А чи зможуть добре вчитися у школі діти із 2 та 3 сімей? Що їм для цього потрібно? (бажання,  прагнення вирватися із замкненого круга, приклад інших дітей, підтримка колективу, увага вчителів, але найголовніше - бажання)

«Людина створена з добра і зла, тому вона і добра і зла, все залежить від її вибору» (Б.Харчук «Планетник» (запис у пам’ятці - пояснити вислів)

-         А що заважає (низька самооцінка – я боюся, відчуває самотність, байдужість тих, хто поряд, навіть зневага однолітків -  часто забуваємо, що зустрічають за одежею, а проводжають за розумом)

-         наведіть, будь ласка, приклади, коли дитина із простої сім’ї, можливо проблемної, досягла значних висот у своєму житті ( Тарас Шевченко «був сином кріпака, а став володарем у царстві Духа», Ганс Християн Андерсен – син чоботаря, група «Ласковий май», Михайло Ломоносов, Федір Шаляпін…)

-         що їм допомагало досягти поставленої мети:

природні задатки + зусилля + життєва позиція (запис у пам’ятці)

                                              Я     хочу                                ідеальне

                                              Я    можу                                реальне

                                              Я     буду                                ідеальне

-         Чи будуть тотожними поняття: добре вчитися -  бути лідером (Лідер – особа, яка користується великим, визнаним авторитетом, той, хто веде (голова, вождь)

-         Чи завжди поняття лідер несе в собі позитивне наповнення…  (неформальний лідер - сірий кардинал)

Асоціативне мислення (індивідуальна групова форма роботи – 3 групи)

Серед малюнків, що на столі,  запропонуйте образ-символ та поясніть свій вибір:

1. Учень, що добре вчиться. Лідер у навчанні.

2. Лідер, що бере активну участь у житті класу, школи

3. Неформальний лідер. Лідер зі знаком --

ІІІ.    Учитель:   - Де ви можете  проявити свої здібності, відчути   себе лідером, крім школи?                         (соціум)

(1. гуртки, секції – позашкілля. 2. серед друзів – дворова компанія, вулиця)

(фільм - проект «Я - лідер, капітан свого корабля» -

учні репрезентують своє Я – свої захоплення, досягнення)

«Ви нічого не зможете вдіяти із довжиною вашого життя, але ви можете щось зробити із його шириною і глибиною» (Терані Шире) (запис у пам’ятці)

Учитель: на жаль, не усі мають високі знання, займаються спортом, не мають, як вони думають хисту до музики, малювання, не мають, зрештою й бажання щось в собі змінити. Але кожен хоче проявити своє «я», щоб на нього звернули увагу. Привертати до себе увагу можна як позитивно, так і негативно

(фільм - проект «Голос за кадром».

(Ставляться проблемні питання (пропуски занять учнями,  тютюнопаління, конфлікти) і за кадром - реальні  відповіді учнів)

Посієш вчинок – пожнеш звичку, посієш звичку – пожнеш характер, посієш характер – пожнеш долю» (крилатий вислів) (запис у пам’ятці)

Хто має бажання – шукає можливості, хто немає бажання – шукає причини

      - чи справді серйозні причини того, що дитина вступає в конфлікт із оточенням, із собою, із усім світом?

-         Хтось нас штовхає, направляє, чи ми самі обираємо свої дії?

-         Які причини, що дитина реалізує себе на вулиці?  (батьки – виховання у неповній сім’ї, інколи асоціальній;  Матеріальна незабезпеченість; Бажання прославитись Я – герой; Прагнення повелівати, виявляти жорстокість; Я- сила, влада; Прагнення самостійності;  школа, однокласники;  сама людина – небажання стати кращим…)

-         Які реалії чекають тих, хто вирішує протиставити себе усьому світові, хоча б так виявити своє «Я», направляє свій корабель в сторону, тим самим збившись із заданого курсу (на морі – мілина, айсберги, рифи, шторм. У житті – підступні вороги:  конфлікти з людьми; крадіжки, хуліганство – конфлікт із законом; неможливість віднайти себе -  алкоголізм; наркоманія, зруйноване здоров’я та й навіть усе життя)

Учитель: Деякі педагоги вважають, що труднощі, неприємності загартовують. Але мені жаль таких підлітків, які стикаються із жорстокими реаліями життя. Як уберегти? Як вчасно зупинити? Попередити?

Кажуть – поінформований, отже озброєний.

Інсценування – виступ соціального театру

ІУ.    Учитель:  закінчивши школу, ви вирушите у самостійне плавання: хто продовжить навчання, хто обере робітничу професію, хто реалізує себе у створеній сім’ї…, не будемо висувати погані передбачення.

      Одне із призначень людини – продовжити свій рід. Ми замикаємо наше коло думок. Колись ви теж будете татами й мамами, і пустите у світ корабель нового життя.

-         як би ви допомогли своїй дитині стати капітаном свого корабля? (пропозиції учнів)

-         який напрямок розвитку особистості був би пріоритетним у вашому вихованні (фізичний, розумовий, моральний, трудовий,  творчий…

-         вам не подобаються друзі вашої дитини: ваші дії?

-         Відчули, що дитина курила?

-         Син просить проколоти вухо і вставити сережку? Ставить перед фактом?

     -      Хто поставив би себе за приклад своїй дитині? Чому?

Підсумок

Учитель: У житті є багато різних ситуацій, у яких опиняється та чи інша людина. Тому треба бути розсудливим, розумним, не квапитися із рішеннями і висновками. Наближається до кінця наша година спілкування – і повернемося до теми і мети, яку ми поставили на початку: залишити тільки один розділовий знак.

-         ваші рішення, який розділовий знак залишаємо (підвести до думки, що одностайності немає: скільки людей, стільки й думок, тому жоден знак не прибираємо. Життя саме розсудить.)

«Із усіх критиків найбільш великий, найгеніальніший, найбільш непогрішний – час»  (В.Бєлінський) (запис у пам’ятці)

Учитель: Не знаю, чи були ви щирими, відвертими, але сподіваюсь, що ви замислилися над питаннями, які обговорювали. Хочу, щоб ви зрозуміли, що людина може і повинна бути капитаном свого корабля.

Майбутнє наше – то лиш наша справа,

Лиш наших рук, і совісті, й ума.

Кивать на когось – ми не маєм права,

Та і кивать на кого нам нема!

Вчитель:  закінчується наше кругосвітнє плавання і насамкінець декілька прохань, порад і побажань (записи у пам’ятці)

Прохання: ☺ не покладайтесь на інших, майте свою голову на плечах, будьте капітанами свого корабля.

Порада:  ☻ не бійтеся помилок , просто треба їх своєчасно виправляти;

                ☻ чесно визнавайте неправоту, пам’ятайте, що впертість – самозахист людини слабкої;

                ☻ не виходить задумане – не кидай, а починай робити все спочатку. Неможливо перемогти один раз назавжди, треба перемагати щоденно!

Побажання: частіше повторюйте ♥Я можу, хочу і досягну, чого бажаю.

                                 ♥ Я безстрашний, я нічого не боюся.

                                                          ♥ Я люблю всіх людей, мені комфортно серед них.

Кожен твій подих, і кожен твій порух –

Ти сам собі приятель, сам собі ворог.

Тож ворогу не здавайся без бою –

Стань другом собі і злети над собою.                            

                                           Слоган радіопередачі "Сам собі"

        Психологічний тест:    Капітан? Рульовий? Пасажир?

1. Я завжди відчуваю відповідальність за все, що трапляється в моєму житті. 

2. У моєму житті не було б стільки проблем, якби деякі люди змінили своє ставлення до мене. 

3. Я вважаю за краще діяти, а не розмірковувати над причинами своїх невдач. 

4. Іноді мені здається, що я народилася ( народився ) під « нещасливою зіркою ». 

5. Я вважаю, що алкоголіки самі винні у своїй хворобі. 

6. Іноді я думаю, що багато за що в моєму житті несуть відповідальність ті люди, під впливом яких я стала ( став ) такою ( таким ), як я є. 

7. Коли я застуджуюсь, вважаю за краще лікуватися самостійно, а не звертатися за допомогою до лікаря. 

8. Я вважаю, що  у  моїй сварливості та агресивності, які так дратують, найчастіше винні інші люди. 

9. Вважаю, що будь – яку проблему можна розв’язати і не дуже розумію тих, у кого вічно виникають якісь життєві труднощі. 

10. Я люблю допомагати людям тому,  що відчуваю вдячність за те, що інші зробили для мене. 

11. Коли трапляється конфлікт, то, розмірковуючи, хто в ньому винний, я,  звичайно, починаю з себе. 

12. Якщо чорна кішка перейде мені дорогу, я переходжу на іншу сторону вулиці. 

13. Я вважаю, що кожна людина, незалежно від обставин, повинна бути сильною і самостійною. 

14. Я знаю свої недоліки, але хочу, щоб оточуючі ставилися до них поблажливо. 

15. Звичайно, я мирюся з ситуацією, вплинути на яку не здатний.

Підрахунок результатів.  (Так. Ні. Не знаю)

« Так » на запитання  1, 3, 5, 7, 9, 11, 13 – по 10 балів. 

« Ні » на запитання  2, 4, 6, 8, 10, 12, 14, 15 – по 10 балів. 

« Не знаю ». на будь-яке запитання – по 5 балів.                

100 – 150 балів.  Ви – капітан власного життя. Ви почуваєте відповідальність за все, що з вами відбувається, багато берете на себе, долаєте труднощі, не перебільшуючи їх і не зводячи до рангу життєвих проблем. Ви бачите перед собою завдання й думаєте над тим, як його можете розв’язати.

50 – 90 балів.   Ви охоче буваєте рульовим, але можете, коли необхідно, передати штурвал у вірні руки. При оцінці причин власних труднощів ви цілком реалістичні. Гнучкість, розсудливість і чутливість завжди бувають вашими союзниками. Трапляються ситуації, що ніяк вас не стосуються, ви не несете за них ніякої відповідальності, і все ж , коли це потрібно, берете відповідальність на себе. І ви, звичайно, знаєте, коли це треба зробити. Ви вмієте жити в добрі і злагоді з іншими людьми, не порушуючи внутрішньої злагоди з самим собою.  

До 49 балів.   Ви часто буваєте пасажиром у своєму житті, легко підкоряєтесь силам, говорячи: так склалися обставини, доля тощо. У своїх труднощах ви звинувачуєте кого завгодно, весь білий світ, але тільки не себе. Справжня незалежність здається вам недосяжною і неможливою. Все ж ви вмієте мирно співіснувати з іншими, не роблячи різниці між тим, які це люди і як вони ставляться до вас.

 Година спілкування

 Ми – капітани  на кораблі свого життя

 «Ви нічого не можете вдіяти із довжиною вашого життя, але ви можете щось зробити із його шириною і глибиною»

Шлях до поставленої мети

                Природні задатки        +   зусилля          +   життєва позиція

                       Я хочу                      Я можу                            Я буду

  Посієш вчинок – пожнеш звичку, посієш звичку – пожнеш характер, посієш характер – пожнеш долю (крилатий вислів)

     Хто має бажання – шукає можливості, хто немає бажання – шукає причини (афоризм)

     «Із усіх критиків найбільш великий, найбільш непогрішний – час» (В.Бєлінський)

Прохання: ☺ Не покладайтесь на інших, майте свою голову на плечах, будьте капітанами свого корабля.

Порада: ☻ не бійтесь помилок, просто треба їх своєчасно виправляти;

☻ чесно визнавайте правоту, пам’ятайте, що впертість – самозахист слабкої людини;

☻ не виходить задумане – не кидай, а починай робити все спочатку. Неможливо перемогти один раз назавжди, треба перемагати щоденно!

Побажання: частіше повторюйте:

            ♥ Я можу, хочу і досягну, чого бажаю.

            ♥ Я безстрашний, я нічого не боюся.

            ♥ Я люблю всіх людей, мені комфортно серед них/

Кожен твій подих, і кожен твій порух –

Ти сам собі приятель, сам собі ворог.

Тож ворогу не здавайся без бою –

Стань другом собі і злети над собо

Виховний захiд з профорієнтаційної роботи для учнів 9 класу

Вибір професії — невід’ємний етап у житті кожного, хто здатен працювати. Рано чи пізно ми всі виходимо на роздоріжжя, щоб серед тисячі шляхів обрати свій, єдиний. Відомий французький мислитель Ф. Ларошфуко говорив: «Ми вступаємо в різні періоди нашого життя, наче немовлята, не маючи за плечима жодного досвіду, хоч би скільки нам було років». Справді, людина набуває досвіду у процесі певної діяльності, але краще це виходить, коли вона має знання (профорієнтаційні). Є безліч тем, за якими можна працювати зі школярами, адже учні мають знати, які є професії, де можна здобути ту чи іншу спеціальність, що для цього потрібно, як займатися тим, що тебе цікавить, приносить радість — адже це одна з найважливіших умов відчуття життєвої повноцінності.

Якщо людина не знає, до якого порту вона пливе, жоден вітер не буде їй попутним.

Сенека

ТЕМА. СВІТ ПРОФЕСІЙ – ПРАЦЯ ТА ПОКЛИКАННЯ.

Мета: підвищення рівня інформованості підлітків з питань профорієнтації, розширення їхніх знань про світ професій, ознайомлення з вимогами до людей відповідних спеціальностей та з умовами праці, допомога учням у визначенні власної життєвої траєкторії з урахуванням професійних інтересів та природних здібностей. 

Обладнання: вислови про працю, проектор, інформаційно-довідкова виставка, фотоколаж «Світ професій», «Дзеркала настрою», музичні записи, гороскоп.

ПЕРЕБІГ ЗАХОДУ

Вступ 

(Лунає пісня Юрія Антонова «Мечты сбываются»)

I. Слово вчителя.

«Ким бути?» - одне з найважливіших питань у житті. Іноді людина витрачає багато років, перш ніж знайде себе у професії. Для того, щоб не марнувати час і не покладатися на щасливий випадок у обранні майбутнього, необхідно зважити власні інтереси, нахили, риси характеру. Доцільно порадитися з батьками, вчителями, друзями. Адже відповідальний вибір професії – запорука вашого успішного майбутнього! Сьогодні ми зустрілися з вами, щоб ознайомитися із широким світом професій та навчитися правильно обирати майбутній фах.

Основна частина 

II. Прослухайте вірш Романа Сефа «Странное дело».

Странное дело, а может быть, нет:

Жил-был на свете когда-то сапожник,

Был он сапожником 45 лет,

Но про него говорили: «Художник!».

Странное дело, а может быть, нет:

Жил-был на свете когда-то художник,

Был он художником 70 лет,

Но про него говорили: «Сапожник!».

Странное дело, а может быть, нет.

Питання для обговорення

• У якому розумінні надані слова «художник», «сапожник»?

• Кого із героїв віршу можна назвати майстром, професіоналом? 

• Хто заслуговує на повагу?

• Чи бажаєте ви бути «художниками» по життю? Майстрами своєї справи? Тому сьогоднішній захід буде для вас корисним.

III. Бесіда з учнями.

— Як ви думаєте , чи давно з'явилися професії?( У глибоку давнину , коли стали розділяти працю: мисливець , землероб ... )

— Що таке професія ? (Рід занять, трудової діяльності, що вимагає певних знань і навичок та є для кого-небудь джерелом існування. Тлумачний словник української мови).

— Що таке спеціальність? (Окрема галузь науки, техніки, мистецтва і т. ін.; сфера чиєїсь діяльності або вивчення чого-небудь. || Основна кваліфікація; професія, фах).

— З ряду слів виберіть слова, що позначають професію: інженер, директор , токар , художник- модельєр, перукар , лікар-терапевт.

IV. Постановка першого проблемного питання.

— Як ви гадаєте, що необхідно робити, обираючи професію? (Відповіді учнів)

Перегляд слайду. 

Обираючи професію:

 Ознайомтесь з інформацією про світ професій та оберіть сферу діяльності, яка вас найбільше цікавить;ü

 Складіть реальні уявлення про свої інтереси, здібності, нахили;ü

 З’ясуйте, чи відповідає стан вашого здоров’я вимогам обраної професії;ü

 Довідайтесь, де можна здобути професію відповідної кваліфікації;ü

 Проаналізуйте інформацію щодо попиту обраної вами професії на ринку праці.ü

Сьогодні почнемо виконувати ці пункти.

V. Слово вчителя про типи професій.

Усі професії можна класифікувати за 5 групами: «Людина-Людина», «Людина-Природа», «Людина-Техніка», «Людина-Художній образ», «Людина-Знакова система».

«Людина-природа» – це жива природа, орієнтуватись у якій допомагають біологічні навчальні предмети, науки, зокрема, ботаніка, зоологія, анатомія, фізіологія, загальна біологія. Це професії, праця в яких спрямована на рослинні, тваринні організми та мікроорганізми. Але це не означає, що спеціалісти цього типу професій не пов’язані з технікою, для них вона виступає засобом, а не основним предметом праці: мікробіолог, ветеринарний фельдшер, тракторист-механізатор, оператор інкубатора на птахофабриці, технік лісогосподарства, технік-гідроміліоратор, садівник, агроном-агрохімік, агроном із захисту рослин, агроном, зоотехнік, лаборант-мікробіолог, ветеринарний лікар, лісник, інженер лісогосподарства, біолог, інженер-технолог мікробіологічного виробництва тощо. Тому тобі важливо врахувати наступне, що особливість біологічних об’єктів праці полягає в тому, що вони складні, мінливі, нестандартні. Вони змінюються за своїми внутрішніми законами. І рослини, і тварини, і мікроорганізми живуть, ростуть і розвиваються (а також хворіють, гинуть) без всіляких вихідних. Спеціалісту потрібно не просто багато “тримати в голові”, але і подумки передбачити можливі зміни в об’єктах праці. Від спеціалісті вимагається ініціатива і самостійність у вирішенні конкретних трудових завдань. Важливі також дбайливість і далекоглядність, тому що багато які зміни в тваринних і рослинних організмах можуть бути безповоротними (рослини можуть зів’янути, загинути від шкідників, можуть масово гинути домашні тварини тощо). Змінні умови праці вимагають від спеціаліста творчих вирішень завдань, які виникли.

«Людина-техніка» – це професії, праця яких спрямована на технічні об’єкти (машини, механізми, матеріали, види енергії). Орієнтуватись у професіях цього типу допоможуть навчальні предмети такі, як фізика, хімія, математика, креслення. Слід зауважити, що галузі технічних об’єктів стосуються не лише механізми, але і тканини, пластмаса, харчова сировина, напівфабрикати. Тобто всі професії, які пов’язані з обслуговуванням техніки, ремонтом, встановленням та налагодженням, керуванням підйомних і транспортних засобів, також професії виробництва й обробки металів, їх механічного складання та монтажу, а ще професії пов’язані з монтажем, ремонтом різних споруд, конструкцій тощо: електрослюсар, слюсар-ремонтник, інженер-електрик, токар, фрезерувальник, шахтар, металург, водій транспортних засобів, електрозварювальник, машиніст крану, повар, кіномеханік, швачка-мотористка, верстатник деревообробних верстатів, інженер-технолог, технік-технолог, інженер-механік, архітектор, будівельник, технік-сантехнік тощо. Технічних об’єкти можуть бути точно виміряні, точно визначені за багатьма ознаками і при їх обробці, перетворені, переміщені чи оцінці очікується та вимагається від спеціаліста точність, визначеність дій. Оскільки технічні об’єкти часто від початку до кінця створені, створюються самою людиною і оскільки в світи техніки мало моральних обмежень, то є широкі можливості для новаторства, винахідництва, технічної творчості. У зв’язку з цим технічна фантазія, здатність з’єднати і роз’єднати технічні об’єкти та їх частини – важливі умови успіху в цій галузі. Поряд із творчим підходом до справи в галузі техніки очікується і вимагається від спеціаліста виконавча дисципліна.

«Людина-людина» – це професії пов’язані з навчанням, вихованням, побутовим, торговим, медичним обслуговуванням, інформуванням людей, а також із управлінням та керівництвом людей чи колективів. Тобі в цьому допоможуть орієнтуватись такі навчальні предмети як історія, література та ті, які пов’язані з вивченням людей, суспільства. Це професії: учитель, екскурсовод, продавець, офіціант, перукар, юрист, вихователь, лікар, сестра медична, акушерка тощо. Визначитись із твоїми нахилами, інтересами до даної галузі праці допоможе твій досвід суспільно-організаторської, шефської роботи серед молодших, досвід організатора колективних, групових заходів. Найперша особливість професій цього типу полягає у взаємодії між людьми. Якщо не буде ладитись взаємодія, то і робота ладитись не буде. Друга особливість – це кожна із професій вимагає якби подвійної підготовки: потрібно навчитись і вміти встановлювати та підтримувати контакти з людьми, розуміти їх, розумітись на їх особливостях; потрібно бути підготовленим у тій чи іншій галузі виробництва, науки, техніки, мистецтва тощо. Очікується і вимагається від спеціаліста залишатись спокійним у будь-якій ситуації та вміти знайти вихід з неї, бути привітним, тактовним, уважним, здатним ставити себе на місце іншої людини, добре пам’ятати, тримати в пам’яті знання про особисті якості багатьох і різних людей, а також знаходити спільну мову з різними людьми.

«Людина-знакова система» – професії, об’єктом праці яких є різні знаки: усна та писемна мови, цифри, хімічні та фізичні символи, ноти, схеми, карти, графіки, малюнки, дорожні знаки, формули тощо. Це професії: коректор, економіст, бухгалтер, оператор, кресляр, друкарка, бібліограф, перекладач, історик, топограф, картограф, програміст, контролер-касир, фінансист, документознавець, літературний редактор тощо. Пробою сил для тебе, саме із цього типу професій може бути виконання письмових робіт з різних предметів, ведення записів, переклад з однієї мови на іншу, виконання обрахувань, підрахунків, креслень, схем. В умовах сучасної культури велику роль відіграють знаки, які не мають винахідницької схожості з предметом, який означають (слова не схожі на предмети, про які йде мова, ноти не схожі на музику, гроші не схожі на товар, математичні формули, які описують та дозволяють визначити курс літака, не схожі на літак, ні на траєкторію його руху тощо). Тому, щоб успішно тобі працювати за якоюсь із професії цього типу, потрібні особливі здібності занурюватись у світ сухих позначень, відволікатись від зовнішнього світу і сконцентруватись на тих відомостях, які несуть за собою ті чи інші знаки. Під час роботи зі знаками, як і при роботі з іншими реальностями, виникають завдання контролю, перевірки, звітності, обробки відомостей, а також завдання винаходження нових знаків та знакових систем, тобто тут також є своєрідна можливість для творчості.

«Людина-художній образ» – це професії, праця яких пов’язана із художніми об’єктами чи умовами їх створення, тобто з винахідницькою, музикальною, літературно-художньою й акторською діяльністю: художник, реставратор, дизайнер, художник-декоратор, модельєр-конструктор, артист, актор, композитор, журналіст, фотограф, концертмейстер тощо. Одна із особливостей цього типу професій полягає в тому, що значна частина трудових витрат спеціаліста залишається прихованою від стороннього спостерігача. Обираючи професії цього типу, тобі слід подумати про цю приховану сторону праці, яка може бути непосильною платою за успіх (наприклад, виступ артиста може тривати декілька хвилин, але можливо це лише тому, що щоденно і багато годин поспіль працюю над удосконаленням та підтримує на належному рівні свою майстерність тощо). Дані професії вимагають від спеціалістів художнього смаку, емоційності.

VI. Презентація професій учнями.

VII. Постановка другого проблемного питання.

— Чому, обираючи професію, ми говоримо про три «кити»: Хочу, Можу, Треба?

Зробити вірний вибір означає знайти професію, яка:

 Вам подобається;Ø

 Відповідає вашим здібностям, знанням, стану здоров’я;Ø

 Має попит на ринку праці та буде актуальною в майбутньому.Ø

VIII. Візит астролога.

— Чи хочете ви дізнатися, що радять вам зірки у виборі професії?

(Лунає мелодія, астролог читає гороскоп)

IX. Гра «Вгадай професію»

1. Організовує транспортні перевезення та складування вантажів (Логістик).

2. Займається обслуговуванням клієнтів на підприємствах громадського харчування - ресторанах, кафе, пабах, нічних клубах (Кельнер. Офіціант).

3. Шпаклює і фарбує внутрішні і зовнішні поверхні будівель (Маляр).

4. Будівельний робітник, який встановлює, обслуговує і ремонтує дахи різних форм (Покрівельник).

5. Веде бухгалтерію підприємств та фінансову документацію, пов’язану із обліком видатків та прибутків (Бухгалтер). 

6. Перевіряє технічний стан причепів та автомобілів, визначає необхідность їх ремонту та техобслуговування (Автослюсар). 

7. Працює в засобах масової інформації, видавництвах, рекламних фірмах і друкарнях. Він оформлює друковані видання (Дизайнер комп'ютерного оформлення). 

8. Людина, яка проводить догляд за пальцями рук, чищення і полірування, нарощування і дизайн нігтів (Манікюрниця).

9. Придумує, вишукує і удосконалює рецепти різних страв (Шеф-кухар).

10. Він є фахівцем з товарів, займається оцінкою якості продукції (Товарознавець). 

X. Гра «Знайди кінець вислову»

Цей етап гри відбувається за принципом «лото», або за принципом «перевертнів» (вибір варіанту залежить від цільових установок учителя та рівня підготовленості учнів).

Без сокири не тесляр — не страшна робота.

Без голосу не співець, величає!

Швець без чобіт, своїм носиком живе.

Губами говори, то у сопілку не грати!

Де руки й охота, а руками роби!

Для нашого Федота а тесля без воріт.

Діло майстра а без грошей не купець.

Добре діло утіха, там скора робота.

Зароблена копійка то кипить в руках робота.

Кожна птичка без голки не кравець.

Коли є до чого жагота, коли ділові не поміха.

Коли почав орати, краща за крадений карбованець.

Відповіді:

Без сокири не тесляр — без голки не кравець.

Без голосу не співець, а без грошей не купець.

Швець без чобіт, а тесля без воріт.

Губами говори, а руками роби!

Де руки й охота, там скора робота.

Для нашого Федота не страшна робота.

Діло майстра величає!

Добре діло утіха, коли ділові не поміха.

Зароблена копійка краща за крадений карбованець.

Кожна птичка своїм носиком живе.

Коли є до чого жагота, то кипить в руках робота.

Коли почав орати, то у сопілку не грати!

XI. Обговорення висловів про працю.

«Успіх – це не ключ до щастя. Щастя – ось ключ до успіху. Якщо ви любите свою справу, то будете успішні».

«Оберіть роботу по душі, і вам не доведеться працювати ні дня у своєму житті». 

Заключна частина

XII. Створення формули успіху за допомогою простої Вена.

XIII. Рефлексія

— Чи сподобався вам захід?

— Чим допоміг?

— А зараз заповнимо «Дзеркало настрою». 

Бажаю вам успіхів у пошуках головної справи у вашому житті!

(Лунає музика)

Зелені свята - Трійця 2017: традиції, звичаї та народні прикмети

Свято Святої Трійці символізує відкриття Богом своєї триєдиної сутності. Раніше віруючі знали тільки Бога-Отця і Бога-Сина – Ісуса Христа. А на 50-й день після Великодня всі апостоли з Божою Матір’ю і іншим віруючими молилися в одній світлиці. Раптом з неба пролунав шум, після чого над кожним з учнів Христа виникли язики полум’я – саме так явив себе апостолам Святий Дух, третя іпостась Триєдиного Бога.

Святий Дух дав апостолам вміння говорити на мовах, яких вони раніше не знали, і за допомогою цього дару вони змогли проповідувати християнське вчення серед різних народів.

                                        Свято разом з учнями 

26 травня - свято Останнього дзвоника!

Мої дівчатка 8 класу вітають випускників, щиро бажають їм високих злетів та здійснення мрій!!!

9 Травня - День Перемоги над фашизмом

Ми з учнями 8 класу схиляємо голови , згадуємо всіх ветеранів, які полягли в боях за нас , за наше мирне дитинство , за нашу рідну Батьківщину

                                                        26 квітня 2017 рік                                                                                     

                                       

Сьогодні ми разом з учнями 8 класу сумуємо і згадуємо Героїв Чорнобиля 

26 квітня 1986 року о 01.23 сталася найбільша техногенна аварія в історії людства - вибухнув четвертий реактор Чорнобильської АЕС.

Сумарна радіація ізотопів, викинутих у повітря, становила 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі в 1945 році.

Лише наступного дня, після того як у Швеції за рівнем радіації визначили, що в Україні сталася аварія, уряд СРСР повідомив про Чорнобильську трагедію. Від вибуху і гасіння пожежі, що тривала близько 10 днів, загинула 31 особа і понад 200 було госпіталізовано. За неофіційною статистикою, в Україні померло щонайменше 15 тисяч осіб, які були уражені в результаті аварії на Чорнобильській АЕС.

Жахлива аварія призвела до радіоактивного опромінення величезної кількості людей, до забруднення води й довкілля. На території України утворилася так звана 30-кілометрова "зона відчуження", з якої терміново були відселені жителі задля порятунку їхніх життів.

У "зону відчуження" прибували фахівці, яких відряджали на проведення робіт на аварійному блоці і навколо нього, а також військові частини. Пізніше цих людей стали називати "ліквідаторами". Вони працювали в небезпечній зоні позмінно: ті, хто набрав максимально допустиму дозу радіації, виїжджали, а на їхнє місце приїжджали інші – їх було приблизно 240 тисяч осіб. Загальна кількість ліквідаторів за всі роки - приблизно 600 тисяч осіб.

Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986-го року четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним "саркофагом", збудованим руками сотень тисяч добровольців і мобілізованих солдатів, і Чорнобильську АЕС знову ввели в експлуатацію. Однак великі пожежі і аварії в 1991-му та в 1996 роках призвели до зупинення спочатку другого, а потім і першого реактора. У 2000 році був зупинений останній, 3-й реактор, і Чорнобильська АЕС повністю припинила свою роботу.

26 квітня є днем пам'яті про найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, науковців, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Подвиг цих людей назавжди записано до літопису людської мужності, він навічно залишиться у пам'яті українського народу

Дорогі мої колеги , учні школи та батьки вітаю Вас з Великодніми святами, хай Господь благословить Вас , дарує  радість, здоров'я, мир та добробут в Ваших оселях!!!

Участь моїх дівчаток в Екомарафоні " Довкілля 2017"

впорядковували територію школи

Участь моїх дівчаток в шкільному етапі Всеукраїнського конкурсу з декоративно - ужиткового та образотворчого мистецтва " Знай і люби свій край" та Обласного фестивалю писанок

Для батьків учнів 8 класу

1.     Виховний потенціал сім’ї .

2.     Виховання відповідальності у старшокласників.

3.     Сім’я, освіта, вибір життєвого шляху. 

ПОРАДИ ВЧИТЕЛЯМ ТА БАТЬКАМ

Поради вчителям

Батьківські збори – як військовий парад. Кожен раз вимагається наново демонструвати свої можливості. Краще, щоб наочно. А головне батьківське питання завжди те саме: що відбувається з моєю дитиною в школі?

Дякуйте батькам за все підряд. Багато разів за одне й теж саме. Обов'язково у присутності всіх. Дякуйте учням за їх надзвичайних батьків. Дякуйте бабусям і дідусям за те, що зустрічають дітей зі школи, допомагають організовувати шкільні свята. Окремо дякуйте татам – за виняткову увагу до потреб школи, за найменший крок назустріч дитині й учителю.

Звичайно, вияв вдячності може бути будь-яким. Але особливо запам'ятовуються листи з подякою.

Записи в щоденнику улюбленого дитяти – найболючіша тема для багатьох батьків. Як правило, записи невиразно інформують про те, чого дитина не виконала в школі. А якщо змінити тактику і почати писати позитивні, схвальні відгуки дякувати дитині офіційно (письмово), регулярно закріплюючи похвалу? Так, це потребує вашого часу, але воно цього варте!

Основне завдання школи, якщо вона справді хоче розірвати ганебне коло протистояння з батьками з приводу прав і обов'язків за виховання і навчання дітей, – переконати батьків у своєму щирому бажанні розділити цю відповідальність порівну.

Батьки не повинні боятися школи (пригадайте відсутність оптимізму на обличчях батьків, коли ви їм повідомляєте про чергові батьківські збори). Батьки не повинні почуватися у школі гостями, яких запрошують тільки на великі свята, або підсобними робітниками для миття вікон чи фарбування парт, або безрозмірними гаманцями, з яких треба "витрушувати" необхідну суму в разі потреби.

Ніколи не "викликайте" батьків до школи. Завжди запрошуйте їх поговорити. І неодмінно наперед. Не практикуйте ситуації "Щоб завтра батьки були у школі!". Адже розмова під гарячу руку призводить до протилежного результату. До того часу, поки зустріч учителя і батьків буде для дитини покаранням, розраховувати на повноцінну співпрацю передчасно...

Вивчайте батьків (та інших членів сім'ї) за їх інтересами, сферою професійної діяльності, методами виховання, але не як маму Світлани чи тата Михасика, а просто як досвідчених дорослих людей, з якими вам доводиться вирішувати спільні проблеми. Можливо, ви зустрінетеся з дивовижними людьми, і вони стануть відомими завдяки вашій щирій зацікавленості.

Учіться у батьків, адже вчитель – це не обов'язково та людина, яка знає більше, а та, яка знає інше.

На жаль, на сьогодні батьківські збори – найпоширеніша форма взаємодії вчителя та родини учня. А де ж поділися лекції, семінари, педагогічні практикуми, дискусії, тренінги, конференції, психолого-педагогічні консультації? Що це – лінощі, дефіцит часу чи професійна невідповідність багатьох учителів? Виходить, кількість батьків, присутніх на зборах, – єдиний показник їх активності, довіри до школи, готовності взяти участь в житті класу. Але й тут дотримання простих правил може суттєво стимулювати процес залучення батьків до школи.

Ніколи не дорікайте батькам, які не відвідують батьківські збори, адже це не сприяє їх бажанню зустрічатися з вами частіше. Завжди щиро (без іронії) радійте їх появі у вашому класі.

Обов'язково звертайтесь до батьків по імені та по батькові, а не кажіть "мама Михайлика". Інакше може скластися враження, що батьки мають значення для вас тільки в такій ролі.

Привселюдно на зборах намагайтеся говорити про загальні проблеми, а не про проблеми конкретної дитини. А хвалити – персонально і обов'язково всіх. Знайдіть кілька теплих слів для кожної дитини. Діти змінюються, дорослішають, освоюють новий простір, і, як правило, набагато успішніше, ніж ми собі уявляємо на перший погляд.

Ви досягнете особливого ефекту, якщо вдасться проаналізувати, чого саме досягли школярі з часу вашої останньої зустрічі з батьками, а що їм не вдалося, залишилося недосяжним. Вияв проблеми має бути конструктивним: ось проблема; заради її вирішення було б непогано зробити це і це; я постараюся зі свого боку, а ви спробуйте зі свого...

Якщо батькам пропонується реальна і конкретна модель застосування батьківських ресурсів, то віддача завжди збільшується. Крок за кроком цілеспрямовані дії сприяють позитивним результатам. Зростає зацікавленість батьків. Вони починають звертатися до вас за порадами, а ви отримуєте можливість відслідковувати розвиток дитини у сім'ї.

Намагайтеся не критикувати дії колег, дотримуйтеся професійної етики, навіть якщо у вас інша думка з цього приводу.

У разі необхідності, просіть батьків про надання допомоги, докладно пояснюючи, чому саме ви не можете без них обійтися; попросіть висунути інші варіанти розв'язання проблеми і з бажанням їх обговорюйте.

Запрошуючи батьків до школи, запитайте себе: "Що я хочу отримати в результаті?" Якщо ви хочете зустрітися з мамою чи татом тільки для того, щоб висловити своє обурення, засудити дії дитини чи батьківські методи виховання, то цей шлях неефективний. Спробуйте знайти й запропонувати конструктивне рішення, і це принесе полегшення перш за все вам.

Під час обговорення в присутності дитини пам'ятайте: наскільки б вона не була винна, батьки завжди (принаймні на людях) повинні бути адвокатами своїх дітей. Нечесно і несправедливо нападати обом на одного!

Не покладайтеся на чутки. Говоріть тільки про достовірно відомі речі, не заохочуйте наклепи.

Намагайтеся не використовувати загальні фрази "погано себе поводить", "не хоче вчитися" тощо. Висловлюйтеся чітко: "не виконав два домашніх завдання з математики", "відмовився відповідати на уроці хімії" і т.д. У такому випадку батькам буде легше проконтролювати подальшу навчальну діяльність дитини.

Пропонуючи різноманітні способи вирішення проблеми, не провокуйте батьків на насилля після так званого "розбору". Цим ви лише настроїте дитину проти себе, і, як результат, діти будуть уникати повідомляти батькам дати чергових зборів.

Завершуючи зустріч, запитайте себе, чи виправдалися ваші очікування щодо неї? З якими почуттями батьки йдуть додому? Як подивиться на мене учень завтра?

Поради батькам

У батьків із школою стосунки нерідко бувають складні... За десять років багато з них так і не можуть переступити через страх відвідування батьківських зборів, "індивідуальних консультацій", на які періодично запрошують вчителі. Але будь-хто з батьків розуміє: роз'єднаність із школою викликає непривабливі наслідки для обох сторін, не кажучи про дитину, яка, як і в давні часи, залишається яблуком розбрату двох соціальних інститутів – сім'ї та школи.

Школа не завжди може задовольнити всі запити батьків. Зрозуміло також, що наявні у школі умови вимагають кращого, а рівень оплати праці, що існує зараз у системі освіти, не дозволяє батькам наполягати на багатьох своїх вимогах. І все ж таки... Якщо глянути на ситуацію по-іншому, то що ж зрештою залежить від нас, батьків? Як ми будуємо наші взаємостосунки зі школою? Не є таємницею те, що школа – це величезний "полігон" для конфліктів, які часом провокуються нами, батьками. Змінити устрій шкільної системи нам не під силу, але, можливо, можна змінити щось у собі?..

Не вимагайте від школи більше, ніж вона може дати. Школа – це частина життя дитини. У першокласників – більша, у випускників – менша. Потурбуйтеся про те, щоб ваша дитина жила цікавим життям і поза школою, тоді можливі шкільні поразки і невдачі не будуть настільки руйнівними для її особистості.

Учителі, як і всі інші люди, різні. Не узагальнюйте і не переносьте своє невдоволення на весь колектив школи. Напевне, серед педагогів знайдуться ті, з ким ви можете знайти спільну мову та розуміння.

При виникненні неприємної ситуації, пов'язаної з вашою дитиною, пам'ятайте, будь ласка, що ви – єдина людина, здатна надати їй моральну підтримку при загальному "розборі". Ваше завдання в школі – прояснити становище, а от усі "заходи" краще застосовувати вдома після ретельного спільного обговорення із сином чи донькою.

Приходячи до школи, обов'язково просіть вести діалог на основі конкретних фактів, а не на основі особистих вражень учителів. Враження бувають інколи дуже суб'єктивними, і не варто опиратися лише на них. Намагайтеся зібрати різноманітну інформацію про життя дитини і проаналізуйте її самостійно.

Спробуйте також зрозуміти не тільки особливості поведінки вашої дитини в класі (школі), але й загальну атмосферу навчального закладу. Будь-які вчинки дітей пов'язані із соціальним контекстом, в якому вони розвиваються. Не кваптеся робити поспішні висновки, не зрозумівши справжньої причини саме такої поведінки дитини.

Не приймайте вчительську правоту на віру. Звичайно, не слід обговорювати з дитиною тільки негативні якості (вчинки) учителів. Спробуйте в кожному явищі знайти ту краплю корисного, яка неодмінно присутня в ньому. Вчіть цьому дитину.

Намагайтеся регулярно приходити на батьківські збори. По можливості просіть класного керівника повідомити порядок денний та тривалість зборів.

На самих зборах піднімайте питання загального характеру, важливі для всіх. Усі проблеми, пов'язані саме з вашою дитиною, доцільно розглянути в індивідуальній розмові з учителем. Однак, краще для такої розмови вибрати спеціальний час, оскільки після загальних зборів повноцінна розмова може не відбутися, певні нюанси залишаться нез'ясованими.

Подумайте, чим саме ви можете допомогти школі чи конкретному вчителеві. Не завжди ця допомога повинна проявлятися у матеріальній підтримці. Може статися, що ви володієте якоюсь корисною для школи інформацією чи можете надати консультації, пов'язані з вашою професійною діяльністю або здатні допомогти школі у тиражуванні навчальних матеріалів, забезпеченні комп'ютерними програмами тощо.

Ваша активна участь у житті школи сприятиме позитивному впливові не тільки на вашу дитину, але й на весь освітній простір, в якому вона знаходиться.

І останнє. Для того, щоб навчити дитину дотримуватися соціальних норм, батьки повинні не тільки розповідати про них людині, котра дорослішає, але й демонструвати це на практиці. Подумайте, будь ласка, якими бачить дитина ваші ділові та особисті стосунки з учителями? Чи згодні ви, щоб ваші син чи донька будували свої взаємостосунки з людьми, користуючись саме вашим прикладом? Якщо так – вас можна тільки привітати. Якщо ні – ви маєте час, щоби щось змінити.

ТЕМАТИКА ВИСТУПІВ ШКІЛЬНОГО ПСИХОЛОГА

НА ЗАНЯТТЯХ ПЕДАГОГІЧНОГО ВСЕОБУЧУ

ДЛЯ БАТЬКІВ

У роботі засідань університету батьківських знань обов'язково бере участь шкільний психолог. У своїх виступах він повинен пропагувати серед батьків знання про індивідуально-психологічні особливості дітей різних вікових груп з метою раціональної організації сімейного виховання; сприяти запобіганню типовим помилкам у вихованні школярів, налагодженню продуктивної взаємодії старшого та підростаючого поколінь; висвітлювати питання психологічних аспектів ранньої профілактики шкідливих звичок, зокрема вживання алкоголю та наркотиків, запобігання бездоглядності та жорстокого ставлення до дітей у сім'ї.

Знайомство із системою знань, що висвітлюють основні прояви психіки дитини та показують зміни, які характеризують її розвиток, допоможе батькам більш успішно проявити себе в якості "природних психологів" у процесі виховання дітей, а також швидше і легше досягати тих цілей, які вони, батьки, ставлять перед собою.

Нижче ми подаємо орієнтовну тематику виступів психологів на засіданнях університету батьківських знань.

Молодший шкільний вік

1.     Психологічна готовність та адаптація дитини до школи. Складові шкільної готовності. Шляхи корекції неготовності до школи. Адаптованість до школи. Прояви дезадаптації. Допомога батьків у швидкій адаптації першокласника.

2.     Психологічні умови успішного навчання молодшого школяра. Організація навчальної роботи молодшого школяра. Як допомогти дитині у приготуванні уроків. Уміння вчитися, його складові. Роль батьків у формуванні навчальних вмінь. Труднощі у навчанні та їх подолання. Класи інтенсивної педагогічної корекції та їх роль в оптимізації навчання.

3.     Розвиток емоційної сфери молодшого школяра. Прояви порушень емоційно-вольової сфери дітей. Допомога батьків у подоланні тривожності, агресивності, страхів, інших емоційних порушень у дітей. Невротичні прояви та їх запобігання. Чи може бути гра ліками від тілесних і душевних хвороб. Як використовувати гру, коли дитина хворіє.

4.     Побудова психологічного контакту між школярем і батьками. Типові помилки у вихованні та шляхи їх подолання. Стилі сімейного виховання. Природність у вихованні дитини. Як карати і як хвалити. Безумовне прийняття дитини як запорука її психічного благополуччя.

5.     Готовність до навчання в середній школи. Основні новоутворення молодшого шкільного віку (довільність, рефлексія, теоретичне мислення). Навчальні навички як передумова успішного навчання майбутнього п'ятикласника. Емоційні проблеми, пов'язані з закінченням молодшої школи.

Підлітковий вік

1.     Перехід від початкового навчання до середньої школи. Адаптація п'ятикласників до умов навчання у середній школі. Особливості навчальної діяльності учня в середній школі Правила роботи з навчальним текстом. Самостійна робота учнів та допомога батьків. Налагодження продуктивної взаємодії з учителями.

2.     Вікові особливості молодших підлітків. Підвищена втомлюваність та її вплив на поведінку підлітків. Потреба в достойному статусі у колективі – провідний мотив поведінки підлітка.

3.     Психологічні особливості старших підлітків. Новий етап у фізіологічній перебудові організму, якісні перетворення в характері, самоствердження підлітка. Роль спілкування у формуванні особистостей підлітка.

4.     Запобігання важковиховуваності в підлітковому віці. Поведінкові реакції, властиві підліткам. Неврози та акцентуації характеру. Важковиховувані діти чи "важкі" батьки. Патологічні новоутворення особистості(ефект неадекватності, порушення мотиваційної сфери та образу "Я"). Роль сім'ї у подоланні важковиховуваності.

5.     Особливості психосексуального розвитку підлітка. Психофізіологічні зміни в організмі підлітка. Формування психосексуальної ідентичності. Статеве виховання в сім'ї. Підготовка до сімейного життя.

6.     Сімейне виховання в підлітковому віці. Авторитет батьків. Типові помилки сімейного виховання. Як передати почуття відповідальності підлітку. Чому важливий контакт із підлітками. Типові конфліктні ситуації та шляхи їх вирішення.

7.     Чому їм важко вчитися? Шкільна дезадаптація в підлітковому віці. Розумовий розвиток і успішність. Мотивація навчання. Навчальні вміння і навички. Вибір навчального закладу для оптимального навчання. Таланти ваших дітей.

8. Обдаровані діти. Ранні вияви обдарованості й таланту. Загальна розумова обдарованість та пізнавальні нахили. Однобічна пізнавальна спрямованість. Розвиток і стимулювання творчих інтересів та здібностей у сім'ї. Підготовка підлітка до вибору професії.

Юнацький вік

1.     Вік та індивідуальність. Процеси фізичного дозрівання в юності. Самосвідомість, відкриття "Я". Психологічна зрілість. Самоідентичність та епоха мораторію. Формування часової перспективи та здатності до планування майбутнього в юнацькому віці.

2.     Ми їм потрібні. Юнацький вік і взаємостосунки з дорослими. Статус в сім'ї та стосунки з батьками. Конфлікти, їх причини і способи подолання.

3.     Товариство однолітків. Товариськість і уособлення. Юнацька субкультура. Значення спілкування в юнацькому віці. Дружба та міжособистісна прихильність. Шкідливі звички та можливості їх подолання.

4.     Психосексуальний розвиток в юнацькому віці. Статеве дозрівання і юнацька сексуальність. Психосексуальна ідентифікація та засвоєння статевої ролі. Залицяння і любов. Підготовка до шлюбу й статева освіта.

Для всіх вікових категорій

1.     Профілактика бездоглядності. Якщо батько п'є. Занедбані діти. Жорстокість і насилля в сім'ї. Права дитини.

2.     Психологічні передумови виникнення шкідливих звичок (куріння, наркоманія, алкоголізм) та їх запобігання. Фактори ризику. Первинна, вторинна та третинна алкоголізація. Роль сім'ї у ранній профілактиці вживання аддиктивних^[1] речовин. Якщо біда вже сталася. Розпізнавання етапів вживання наркотичних засобів у дітей. Роль сім'ї у подоланні залежностей.

БАТЬКІВСЬкі  ЗБОРи на тему:

«ЩОБ НЕ ЗГАСЛО РОДИННЕ ВОГНИЩЕ»

Зараз усім зрозуміло, що духовне обличчя нашого молодого сучасника значною мірою обумовлене багатьма позитивними і негативними явищами сьогоднішнього суспільства. Але не можна скинути з терезів таке надзвичайно важливе середовище, як сім'я. То ж ви здогадались, напевно, що сьогодні мова йтиме про деякі проблеми родинного виховання.

Чи бувають виховні рецепти на всі випадки життя? Адже кожна дитина – неповторна. Звичайно ж, ні. І все ж спробуємо обговорити деякі проблеми родинного виховання та шляхи їхнього вирішення.

Загальновідомо, що атмосфера для нормального виховання дітей визначається насамперед нормальними взаєминами їхніх батьків (чоловіка і дружини).То ж спробуємо за допомогою тесту визначити свій сімейний мікроклімат.

(Психологічний тест для батьків "Ваш сімейний мікроклімат ".)

"Вік ізвікувати – не пальцем перекивати", – каже народна мудрість.

Кожна одружена людина знає, що як би вдало не склалось її життя, розрив між мрією і дійсністю завжди існує. У кожній сім'ї є свої труднощі, дрібні сутички і серйозні конфлікти – життя неможливе без них.

Чи трапляються у Вас конфліктні ситуації?

А як Ви з них виходите?

Хто поступається?

Чи буває так, що Ви помиляєтесь?

Ви визнаєте перед дітьми свої помилки?

(Батьки висловлюються.)

СИТУАЦІЯ 1. Ви повертаєтеся з роботи після важкого робочого дня, втомлені, роздратовані, заходите у вітальню, а там розкидані по підлозі іграшки. Необережний крок – і Ви падаєте. Що далі? Найчастіше іграшки миттю летять у куток, ви кричите, дитина плаче. Хіба для нас не є типовою така ситуація? Нікого з нас вона не шокує. Подумаєш, за годину усе забудеться.

А якою була б ваша реакція? Прошу взяти участь у розмові всіх присутніх. Як би варто було висловити своє невдоволення дитині?

(Батьки висловлюються.)

Я з певним наміром сказала декілька хвилин тому фразу: "За годину усе забудеться". Виявляється, що зовсім не забудеться. Одна дочка сказала матері "Матусю, я пам'ятаю всі батькові образи". То ж запитання "Чи потрібно визначити перед дітьми свої помилки?" не є риторичним.

Американські психологи радять визначити, що для нас важливіше. Чи буде це мати якесь значення, скажімо, через тиждень? Чи варто починати скандал через недоїдену вермішель, розкидані іграшки, забруднені в пісочку штанці, поламану машинку?

Безперечно, що уміння зрозуміти, простити, не пам'ятаючи зла, нанесеного близькою людиною, є золотою рисою в людському характері. Це допомагає сім'ї бути щасливою. Існує думка, що в щасливих батьків щасливі діти

Чи справді це так?

Невже ваші діти ніколи не спричиняли вам прикрощів?

Згадайте якусь складну ситуацію, зв'язану з вихованням дітей, що вам найбільше запам'яталась. Розкажіть, як ви її вирішили.

(Батьки висловлюються.)

Чи не жалкуєте сьогодні, що вчинили саме так? А якби така ситуація трапилась сьогодні, що б ви робили?

(Батьки висловлюються.)

Спілкуватись і працювати з дітьми, які виховуються в щасливих сім'ях, дуже приємно, проте нам, педагогам, досить часто доводиться мати справу з "важкими" підлітками. Звідки беруться важкі діти? Безперечно, що корінь зла слід шукати в сім'ї. Наведемо деякі статистичні дані з життя нашого району (села, міста).

(Учитель наводить дані)

Скільки потрібно делікатності, мужності, розуму, щоб правильно повестися в складній ситуації!

Скажімо, ваша дитина приходить зі школи і скаржиться, що вчителька неправильно виставила оцінку. Як реагувати?

Хтось із батьків скаже: "Учитель завжди правий". Інший: '"Я порозмовляю з вчителькою і виясню, за що вона поставила тобі "2", Не плач!"

Або ще один варіант: "Яка несправедлива твоя вчителька. Я піду до школи. Ніхто тебе не скривдить більше".

Звичайно, можна навести чимало інших відповідей. Але як би відповіли ви?

А що думають з цього приводу наші гості?

А якщо вчитель неправий?

(Батьки та запрошені висловлюються.)

Буває ж і таке, коли "2" виставляється в пориві гніву і є не лише результатом не виконаного вчасно домашнього завдання, а й втіленням усього поганого, що скоїлося в учителя протягом дня.

Чи доцільно вчителю (чи батькові) вибачатись?

Чи не постраждає вчительський авторитет?

Як вважають педагоги?

А учні?

(Психолог наводить дані з анкети, проведеної напередодні з учнями. Батьки діляться думками.)

Особливо часто між членами сім'ї виникають непорозуміння, коли діти досягають підліткового віку. Складний, суперечливий процес переходу від дитинства до юності, коли змінюються уподобання, ламаються стереотипи, нерідко супроводжується конфліктами та нервовими зривами, і для дитини вихід – орієнтація на дорослих. А чи завжди ми, дорослі, чинимо правильно? Чи завжди є прикладом для своїх дітей?

 (Батьки висловлюються.)

У тому, про що ми говорили, немає, ніби, нічого екстраординарного. Ми не відкрили сьогодні якихось особливих нових методів виховання. Та й чи варто? Вони здавна існують в народі, передаються з покоління в покоління.

Чи є мудріший вчитель, ніж народ? Це вічне джерело педагогічної мудрості.

Довести це запрошуємо спеціаліста з питань народної педагогіки.

(Виступ гостя.)

На згадку про сьогоднішню розмову ми даруємо вам пам'ятку "З чарівної скриньки батьківського досвіду", яка є коротким узагальненням нашої бесіди. А ще дякуємо вам за участь у зборах. Бажаємо всім здоров'я, щастя, взаєморозуміння у ваших сім'ях.

(Оголошується тема і час проведення наступних батьківських зборів.)

 Батьківські ЗБОРИ на тему:  «Союз сім’ї та школи»

Мета:

1) інформувати батьків про концептуальні підходи до  організації виховного процесу в школі і в класі;

2) спільно з батьками визначити основні правила (принципи) побудови взаємодії з учнями.

Учасники: класний керівник, батьки учнів класу.

Підготовка

І. Готуються бланки тесту «Чи в достатній мірі Ви контактні з дітьми?» для визначення рівня контактності батьків у спілкуванні з дітьми.

Тест «Чи достатньо Ви контактні з дітьми»?

1.     Як Ви вважаєте, чи є у Вашій сім’ї взаєморозуміння?

2.     Чи радяться з Вами діти з особистих питань, чи спілкуються душа в душу?

3.     Чи цікавляться діти Вашою роботою?

4.     Чи знаєте Ви друзів Ваших дітей?

5.     Чи бувають вони у Вас вдома?

6.     Чи беруть участь у господарських справах Ваші діти разом з Вами?

7.     Чи перевіряєте Ви, як діти виконують уроки?

8.     Чи є у Вас спільні з дітьми захоплення і заняття?

9.     Чи беруть діти участь у підготовці до свят?

10. Чи віддаєте Ви перевагу проведенню відпустки разом з дітьми?

Обробка результатів тесту

Стверджувальна відповідь оцінюється двома балами. Відповідь, виражена словами «іноді», «часом» – одним балом, «ніколи» – «0».

А тепер підрахуйте:

Якщо Ви набрали 20 балів, Ваші стосунки з дітьми можна вважати благополучними.

Від 10 до 20 балів – задовільними, проте недостатньо багатогранними. Подумайте, в чому саме вони мають бути доповненими, більш поглибленими.

Якщо менше 10 балів – Ваші контакти з дітьми перебувають у недостатній мірі. Варто подумати, як їх поліпшити.

ІІ. Перед проведенням зборів, заздалегідь, дітям пропонується «намалювати» свою біографію (кольорову). « слова, і фрагменти малюнків виконуються кольоровими  олівцями або фломастерами.

Схема автобіографії

1.     Моє прізвище __________________________

2.     Моє ім’я _______________________________

3.     Мені _________ років

4.     Мій улюблений колір ____________________

5.     У променях сонечка розташуй свою сім’ю:

6.     Якби у тебе залишилась остання пелюстка від квітки-семицвітки, то вона була б ______________ кольору, а останнє бажання загадав, щоб

_________________________________________________________________

7. Мої улюблені слова:

8. Моє улюблене місце вдома:

9. Мені не подобаються слова:

Оформлення, обладнання та інвентар

1. У центрі дошки – плакат зі словами Е. Канта: «Діти мають виховуватись не для сучасного, а для майбутнього, можливо, кращого стану роду людського».

2. Оформлюється схема «Модель випускника», на якій представлена мета, завдання, зміст виховного процесу в школі, а також форми роботи і взаємодії учнів, учителів і батьків.

3. На партах перед батьками розкладені схеми, які являють собою поетапну модель вивчення процесу самовдосконалення особистості.

4. Музичний супровід – спокійна лірична музика.

Хід (проведення) зборів

І. Експрес-діагностика «Чи в достатній мірі Ви контактні з дітьми?»

… Для того, щоб виховувати, безсумнівно, необхідно дуже добре знати особливості дитини, вміти користуватись різними педагогічними прийомами; та ще важливіше вміти спілкуватися з дітьми, досягати взаєморозуміння у спілкуванні з ними.

(Проводиться тестування батьків, після якого вони відразу ж можуть визначити рівень своєї контактності у спілкуванні з дітьми).

ІІ. Знайомство батьків з автобіографіями їхніх дітей.

Класний керівник повідомляє батькам про те, що їхні діти «намалювали» свої біографії, та пропонує їм передбачити, яким є найзаповітніше бажання їхньої дитини. Потім роздає батькам ці автобіографії, і вони порівнюють свої передбачення з відповіддю дитини. (Звучить тиха музика, батьки продовжують знайомитися з автобіографіями дітей).

ІІІ. Рольова гра «Навпаки».

Мета гри полягає в тому, щоб дати батькам можливість відчути, наскільки у спілкуванні з дитиною ми забуваємо, що вона – теж особистість. Сутність гри полягає в тому, що роль дитини виконує хтось із батьків, а роль суворого батька, в якого у спілкуванні переважає авторитарний стиль, бере на себе вчитель. Після гри батьки висловлюють думку, що таке спілкування поглиблює розбіжність між дитиною і дорослим, сприяє накопиченню суперечностей і проблем. Батьки роблять висновок про те, що необхідно змінювати форми і стиль спілкування, щоб досягти позитивного результату.

Представлення класним керівником виховної системи класу і моделі випускника педагогічного ліцею.

Дійсні причини недоліків людини та її невдач зосереджені не в тих обставинах, які її оточують, а в ній самій. І головне завдання позбавлення недоліків – перебудова самого себе, власне самовдосконалення. Саме ця ідея покладена в основу виховної системи класу. Завдання учителя, батьків – допомогти дитині усвідомити себе, повірити в самого себе і в свої можливості та здібності, сприяти саморозвитку дитини.

ІV. Обговорення принципів спілкування.

Безперечно, наступна робота відповідальна і складна, досягти позитивних результатів можна лише при взаємодії сім’ї та школи, співпраці батьків і самих дітей, а тому необхідно розробити принципи взаємодії дорослих і учнів-п’ятикласників.

В процесі дискусії розробляються такі принципи:

1. Взаємоповага і довір’я.

2. Розумна система покарань і позитивне стимулювання – шлях до успіху.

3. Позбавитись правила: погана оцінка – поганий учень. Вірити у творчі сили дитини.

4. «Діти мають робити те, що хочуть, а хотіти вони повинні саме того, чого бажає педагог» (Ж.-Ж. Руссо).

                «ЩАСЛИВА СІМ'Я. ЯКА ВОНА?»

(Збори-диспут)

План

1.     Обговорення дискусійних питань.

2.     Обговорення педагогічних ситуацій.

Питання обговорення:

1. Чи був правий Л. Толстой, коли стверджував, що всі щасливі сім'ї схожі, а нещасливі – нещасні по-своєму? За якими ознаками визначаєте, щаслива ця сім'я чи ні?

2.     Який стиль родинних стосунків вважаєте ідеальним?

3.     Що, на ваш погляд, найголовніше в сімейному житті?

4.     Яке місце в сім'ї займають діти?

5.     Чи можна за зовнішнім виглядом дитини встановити, з якої вона сім'ї?

б. Труднощі, які переборює сім'я за період свого існування,

згуртовують чи роз'єднують сім'ю. Свою точку зору аргументуйте прикладами з власного життя.

Обговорення педагогічних ситуацій.

Ось дві розповіді жінок про своїх чоловіків: "Зовні наша сім'я благополучна. Чоловік не п'є, не курить, зарплату всю – додому. Діти вчаться добре. Але немає в сім'ї духовного ладу, спільних інтересів, немає нічого, що об'єднувало б нас.

Чоловік нічого не любить, нічого не хоче, окрім телевізора. З дітьми розмовляти не вміє, та й не бажає, читання літератури на теми виховання вважає марним витрачанням часу, каже: "Я все знаю".

Тоді, коли він у напівдрімоті проводить вечір біля телевізора, я перевіряю, чи вивчив англійські слова син-шестикласник, стежу за тим, як дочка-першокласниця виводить криві літери, а сама думаю, що приготувати на завтра на обід, де у кого відірвався ґудзик, що треба випрати. І так щодня. Кажу"майже" тому, що буває: чоловік і на кухню до мене зайде, і до дітей в щоденник загляне, але це рідко. Частіше він замикається в собі, щоб його ніхто ні про що не питав...

Мабуть, я не відправила б вам листа, коли б не діти. Син у нас росте неорганізований, також нічого не любить і не вміє. Йому скоро тринадцять. Раніше любив читати, тепер і закинув. Як і батько, надає перевагу телевізорові.

Та якщо не під силу більше переносити висиджування чоловіка перед телевізором, вибухаю і – черговий скандал. Лаюсь., правда, я, а чоловік скаже кілька слів, сповнених презирства, і відвернеться до стіни.

Усі роки я билась над проблемою виховання дітей сама. З недосвідченості робила багато помилок. А чоловік і пальцем не покивав, щоб допомогти, підтримати, разом щось обміркувати. Він вважає, що всі риси характеру закладеш в генах і нічого не виправиш. Ось такий теоретик, що влаштувався перед телевізором.

Не знаю коли, але син одного разу відчув цю відчуженість батька, а мою – немічність, наш розлад. Син постійно грубий з сестричкою, вона ж у відповідь не мовчить, огризається. Наодинці намагаюсь присоромити Вітю, весь час стараюсь мирити дітей. Але син мене не слухає, починає не слухати і дочка. Мені дуже важко, інколи починаю умовляти себе: змирися, скільки жінок самі везуть сімейний віз при чоловікові А як можна змиритися з байдужістю?"

1.     Чи можна вважати благополучною сім'ю, в якій вихованням дітей займається один із батьків?

2.     Як позначається на формуванні особистості участь у вихованні тільки одного з батьків?

3.     Поділіться досвідом спілкування з дітьми у сім'ї.

"Перші роки нашого життя були нелегкими: двоє дітей – Світлана і Олексій, а допомогти нікому. Мати Віктора, яка жила з нами, потребувала догляду. Я тоді не працювала. "Витягував сім'ю Віктор. Приходив з роботи втомлений, але ніколи не бачили ми його сердитим або незадоволеним. І звідки бралися в нього сили займатися дітьми? Вони навперебій розповідали йому про свої справи, про все радились з ним.

Світлана і Олексій не тільки знали, що тато хороший виробничник, вони власними очима бачили його працелюбність: чоловік завжди допомагав мені по дому. Усе робили ми разом. Усе було йому під силу. Ніби він ніколи і не втомлювався. І все добре, що в нього є, він передавав своїм дітям. Вони бачили, який Він справедливий, турботливий. Його мати прожила з нами двадцять вісім років. Недавно її не стало. І ось за всі ці роки ні я, ні діти не чули, щоб батько заговорив зі своєю матір'ю роздратовано. І не дивно, що діти також не грубили бабуні.

Дочка Світлана працює старшим інженером, громадський діяч, добра господиня, її чоловік – Сергій – славний хлопець, допомагає їй в усьому. Любить свою сім'ю, у них двоє дітей. Ми жили всі разом, і зять, мабуть, брав приклад з чоловіка мого. Сергій завжди говорить: "У нас батько – ідеал".

У синові Олексієві я також бачу якості, які передав йому батько. Любить будь-яку працю з самого дитинства. Спокійний, витриманий, робити вміє по дому все, як тато. Непогано грає в шахи – батько навчив, коли йому було ще вісім років. Захоплюється Олексій і музикою, добре грає на баяні. Ще він – фотоаматор. Це все від батька. Дружина Олексія Лариса, також інженер. Живуть вони добре, виховують маленького сина. Поїхали недавно в Київську область, вирішили в колгоспі випробувати себе, перевірити, на що здатні. Дуже задоволені.

Мої діти дуже гордяться своїм батьком, як і раніше батька люблять і вважають першим порадником з будь-якого питання. Побільше б такихбатьків, з яких діти брали б приклад, особливо сини".

1.     Проаналізуйте описані в цьому листі факти. В чому секрет поваги дружини і дітей до батька?

2.     Що таке батьківський авторитет? Які шляхи його утвердження?

3.     Критично оцініть, чи користуєтесь ви авторитетом у дітей? Як ви стверджуєте свій авторитет?

ОДИН ДЕНЬ – БЕЗ НОТАЦІЙ

(поради батькам)

1.     Будіть дитину спокійно; коли вона прокинеться, мусить побачити вашу усмішку і почути ласкавий голос. Не підганяйте зранку, не смикайте по дрібницях, не дорікайте за помилки і через необачність, навіть якщо "вчора попереджали ".

2.     Не квапте, вміння розрахувати час – ваше завдання, і якщо це вам погано вдається, то провини дитини в цьому немає.

3.     Не виряджайте дитину до школи без сніданку, їй потрібно багато попрацювати.

4.     Не прощайтесь, попереджаючи та наставляючи: "Дивись, не пустуй", "Поводь себе добре", "Щоб сьогодні не було поганих оцінок" т.п. Побажайте успіху, знайдіть декілька ласкавих слів. У дитини попереду важкий день.

5.     Забудьте фразу "Що ти сьогодні одержав?" Зустрічайте дитину після школи спокійно, не обрушуйте на неї тисячу питань, дайте розслабитись (пригадайте, як ви самі почуваєтесь після важкого робочого дня, багатогодинного спілкування з людьми). Якщо ж дитина занадто збуджена, якщо бажає поділитися чимось, не відмахуйтесь, не відкладайте на потім, вислухайте, це не забере багато часу.

6.     Якщо бачите, що дитина засмучена, але мовчить, не допитуйтесь, нехай заспокоїться, тоді і розповість усе сама.

7.     Вислухайте зауваження вчителя, не поспішайте влаштовувати допит і постарайтеся, щоб ваша розмова з учителем відбувалася без дитини.

8.     Після школи не поспішайте посадити виконувати уроки, необхідно 2-3 години відпочинку (а в першому класі добре було б години півтори поспати ) для відновлення сил. Найоптимальніший час для приготування уроків від 15до 17 год. Заняття вечорами некорисні, завтра прийдеться все починати спочатку.

9.     Не примушуйте виконувати всі уроки за раз, після 15-20 хв. занять необхідні 10-15 хвилинні "перерви".

10. У спілкуванні з дитиною намагайтесь уникати умов: "Якщо ти зробиш, то..." Інколи умови стають нездійсненними і не залежать від дитини, і ви можете опинитися в дуже складній ситуації.

11. Під час приготування уроків не сидіть "над душею", дайте можливість працювати самій, але якщо ж потрібна ваша допомога, наберіться терпіння. Спокійний тон, підтримка ("не хвилюйся все вийде", "давай розберемося разом", "я тобі допоможу"), похвала (навіть якщо не дуже виходить) необхідні. Не акцентуйте увагу на оцінках.

12. Знайдіть (постарайтеся знайти) протягом дня хоча б півгодини, коли ви будете належати тільки дитині, не відволікаючись на домашні справи, телевізор, спілкування з іншими членами родини. В цей момент найважливіше справи дитини, радості, невдачі, турботи.

13. Віднайдіть єдину тактику спілкування усіх дорослих у сім'ї з дитиною, свої суперечності з приводу педагогічної тактики вирішуйте без неї. Якщо щось не виходить, порадьтеся з учителем, лікарем, психологом, не вважайте зайвою літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.

14. Будьте уважними до скарг дитини на головний біль, втому, поганий стан. Найчастіше це об'єктивні показники втоми, складності навчання.

15. Запам'ятайте, що навіть "зовсім великі" діти (ми часто говоримо "Ти вже великий" 7 – 8 – річній дитині) дуже люблять казку перед сном, пісеньку і ласкавий дотик. Це все заспокоює їх, допомагає зняти напругу, яка накопичувалась за день, і спокійно заснути. Намагайтесь не згадувати перед сном неприємностей, не з'ясовувати стосунки, не обговорювати контрольну роботу, що буде завтра.

Завтра новий день, і ми повинні зробити все можливе, щоб він був спокійним, добрим і радісним.

 Батьківські збори на тему:  «Роль батька у вихованні дитини»

  

   Батьківський авторитет – це надзвичайно велика впливова сила у вихованні дітей. Біда сучасного суспільства полягає в тому, що ця сила часто зовсім не відчувається.

    Коли мовиться про вплив сім’ї на дитину, то звичайно, перш за все, при цьому мається на увазі вплив матері. До школи, на батьківські збори приходять переважно жінки, листи непрацездатності у поліклініці видають також матерям – такою вже є усталена життєва практика.

    Проте відмінності між чоловічою і жіночою виховними стратегіями, безумовно, існують. Видатний психолог і філософ Ерік Фромм визначає два типи любові: батьківський і материнський. Любов батька завжди є більш вимогливою і справедливою: дитину люблять за певні чесноти і заслуги. А для материнської любові об’єктивність невластива: дитину люблять за те, що вона є.

    На думку Фромма, для нормального розвитку будь-якої людини і материнська, і батьківська любов є однаково необхідною, певне відхилення у якийсь бік призводить до викривлення світовідчуття та порушення поведінки.

    Покоління сучасних дітей формується в атмосфері катастрофічної втрати батьківського авторитету. Відсутність батька, навіть за умов його формальної присутності, - велика біда. Батько, який зволікає, не здатний «звести кінці з кінцями», не може дати дитині позитивний приклад, у нього відсутнє матеріальне підґрунтя для справжнього авторитету. Однак і батько, який надто переймається зароблянням грошей, взагалі забуває про існування сім’ї та дітей. Звичайно, це крайнощі, проте мусимо констатувати, що до них має потяг поведінка сучасних батьків.

    Взаємодія батька з дитиною суттєво відрізняється від материнської взаємодії. Матері прагнуть до спокійного спілкування, а батьки схильні до спонтанності, до нових, непередбачуваних утіх.

    Батьківський «грально-активний» стиль спілкування є ключовим у процесі виховання у дитини емоційного самоконтролю. І в подальшому це знадобиться для встановлення глибинних соціальних відносин у дорослому житті.

   «Діяльні», сповнені веселощами і фізичною активністю стосунки між батьком і дитиною позитивно впливають на навчання, допомагають дитині повірити в себе, не боятися виявляти ініціативу і творчість.

    Своєрідною є природа взаємозв'язку між батьком і дитиною. По-перше, цей зв'язок легше руйнується під час розладу між батьками. По-друге, за результатами багатьох досліджень спостерігається безпосередня кореляція між успіхами людей  в особистісній та професійній реалізації та ступенем їхньої близькості з батьком в дитинстві.

    У батьків та матерів також різні підходи до встановлення дисципліни. Матері схильні підкреслювати  «соціальну вартість» поганої поведінки, зважаючи при цьому перш за все на стосунки між людьми. Класичною є реакція матері – присоромити дитину, яка в чомусь провинилась. Стиль матері маніпулятивний

( « Що ти зробив…. У мене й без того багато роботи, а тут ще й за тобою прибирати…»).

    Під час визначення меж допустимої поведінки батьківський стиль є більш функціональним. Ось приклади, властиві батьківському підходу: «Не хочеш прибирати за собою – не будеш грати на комп’ютері…»

    Психологи вважають , що саме таке поєднання обох підходів – маніпулятивного і функціонального – є просто безцінним для розвитку в дитині совісті.

Відокремлення чоловіка від сім’ї відбулося внаслідок індустріалізації суспільства. Це сприяло фемінізації домашньої атмосфери та маргіналізації ролі батька.

    Постіндустріальне суспільство створило найбільш сприятливі умови для повернення батьків у сім’ю. Багато сучасних чоловіків прагнуть брати активну участь у вихованні дітей. Так, уже запроваджено декретні відпустки  для тат, а також батькам можуть видаватись «листки непрацездатності» по догляду за хворими дітками. До того ж  у наш час вже немало молодих татусів є присутніми при народженні їхніх дітей і при цьому вони турбуються про них нарівні з дружинами. Це лише перший крок.

  В сучасних умовах новою парадигмою батьківства може бути тато, залучений до виховного дійства.

    До головних ознак залученого батьківства відносяться: почуття відповідальності за дитину, зайнятість у процесі виховання, фізична присутність, матеріальне забезпечення сім’ї, участь у прийнятті рішень.

    Одним із найважливіших факторів виступає час, проведений батьком разом з дитиною. Численні дослідження підтверджують: чим більше часу батько проводить з немовлям при відсутності матері, тим ширшим в подальшому стає його «батьківський репертуар». З іншого боку, немовлята, не позбавлені спілкування з батьком, володіють більш багатим спектром соціальних навичок і більш високим рівнем дослідницьких якостей.

    До того ж важливішою, ніж кількість, виступає якість взаємодії між батьком і дитиною. Істотним, значущим є не лише те, чим зайняті батько й дитина, а ще й те, як вони це роблять, яку роль відіграє батько у цій взаємодії. Батьків сьогодні треба навчати як взаємодіяти. І саме тому їм необхідна психолого-педагогічна підтримка і освіта.

Заповіді школярам: 1.  Будьте вірні Україні та її народові. 2.  Наполегливо оволодівайте знаннями. 3.  Збагачуйтеся духовними надбаннями світової культури – народу та Україні потрібні культурні й освічені громадяни. 4.  Будьте сумлінні не робіть нічого проти своєї совісті. 5.  Живіть у злагоді зі своїми батьками, сестрами друзями. 6.  Утішайте сумуючих. 7.  З того, що сталося, робіть висновки на майбутнє. 8.  Допомагай старшим і немічним, меншим від себе. Поважай батька й матір. 9.  Не будьте фальшивими й злими. 10.      Говоріть правду, не заводьте наклепів на інших. 11.      Будьте слухняні, цим ви покажете свою любов до рідних і близьких.

ЯК УСПІШНО ПРОВЕСТИ ЗУСТРІЧ З БАТЬКАМИ

 Щоб створити комфортну, невимушену атмосферу, використовуйте нетрадиційні методи представлення учасників. Наприклад, запропонуйте батькам відрекомендуватись, називаючи своє повне ім'я та пригадуючи, як їх називали в дитинстві, розповідаючи про свої улюблені страви або про те, що сказала їм їхня дитина, коли вони виходили з дому. Виявляйте творчість у  пошуках методів представлення і намагайтеся урізноманітнювати  їх.

 Основні правила:

• Заохочуйте батьків до активного обговорення. Цього можна досягти, ставлячи   запитання,   які   вимагають   розгорнутої   відповіді,   або   поділяючи учасників  на  пари чи  невеличкі  групи,  в яких  батьки  почуватимуть  себе вільніше і  де їм  легше буде висловити власну точку зору.

• Проводьте зустріч з батьками у затишному, зручному приміщенні.

• Якщо є така можливість, поставте стільці колом, щоб всі бачили один  одного і почували себе включеними в обговорення.

• Використовуйте     наочність,     відео,     роздатковий     матеріал     для підкріплення свого виступу.

• Якщо ви розповідаєте про життя дитячого колективу, використовуйте фотографії, магнітофонні записи тощо.

• Надсилайте батькам запрошення і звертайтесь в них персонально до кожного.

• Завжди передбачайте час для того, щоб родини могли порозмовляти між собою.

• Доповідь   робіть   короткою.    У    дорослих       невелика   тривалість
концентрації уваги після робочого дня.

• Враховуйте інтереси та потреби родин у виборі тематики зустрічі.

• Обов'язково включайте до свого виступу розважальні ігрові моменти.

           Сім батьківських заповідей

 1.     Не вважайте дитину  своєю  власністю  - вона Божа.

2.     Любіть її такою, якою вона є, навіть якщо вона не надто талановита,  не в  усьому досягає успіху...

3.     Не очікуйте, що вона виросте сама такою, якою хочете ви, -  допоможіть їй стати  собою.

4.     Запам’ятайте:  найголовніший ваш обов’язок  -  розуміти й втішати. Ви – не суддя, не  приклад для  наслідування , а людина,  на грудях якої можна  виплакатись і у п’ять,  і в п’ятдесят  років.

5.     Не переймайтесь, якщо  не можете  чогось зробити для сина чи дочки. Найгірше, якщо можете, але не  робите.

6.     Усвідомте: для дитини зроблено замало, якщо зроблено не все.

7.     Не очікуйте на вічну вдячність: ви дали життя своїй дитині, вона  віддячить вашим онукам.

Що треба знати батькам про Інтернет,

щоб убезпечити дитину від суїциду

Останнім часом у  соціальних мережах з’явилися віртуальні ігри для дітей та підлітків, де шляхом психологічного тиску неповнолітнім даються завдання, що спричиняють шкоду їх здоров’ю, а кінцевою метою є  доведення до самогубства. Це такі ігри як  «Синий кит»,  "Тихий дом», «Разбудименя в 4:20», «Бегиили умри», «50 дней до моего…» тощо.

За даними Департаменту кіберполіції Національної поліції України, в одній із таких спільнот виявлено понад 200 активних користувачів із України.

Правоохоронні органи б'ють на сполох. Адже блокування цих груп, які мають такі романтичні й загадкові назви, не допомагає.

Як розпізнати, що дитина  вступила в небезпечну спільноту в соціальнихмережах: чотири тривожних сигнали

1. Дитина різко стає слухняною, але «відчуженою». Підліток стає відстороненим від реального життя і починає погоджуватися з усім, що йому говорять. Перестає спілкуватися з постійними друзями. Головна мета його життя — у віртуальному співтоваристві, де він нарешті зрозумів сенс життя і знайшов однодумців.

2. У дитини змінюється режим дня. Ще тривожні сигнали, що вказують на те, що ваша дитина могла потрапити під вплив небезпечної групи, — зміна розпорядку дня (став вечеряти в кімнаті, змінює час відвідувань секцій) і неабияка пунктуальність в його дотриманні. Особливо якщо за комп'ютер дитина сідає в один і той же час (незважаючи ні на що). Адміністратори таких груп встановлюють над підлітком контроль, виховуючи в ньому сліпе підпорядкування: вказується час, коли в неї повинні входити учасники-однодумці.

3. Підліток млявий і постійно не висипається. Якщо відбій у дитини в звичайний час, а вранці його не можна добудитися в школу — це ознака фізичної і нервової виснаженості: він не висипається. У завданнях соціально небезпечних груп бувають такі, які потрібно виконувати між 4:00 і 5:00 (це групи «Разбудименя в 4:20»). У завданнях таких груп дитина повинна зробити фотографію саме в цей час, поставити лайк якомусь посту в групі.

4. Постійно повторювані малюнки. У всіх підлітків                                     поведінка — демонстративна: вони хочуть, щоб їх дії були помічені та оцінені (не завжди позитивно). Тому, захопившись чимось, підлітки починають це демонструвати в малюнках. При цьому в дитини, яка потрапила під вплив небезпечних груп, з'являються невластиві раніше зображення, пов'язані з його новою «ідеологією», які він активно демонструє, не ховаючи. Тривожними сигналами вважаються малюнки метеликів — вони живуть тільки один день, і китів (вони від відчаю викидаються на берег). Це символіка суїцидальних груп. Недобрий знак, якщо в малюнках є цифри — 57, 58, назви груп в «ВК», що підштовхують до суїциду, або 50 — назва книги «50 днів до мого самогубства», яка зараз у вільному доступі в Інтернеті. Також можуть бути і інші цифри. Важливо, що вони повторюються на малюнках дитини (на останніх аркушах зошитів, на руках, на шкільному приладді і ін.). Цифри присвоюються адміністраторами групи новим учасникам,  адже людина, що не має імені і прізвища, — це безлика істота, якою легко управляти.

Ознаки готовності дитини до суїциду

1. Сумні думки на сторінці в соцмережі. Якщо у дитини виникли суїцидальні думки, він їх неодмінно озвучить (пам'ятаємо, підлітки — демонстратори). Спочатку на сторінці в соцмережах — там, як йому здається,  його однодумці, які його розуміють, на відміну від батьків. Побачивши фрази «Мій час скоро прийде», «Я обіцяю, що зроблю Це» і т. п., відразу поговоріть з дитиною. Але не варто прямо говорити, що ви «моніторите» його сторінку. Почніть розмову про те, що є групи, якими керують адміністратори — це спеціально навчені люди, вони маніпулюють слабкими, розгубленими дітьми його віку.

2. З'явилися подряпини, надрізи на тілі. У суїцидальних групах влаштовують так званий квест за зростанням. Спочатку їм дають завдання подряпати, порізати себе і викласти фото каліцтв в Мережу, потім — вбити якусь тварину і знову ж сфотографувати. Підлітки йдуть на це через аутоагресію, яка виникає внаслідок образи на оточуючих, але яку вони не можуть виплеснути в соціум. Таким чином, злість вони зганяють на собі, заглушаючи душевний біль фізичною. А «квест» підводить їх до межі, прибираючи страх смерті.

3. Починає дарувати речі. Задумавши накласти на себе руки, підліток хоче, щоб про нього пам'ятали, говорили, плакали, коли його не стане. У цьому випадку він намагається залишити «слід», даруючи свої речі, причому найулюбленіші. Якщо ви помітили, що в дитини стали зникати речі або він сам приносить вам зібрані пакети з раніше улюбленим одягом, книгами, ігровими приставками з проханням роздати знайомим, — насторожіться.

4. Відкрито заявляє про свою швидку смерть. У розмові підлітка часто проскакують фрази «Що б ви зробили, якби я помер?», «Що б ви сказали на моїх похоронах?», «Цікаво, красивою я була б у весільній сукні в труні?» Такі фрази — явний індикатор суїцидальних думок. Діти хочуть дізнатися, як будуть вести себе оточуючі, якщо їх не стане, щоб потім перевірити, часто до кінця не усвідомлюючи, що «воскресіння» не буде.

У зв’язку з цим батькам, щоб не допустити потрапляння дітей у такі групи, рекомендується:

– приділяти більшу увагу психологічному стану дитини

Замість чергового «Як справи в школі?» запитайте «Тобі подобається твій клас? Твій учитель? Чому?», замість «Що ти сьогодні їв?»-«Тобі сподобався шкільний обід? Чим саме?». Заклик до почуттів дитини змушує її давати розгорнуті відповіді, а не «Все ок»,«Так» або «Ні »- так ви дізнаєтеся про її емоційний стан. Окрім цього дитина, зрозумівши (після декількох днів), що вам важливі його почуття, буде готова до ваших запитань особистісного характеру про любовні та дружні відносини, страхах і розчарування в житті.Цікавтесь, на яких соцмережах вона любить більше «тусуватися» і де бувають її однолітки. Так ви дізнаєтеся, чим ваша дитина дихає, і проявите зацікавленість життям підлітка, що для його емоційної рівноваги на даний момент важливо.

– перевіряти шкіряні покриви дитини на наявність пошкоджень. У разі їх виявлення – з’ясуйте  обставини, за яких вони з’явилися. Особливу увагу звертайте на пошкодження різного роду у формі кита, метелика, цифр, єдиноріга;

– перевіряти облікові записи (акаунти) дитини в соціальних мережах та групи, до яких входить акаунт. Перевіряти вміст спілкування у приватних чатах, встановлювати функцію «батьківський контроль» на всіх гаджетах дитини.

Не потрібно читати всю пошту і листування, як це роблять багато батьків. Це складний момент, адже, якщо підліток за цим заняттям застане батьків, то можуть розвинутися відторгнення і недовіра. Це потрібно робити довірливо, з повагою до особистості своєї дитини і говорити з нею потрібно, як з дорослим. Я думаю, що кожен батько може знайти переконливі слова для своєї дитини, особливо якщо у них нормальні теплі довірчі стосунки. Ні в якому разі не можна на дітей тиснути, так як це може спровокувати абсолютно протилежну реакцію і погано передбачувані результати.

– звертати увагу на коло спілкування дитини;

         Запитуйте про його стосунки з друзями, чим його друзі цікавляться, де і як проводять час, чи змінилося коло спілкування та яка на то є причина.

– намагатися зайняти вільний час дитини спортивними або культурними секціями;

Якщо ми вирішили обмежити час перебування дитини в Інтернеті, то ми повинні дати їй щось взамін  - ту справу, яка приносила задоволення, задовольняла інтерес, коло спілкування. 

Шановні батьки! Пам’ятайте, у цей час, коли завдяки ЗМІ розгортається паніка навколо цієї проблеми, ми з вами, дорослі, повинні демонструвати спокій і впевненість. Діти, дивлячись на нас, повинні відчути силу і в той же час захищеність. Намагайтеся створити в родині стосунки близькості, які б давали відчуття опори, відчуття життя, відчуття свого місця в житті. Для формування прив'язаності і відчуття близькості потрібні дуже прості речі: просто подивитися трохи довше в очі один одному; створити сімейні ритуали, запитувати дітей не тільки про те, що вони "отримали в школі", а й про те, яка музика їм цікава, демонструвати їм зацікавленість їх життям. Прив'язаність - це те, щоможерозвиватися і вибудовуватися, підтримуватися протягом усього життя.

При виявленні таких груп самостійно, просимо негайно повідомляти до Департаменту кіберполіції України:

- телефон гарячої лінії  (044) 374-37-21;

- електронна адреса, за якою можна звернутися, щоб заблокувати «суїцидальну групу» (fag@cybercrim.gov.ua);

- сайт кіберполіцції (www.cybercrim.gov.ua); 

 Також можна звертатися до адміністрації соцмережі, у якій було виявлено групу.

У місті функціонують Телефон довіри (65 88 89) з питань соціально-педагогічних, психологічних проблем, профілактики кризових станів та Телефон довіри суїцидологічного центру КУ СМКЛ №5 (33 40 50).

21 лютого - Міжнародний день рідної мови

Всеукраїнська гра " Соняшник" 

Свято останнього дзвоника в школі

Година спілкування на тему" За здоровий спосіб життя"

Мета: узагальнити знання учнів про здоров‘я, формувати бажання вести здоровий спосіб життя, поглибити знання учнів про шкідливі звички та їх вплив на здоров‘я, виховувати почуття відповідальності за збереження свого здоров‘я.

Оформлення:

На дошці ( закрите):

1. Фактори, що впливають на формування здоров‘я:

- спадковість – 20%;

- рівень медицини – 10%;

- екологія – 20%;

- спосіб життя – 50%.

2. Фактори, що сприяють чи руйнують здоров‘я:

- Загартовування

- Нікотин

- ЗСЖ

- Фізкультура

- Наркотики

- Алкоголь

- Забруднення середовища

- Правильне харчування

- Профілактичні заходи

- Пасивний спосіб життя

- Недосконала медицина

- Спадковість

- Негативні емоції

- Активний відпочинок

- Любов і повага до себе

- Відсутність гігієни

- Соціальні проблеми

3. На партах для кожного учня:

- аркуш паперу

- невеличкі таблички з номерами 1,2,3.

Класний керівник: Подивіться мені в очі. Погляньте один на одного, посміхніться. І з цих промінчиків добра, що засвітились на наших обличчях, ми і розпочинаємо нашу годину спілкування.

Сьогоднішня наша розмова – вільне спілкування. Нікого з вас до неї не готували заздалегідь. Кожен може висловити свою думку, поставити запитання, дати пораду, поділитися досвідом.

Тема розмови – здоровий спосіб життя.

А працювати ми будемо за таким девізом:

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно й плідно працювати.

Класний керівник:

Така ситуація: ( в учнів на партах таблички з номерами 1,2,3)

- уявіть собі, що ви заблукали в густому лісі. І ось перед вами три дороги. Кожна може вивести з лісу за певних умов.

1. Першою дорогою підеш – велике багатство знайдеш, та здоров‘я втратиш.

2. Другою дорогою підеш – половину багатства знайдеш і половину здоров‘я втратиш.

3. Третьою дорогою підеш – нічого не знайдеш, але здоров‘я збережеш.

Покажіть номер дороги, якою ви підете. Поясніть своє рішення.

( учні висловлюють свою думку).

Класний керівник:

Питання учням:

1. Чому так говорять?

- Здоров‘я – найдорожчий скарб.

- Здоров‘я не купиш.

- Без здоров‘я немає щастя.

( учні висловлюють свою думку)

2. Як поводиться людина, коли вона здорова?

( добре здоров‘я - це коли кожному з нас добре, нічого не болить. Якщо ми веселі, нам хочеться бігати, стрибати, якщо ми їмо з апетитом, міцно спимо, займаємося улюбленою справою, отже, ми – здорові.)

3. Який висновок ми можемо зробити?

Хто здоровий, той сміється.

Все йому в житті вдається.

Він долає всі вершини.

Це ж чудово для людини!

Класний керівник:

Ви вивчаєте предмет «Основи здоров‘я». І я хочу, щоб ви пригадали, а від чого ж залежить здоров‘я.

( учні відповідають)

- спадковість – 20%

- екологія – 20%

- рівень розвитку медицини – 10%

- спосіб життя людини – 50%

( відкрити напис на дошці)

Сучасна наука налічує більш 200 визначень здоров‘я:

- Це і одне з джерел радості, щасливого життя.

- Стан життя і діяльності людини за умови відсутності хвороб.

- Стан повного фізичного, духовного та соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб чи фізичних вад.

( можна роздати надруковані визначення учням, щоб вони їх зачитали).

Здорова людина добре працює та вчиться, вона є життєрадісною і веселою. Така людина потрібна і корисна своїй сім‘ї, суспільству та державі. Здоров‘я – це спосіб життя людини. І головним у збереженні та примноженні свого здоров‘я є здоровий спосіб життя.

Здоровий спосіб життя – це практичні дії, спрямовані на запобігання захворюванням, зміцнення всіх систем організму й поліпшення загального самопочуття людини.

Здоровий спосіб життя – це дотримання, звичне виконання певних правил, які забезпечують гармонійний розвиток, високу працездатність, душевну рівновагу, здоров‘я.

А що ж треба робити, щоб вести здоровий спосіб життя?

( учні висловлюють свою думку).

Завдання: на дошці ви бачите перелік факторів, що сприяють здоров’ю чи руйнують його. Ви повинні на аркуші паперу з лівого боку написати ті, що сприяють, а з правого – що руйнують здоров‘я.

( учні виконують вправу)

( потім за бажанням зачитують).

А тепер перевіримо, чи все ви назвали.

В основі здорового способу життя лежать такі принципи:

- відмова від шкідливих звичок;

- раціональне харчування;

- оптимальний руховий режим;

- загартування організму;

- особиста гігієна;

- позитивні емоції;

- інтелектуальний розвиток;

- етичний і духовний розвиток;

- формування та розвиток вольового початку.

Одним з факторів, що руйнує здоров’я – шкідливі звички. Назвіть їх. ( учні називають).

Ви вже багато знаєте про ці звички.

А зараз – перевірка – «Правда чи неправда».

1. Чи правда, що людина, яка викурює пачку сигарет на день, одержує дозу радіоактивного опромінення у 3-5 разів вище норми, встановленої міжнародною угодою із захисту від радіації?

( Правда, бо в тютюновому димі виявлений радіоактивний елемент – полоній, є у тютюновому димі з’єднання калію, свинцю, стронцію, що призводять до опромінення);

2. Чи правда, що алкоголь у малих дозах корисний для здоров’я дітей та підлітків?

( Ні, проведені дослідження показали, що в молодому віці алкоголь діє на організм тільки негативно.);

3. Чи правда, що речовини, що містяться в сигареті, не корисні, але й не містять отрути?

(Неправда. До тютюнового диму входить 4200 речовин, найнебезпечніший – аміак, що сприяє виникненню злоякісних пухлин.)

4. Чи правда, що можна вилікуватись від наркотичної залежності?

(Ні, вилікуватись неможливо. Тільки 1-2% наркоманів мають шанс вилікуватись від наркотичної залежності за допомогою лікування, інші швидше або повільніше вертаються до вживання наркотиків. Відбувається це тому, що для відновлення атрофованого центра задоволень, що виділяє ендорфіли, потрібно не менше 10 років.)

А зараз – фізкультхвилинка: ( треба тими частинами тіла, що я назву написати в повітрі цифри) – діти встають біля парт.

Ніс – цифра 1

Права рука – 2

Діва рука – 3

Праве плече – 4

Ліве плече – 5

Права нога – 6

Ліва нога – 7

Те місце,яким ми сідаємо – 8

Коліна – 9

Разом: права рука – 1, ліва – 0.

А зараз про те, що треба робити, щоб вести здоровий спосіб життя.

( можна роздрукувати та дати кожному учневі).

Здоровий спосіб життя.

Якщо ви вирішили змінити своє життя, то почніть з самого головного – навчіться вести здоровий спосіб життя. Це непроста, але вдячна справа. Нижче наведені основні принципи здорового способу життя.

Крок 1.

Здоровий спосіб життя не можна почати, не проаналізувавши свої звички і уподобання. Потрібно вирішити, що ви хочете змінити в собі, від чого відмовитися, а до чого привчитися. Причому деяким людям потрібно поетапно впроваджувати зміни, а декому кардинально, в один день. Зробіть план, за яким почнете діяти.

Крок 2.

Харчуйтеся здоровою їжею. Намагайтеся повністю виключити «бутербродний спосіб життя»і фастфудову їжу. По можливості пийте тільки чисту воду. Якщо ви маєте зайву вагу, то варто підібрати для себе дієту, при якій скоротилася б кількість споживаних калорій, але ви не відчували б себе постійно голодним.

Крок 3.

Інтенсивна ходьба не менше 40 хв. В день. Неодмінно доведеться вибрати для себе певні фізичні навантаження. Який же здоровий спосіб життя без спорту! Але якщо спорт не став для вас щоденним супутником життя, то почніть з чого-небудь нескладного. Плавайте, робіть вранці зарядку, багато ходіть.

Крок 4.

З шкідливими звичками покінчено. Як банально це не звучить, але здоровий спосіб життя несумісний з курінням, наркотиками і надмірним вживанням алкоголю. Оберіть для себе прийнятний метод відмовитися від шкідливих звичок. І пам‘ятайте, що немає нічого неможливого для цілеспрямованої людини.

Крок 5.

Здоровий сон необхідний кожному. Сон – важлива частина нашого життя. Тільки в стані здорового нормального сну правильно відновлюються сили нашого організму. Середньостатичній людині на сон необхідно не менше 8 годин на добу, а деяким людям і більше. Позбавляючи себе декількох годин сну, ми змушуємо наш організм використовувати резервну енергію, яка «приберігається» для екстремальних ситуацій. Витрачаючи її в повсякденному житті ми виявимося слабкими і не готовими впоратися з ситуацією, коли це дійсно буде необхідно.

Крок 6.

Прогулянка на свіжому повітрі.

Частіше бувайте на свіжому повітрі, за містом. Віддайте перевагу прогулянці по місту замість посиденьок у клубі. А у вихідні дні робіть прогулянки на велосипеді або на лижах, в залежності від пори року.

Здоров‘я – це одна з головних умов досягнення успіху в житті. Бережіть його з молодих літ, зміцнюйте й примножуйте його. Не витрачайте даремно цей безцінний скарб, дарований Природою. Пам‘ятайте, що Ваше здоров‘я – у Ваших руках. Будьте здоровими!

Виховна година на тему "ЛЮДИ СИЛЬНІ ОДИН ОДНИМ" Мета: розкрити зміст понять «дружба», «дійсний друг»; показати його відмінність від понять «приятель» і «знайомий»; прищепити учням повагу до цінностей дружби; сприяти розвиткові критичного ставлення до себе і своїх особистих якостей, терпимості й коректності в спілкуванні з друзями. Форма виховної години: бесіда з елементами дискусії. Вступне слово вчителя Тема сьогоднішньої виховної години — «Люди сильні один одним». Перед нами є мета: спробувати розібратися в поняттях «дружба», «дійсний друг», показати відмінність від понять «приятель» і «знайомий», прищепити вам повагу до цінностей дружби; сприяти розвиткові критичного ставлення до себе, терпимості й коректності в спілкуванні з друзями. У житті кожного з нас є друзі, приятелі, знайомі. Спілкування з ними, як правило, приносить радість. Але в нашому оточенні є й такі люди, яких ми недолюблюємо, якими нехтуємо, і спілкування з такими людьми нас дратує. Іноді трапляється, що наш найближчий друг виявляється недругом. Як же уникнути таких неприємних ситуацій? Напевно, самий вірний спосіб — розібратися у своєму оточенні. В Євгена Євтушенка є чудовий вірш: Люди сильньї друг другом, Так, словно Севером — Юг, Так, словно пахарь — плугом, Так, словно пахарем — плуг. Люди сильньї друг другом. Что равнодушья мерзей? Люди сильньї испугом Вдруг потерять друзей. Як ви розумієте слова: «Люди сильні один одним»? Зразкові варіанти відповідей: — відносини між людьми зміцнюють почуття впевненості в собі; — спілкування допомагає нам учитися, працювати, жити; — це про дружбу, що позбавляє нас самітності, робить нас добріше і краще. Перша ситуація Завдання: знайти серйозні аргументи й обґрунтувати думку, чи може самітня людина бути щасливою. Учитель. Є така казка в Салтикова-Щедріна «Премудрий Піскар». Я хочу нагадати вам зміст. «Жив-був Піскар. І батько і мати в нього були розумними. Усе життя вони прожили в річці і ні в юшку, ні до щуки в пащу не потрапили. Умираючи, старий Піскар говорив: «Дивися, синку, якщо не хочеш у житті пропасти, пильно дивися». Піскар-син запам'ятав повчання батька; він сказав собі: «Треба життя так прожити, щоб ніхто не помітив, а то пропадеш». Так він і зробив. Вирив собі нору, сховався в ній і лежить там цілісінькі дні і ночі, тільки тремтить. Прожив Піскар у такий спосіб більш ніж 100 років. Усе тремтів і тремтів, ні друзів у нього, ні рідних — нікого не було. Тільки прийшов час, і став премудрий Піскар помирати. Отут все життя миттєво перед ним пронеслося. Які були в нього радощі? Кого він утішив, обігрів, захистив? Кому добру пораду дав? Кому добре слово сказав? Хто чув про нього? Хто про його існування згадає? І на всі ці питання йому довелося відповідати: «Нікому, ніхто». Він жив — тремтів, і вмирав — тремтів». Діти, як ви думаєте, яка мораль цієї казки? Зразкові варіанти відповідей: — самітність; — кожний у своєму житті повинен когось утішити, захистити, дати притулок, дати добру пораду; — безцільне життя; — вузький світ особистих інтересів. Учитель. До деякої міри мораль казки відбиває слова французького письменника Ларошфуко: «Той, хто думає, що може обійтися без інших, сильно помиляється»..Не страшно, коли людина одна, набагато страшніше, коли вона самотня серед людей. Кожен з нас хотів би, щоб у ньому почували необхідність, потребу, щоб людина відчувала безпеку від свідомості того, що є друзі, на яких можна покластися. Гаряче бажання знайти свій світ — природне і необхідне, через це треба пройти, щоб стати дорослим. Друга ситуація Учитель. Отже ми з вами з'ясували, що людині для повноцінного життя необхідне спілкування з близькими за духом людьми, пошук друзів. Давайте подумаємо, що таке дружба? Зразкові варіанти відповідей: — дружба — це відданість, розуміння, повага, вірність, щирість; — це відповідальність за іншого;— це повна довіра; — дружба виключає зрадництво. Учитель. Як підсумок нашої розмови можна сказати: «Дружба — це близькі взаємини, засновані на взаємній довірі, повазі, відданості, спільності інтересів. Справжній друг — це той, з ким нам добре, хто розділить наше лихо і порадіє нашій радості, від кого ми не чекаємо зради. Знайомий — людина, з якою ми можемо часто зустрічатися в школі, у дворі, на дискотеках, але не маємо близьких стосунків. До такої людини можна запросто звернутися або будь-куди разом відправитися. Приятель — це людина, з якою ми приємно проводимо дозвілля, але не відчуваємо потреби відкривати душу, бути з ним щирим, відкритим». Третя ситуація Завдання: знайти причини-сварки між друзями. Учитель. Не раз ви, напевно, читали в молодіжних газетах і журналах схвильовані листи: «Не можу знайти друзів», «Чому я самотній?», «Чому друзі сваряться?». Питань багато,, хотілося би знайти відповіді. Дружба — тендітна річ, як скло. Вона випробується не тільки лихом, а й повсякденними дрібницями. Навіть між кращими друзями виникають сварки. От, наприклад, що написала Аня Романова в газету: «Буває так, що дружиш із кимсь, а потім раптово щось ламається, розбивається — і від взаємної прихильності залишаються лише уламки. Звичайно, можна знову помиритися, попросити пробачення. А якщо образа занадто велика? Ти чекаєш, коли твій друг першим підійде до тебе, щоб вибачитися, а він не підходить. Його гордість не дозволяє йому цього. От так починає здаватися, що підходити друг до друга безглуздо, та й занадто пізно. Пізно? Ні, просити пробачення ніколи не пізно. Саме через те, що ми боїмося зробити перший крок, усе ускладнюється і дружбу вже не склеїти». Лев Миколайович Толстой вважав, що «коли сваряться, обоє винуваті», так що рішуче підходь миритися. А краще взагалі не сваритися. Як ви вважаєте, чому виникають труднощі між кращими друзями? Зразкові варіанти відповідей: — ваш кращий друг поводиться неоднаково з вами наодинці й у, присутності інших людей; — ваш кращий друг іноді, не подумавши, допускає грубі зауваження, чіпляється до вас або своїми вчинками ображає ваші почуття; — ваш кращий друг ревнивий, уважає вас своєю власністю й ображається, якщо ви дружите з кимсь ще; — ваш друг не зберігає ваших секретів. Учитель. Ви праві, існує безліч причин сварок, між другими, іноді ми схильні формувати власне судження про будь-яку подію або людину, не вникаючи в суть речей. Виникає бажання засудити іншого, якщо його думка або захоплений не збігається з нашим, ми починаємо радити або нав'язувати друзям власну думку. З нього приводу чудово сказав Д. Карнегі: «Особисто я віддаю перевагу суниці з вершками, але знайшов, що по якійсь динній причині риба віддає перевагу хробакам. Тому, коли я йду на риболовлю, то не думаю про те, чого сам хочу. Я думаю про те, чого хоче риба. Я насаджую на гачок як принаду не те. що люблю я. а черв'ячків і сушених коників...» Що це значить? Зразкові варіанти відповідей: — різні смаки в людей; — що добре мені, не обов'язково добре для іншого;. — розходяться думки на однакові питання. Учитель. Так, правильно, якщо хочеш зберегти єною дружбу, пам'ятай, що твоя думка назавжди залишиться твоєю, а твій друг завжди буде думати по-своєму. І цей факт треба приймати як даність. Будеш намагатися нав'язувати іншому свою правду і не помітиш, як зруйнуються ваші дружні взаємини. Четверта ситуація Завдання: навчитися приймати свідоме рішення в ситуації вибору. Учитель. Ми з вами розібралися, що дружба не відповідальність, свого роду іспит, а тепер я пропоную вам ситуацію в якій ви повинні зробити свій вибір; від прийнятих вами рішень буде, залежати ваша доля. Зачитується текст розповіді «Вечірка». Вам 14 років. Ви живете в старому будинку в центрі міста. Улітку ваші батьки разом з молодшою сестричкою зібралися на тиждень з'їздити до друзів в інше місто. Ви просите дозволити вам залишитися вдома. Спочатку вони говорять: «Ні в якому разі!», але потім виявляється, що ваші сусіди теж їдуть, і комусь треба буде поливати квіти і дбати про вашого собаку. Батьки здаються. Вони дозволяють вам залишитися за умови, що ви не будете нікого приводити додому за винятком кращого друга Андрія, якому батьки довіряють. Інша умова — ви повинні бути вдома не пізніше як о десятій вечора (ваш батько буде дзвонити вам майже щовечора, щоби переконатися, що у вас усе гаразд). Ви намагаєтеся сперечатися з батьками вони іноді занадто піклуються про вас, але ви щасливі, що вони все-таки вам довіряють, і мрієте довести, що ви цілком зріла людина. Ваша мама тримає квартиру в ідеальній чистоті. Ваші батьки не курять і не виносять запаху сигарет; п'ють вони дуже рідко, хоча ваш батько має кілька пляшок лікеру для гостей. Через кілька днів після того як усі виїхали, наш кращий друг Андрій намагається підбити вас па невелику вечірку. Усі друзі вже знають, що ваших батьків якийсь час не буде вдома і квартира у вашому розпорядженні. Ви не хотіли, щоб вони про це довідалися. Ви незадоволені вашим другом: адже він обіцяв нікому не розповідати про це. Але Андрій тільки сміється. Він вважає, що не можна так серйозно до всього ставитися. Протягом декількох днів ви намагаєтеся не думати про вечірку, але всі дзвонять вам і запитують, коли вона відбудеться. Ви розумієте, що вся компанія відвернеться від вас. Учитель. Що б робили ви в цій ситуації? Вам пропонується зробити вибір із двох можливих варіантів: 1. Ви все ж таки вирішили провести вечірку, але за умови, що прийде тільки п'ять чоловік і пити або курити в квартирі не будуть. 2. Ви вирішили, що вечірки не буде. Якщо ви вибрали перший варіант, які можуть бути наслідки? Зразкові варіанти відповідей: — друзі вами задоволені — ви справжній друг; — друзі не виконали вашу умову — принесли із собою спиртне і палили в квартирі; — була розбита улюблена мамина ваза. Які будуть наслідки другого варіанту? Зразкові варіанти відповідей: — до вас втрачають інтерес; — ви стаєте чужим у компанії; — ви втратили друзів; І — ви залишилися на самоті. Учитель. Однак давайте з вами подумаємо, що важливіше: не втратити довіру батьків чи не втратити друзів? Зразкові варіанти відповідей: — не втратити довіру батьків; — треба правильно вибирати собі друзів, і якщо таке трапилося, значить, це були не друзі, дійсні друзі не підводять і не змушують робити вибір між ними і ще будь-ким. П'ята ситуація Завдання: перевірити, чи гарний ви друг? Учитель. Дружба — це не тільки великий дарунок, а й великий талант, велика праця. І не кожен здатний витримати такий іспит. Усі ми хочемо мати гарного друга, на якого можна покластися. Але чи відповідаємо ми тим вимогам, що пред'являємо до друга? Перед вами тести. Вам треба чесно відповісти на його питання. Тест «Чи гарний ви друг»: 1. Ви знаєте багато цікавих історій про одного зі своїх приятелів. Що ви зробите: а) розповісте їх іншим людям; б) розповісте, не назвавши імен; в) залишите історії при собі? 2. Ваш друг часто бере щось у вас, але ніколи не повертає взяту )іч. Зараз він хотів би взяти коштовну відеокамеру. Що ви будете робити: а) дасте її; б) скажете, що зараз камери у вас немає; в) відмовите, пояснивши причину? 3. Друг випадково розбив ваш годинник. Ваші дії: а) скажете, що і без того збиралися купити новий; б) вимагатимете гроші; в) відмовитесь від нового годинника, але влаштуєте маленький скандал. 4. Ваш друг підтримує відносини з людиною, яку ви не любите. У такому випадку: а) припините стосунки з другом; : б) нічого не скажете і будете продовжувати дружні відносини; в) скажете другові, що він повинен вибрати між вами й іншим. 5. Почуваєте, що у вашого друга незабаром будуть великі неприємності. Тоді ви: а) порвете стосунки з ним, щоб не постраждати самому; б) відверто поговорите з ним; в) продовжите дружбу. 6. Вважаєте, що дійсний друг повинен: а) ділитися з вами всім; б) говорити тільки те, що хоче; в) залишати свої думки і проблеми при собі. 7. Вам відомо, що другові потрібні гроші, і у вас їх досить, щоб, йому їх дати. Ви говорите: а) «візьми їх, доставиш мені задоволення»; б) «згадай, скільки разів ти мені допомагав. Моя послуга ніщо в порівнянні з цим»; в) «переб'єшся! Мені вони й самому стануть у нагоді». 8. Що ви зробите, якщо вам потрібно позичити гроші в друга: а) натякнете здалеку; б) попросите в борг; в) нічого йому не скажете. 9. Ваш друг купив одяг, що, як вам здається, йому не пасує, тоді ви: а) скажете, що він виглядає смішно; б) скажете, що ця річ не для нього, і поясните, чому; в) нічого не скажете. 10. Ви вважаєте, що ваш друг: а) більш розумний, ніж ви; б) менш розумний, ніж ви; в) ви обидва на одному інтелектуальному рівні. Підрахунок балів № питання а б в 1 1 2 3 2 2 1 3 3 3 2 1 4 2 3 1 5 1 3 2 6 1 3 2 7 2 3 1 8 1 2 3 9 1 2 3 10 2 1 3 Результати 21—ЗО балів: ви справжній друг, яви будете робити так само. 15—20 балів: у вас є друзі, але, як більшість з нас, ви іноді не виказуєте в стосунках належного розуміння. Коли не знаєте, як реагувати, спробуйте поставити себе на місце іншої людини. 10—14 балів: ви схильні більше звертати увагу на себе, ніж на інших. Ця ваша риса — бар'єр перед справжньою дружбою. Щоб стати гарним другом, потрібно виявляти більше _ інтересу до інших людей. Чи легко ви знаходите друзів? Без друзів важко жити на світі, але чи вмієте ви їх вибирати? Чи легко вам це вдається? Щоб одержати відповідь на ці запитання, зверніться до тесту з польського журналу «Панорама» і зазначте ті риси, які б ви хотіли бачити у ваших друзів. Адже скажи мені, хто твій товариш, і я скажу, хто ти. Тільки не думайте, що цей тест (як і всі тести взагалі) — дійсно науковий засіб знайти правильне рішення. Не забувайте, що тест — це врешті-решт тільки жарт. Але ж у всякому жарті є частка істини, чи не так? Цей тест складається з трьох завдань. За вирішення кожного з них дається певна кількість очок. Врахуйте, що гра полягає не в тому, щоб набрати якомога більше очок, а в тому, щоб на всі запитання відповісти швидко, відверто й щиро. У цьому колі містяться ті переваги, які б ви хотіли бачити у ваших друзів. Вибрати з них потрібно лише дві, які понад усе вам імпонують. За щирість нараховується 25 очок; вірність — 20, спритність — 10, красу — 6, розум — 8, скромність — 15, цікавість — 5 очок. Запам'ятайте одержану суму від першого завдання. Вирішіть, куди має скотитися кулька — вліво чи вправо. Якщо ви вважаєте, що вона скотиться по лівій драбинці, зарахуйте собі п'ять очок, а якщо по правій — 20. Тепер дайте відповідь на кілька запитань. За кожну відповідь нижче вказано очки. Так Ні 1. 5 15 2. 20 2 3. 4 12 4. 15 8 5. 12 6 6. 5 15 7. 3 12 8. 1 20 9. 20 6 10. 5 10 Отже:1. Чи підводив тебе коли-небудь товариш?  2. Чи вважаєш ти себе добрим знавцем людей? 3. Чи із задоволенням ти подорожуєш? 4. Чи полюбляєш ти товариство? 5. Чи знаєш ти всіх мешканців свого будинку? Чи вважаєш ти такі твердження правильними: 6. Тварини — кращі друзі людей. 7. У біді покине тебе і товариш. 8. Дружба — не прибуткова. 9. Не потрібно від друзів вимагати багато. 10. Чим більше друзів, тим краще. А тепер підрахуйте, скільки очок ви набрали. Якщо сума очок не більше 140, то треба сказати, що товариші даються вам з великими труднощами. І зовсім не тому, що ви не можете бути хорошим товаришем, просто ви не вірите у можливість зустріти справжнього друга. Більше довіряйте людям! 141—180 очок. Ви добре знаєте людей і вмієте завоювати їхню дружбу. У вас є друзі, на яких ви можете покластися, у той же час і самі ніколи не підводите друзів. І нехай вам не завжди щастить у житті, ви ніколи не сумуйте, адже у вас є надійні друзі. 181 очко і більше. Для вас вибрати друга — це не проблема. У вас їх так багато, що не злічити. Ви без труднощів їх знаходите. Але, без сумніву, ви швидко зраджуєте їм і легко їх втрачаєте. Щоб знайти собі друзів, потрібно самому стати справжнім другом. Дейл Карнегі у своїй всесвітньо відомій книзі «Як придбати друга і впливати на людей» дає такі поради: 1. Виявляйте щирий інтерес до людей, виключну увагу до того, хто з вами розмовляє, — той забезпечує успіх. 2. Частіше посміхайтесь. 3. Пам'ятайте, що кожна людина вважає своє ім'я найкращим. її цікавить своє власне ім'я більше, ніж решта імен, разом узятих. Пам'ятайте ім'я людини, з якою розмовляєте, вимовляйте його легко, невимушено, це вам замінить будь-який комплімент або лестощі. Але забувши або перекрутивши ім'я співбесідника, ви опинитесь у досить невигідному становищі. 4. Вмійте уважно слухати співбесідника, заохочуйте його говорити про себе. 5. Починайте розмову на тему, що цікавить вашого співбесідника. 6. Прагніть дати людині можливість відчути її вищість. Робіть це щиро. 7. Варто врахувати слова Авраама Лінкольна: «Недаремно кажуть, що крапля меду приваблює більше мух, ніж галон жовчі. Так і з людьми. Якщо хочете, щоб вашу точку зору прийняв хтось інший, доведіть йому, що ви його щирий друг. Це та крапля меду, яка приваблює всіх. Це найкоротший і вірний шлях до людського розуму». Висновок Учитель. Ми завжди, у будь-якій ситуації, повинні пам'ятати про те, що відповідальність за наші вчинки буде лежати на нас. Тому задумуйтеся над тим, як зробити в житті правильний вибір.                                  Свято День Вчителя           Свято 8 Березня, мої дівчатка танцюють і ставлять сценку

    203 - річниця з Дня народження Тараса Григоровича Шевченка

     Урочиста лінійка

                    Озеленення класу моїми учнями

          Ексурсія до міста Полтави. Садиба І.П. Котляревського

         Виховні години з учнями 8 класу

Виховна година на тему: «СНІД»

 Мета: дати учням елементарні знання про СНІД, основні шляхи зараження цією хворобою та заходи щодо її профілактики.

Обладнання: роздавальний матеріал (анкета «Перевір свої знання про СНІД»); плакат із відповідями на за­питання анкети.

                                       Хід заняття

 Тестування.

Учитель роздає аркуші з роздрукованою анкетою і про­сить учнів відповісти на її запитання. Через деякий час учитель вивішує на дошці плакат, за яким учні перевіря­ють свої відповіді, й обговорює з ними результати анкету­вання.

Тест «Перевір свої знання про СНІД»

1.  Що таке СНІД? Що ви знаєте про цю хворобу?

2. Чи   спричинює   вірус   імунодефіциту   людини   (ВІЛ)
СНІД?

3.  Чи уражає ВІЛ імунну систему організму?

4.  Чи відрізняються за зовнішнім виглядом ВІЛ-інфікований та хворий на СНІД від здорової людини?

5.  Чи передається СНІД через поцілунок?

6. Чи передається СНІД через нестерильний медичний інс­трументарій?

7. Чи допоможе використання презерватива під час стате­вих контактів уберегтися від СНІДу?

8.  Чи можна виявити вірус відразу після інфікування?

9.   Чи проводить держава політику:

  а) на виявлення хворих на СНІД та ВІЛ-інфікованих;

  б) на ізолювання їх від суспільства?

10. Чи має медицина ліки від СНІДу, вакцину, що пере­шкоджала б інфікуванню?

 Відповіді:

1 — власні думки; 2 — так; 3 — так; 4 — ні; 5 — ні; б — так; 7 — так; 8 — ні; 9 «а» — так; 9 «б» — ні; 10 — ні.

 Розповідь вчителя.

У генеалогії цієї страшної хвороби багато загадкового. Науковці й досі не дійшли згоди про походження лиховіс­ного ВІЛ — вірусу імунодефіциту людини. Висуваються різні гіпотези, зокрема і фантастичні, мовляв, вірус занесли на Землю інопланетяни. Є й більш обґрунтовані версії.

Почнемо з того, що існує два види вірусу. Вони ідентич­ні за структурою, але різняться за генетичним апаратом. Найбільшого поширення дістав ВІЛ-1. ВІЛ-2 виявлений відомим французьким вірусологом й імунологом Люком Монтаньє лише кілька років тому в африканців, що ліку­валися від СНІДу у Франції і Португалії. За своїми озна­ками він наближається до вірусів, виявлених на території Гвінеї, Гвінеї-Бісау, Сенегалу та інших країн континенту, але попри це вчений не вважає, що вірус походить з Афри­ки — на його думку, для цього бракує вагомих аргументів. До того ж, якби це було так, розмірковує вчений, та спершу вірус перекинувся б до найближчої за географією Європи, але не до СІЛА, як це сталося насправді.

Югославський лікар та історик медицини Мірко Гр-мек вважає, що привід до епідемії СНІДу — це порушення рівноваги між поширеними хворобами і тяжкими інфек­ційними захворюваннями, яких майже повністю позбулися завдяки успіхам медицини. За Грмеком, епідеміям нових, незнаних досі хвороб, передують їх поодинокі прояви впро­довж десятиліть, навіть століть. Уся біда в тому, що медики просто не встигли своєчасно звернути на них увагу, вивчи­ти й осмислити через ту ж таки їх обрідність у медичній практиці. До того ж новий вірус здатен досить довго нічим себе не виявляти в організмі людини, очікуючи більш спри­ятливих для себе умов.

А ось іще одна версія, теж не позбавлена наукового сенсу. Професор радіології з Пітсбургського університету Е. Шернглас та його колеги з Бременського університету, дослідження яких висвітлювалися у британській науковій пресі, вважають, що однією з головних причин появи віру­су СНІД у США та Африці є викиди в атмосферу радіоактив­них елементів під час випробувань ядерної зброї. Сталося мутаційне перетворення одного з рідкісних у природі вірусів під дією радіоактивного випромінювання Стронцію-90, який у величезних кількостях викидався в атмосферу в 50—60-ті роки XX століття. Учені також спромоглися встановити, що переважна кількість Стронцію-90 випала на території Північної Америки і Центральної Африки. Як відомо, насе­лення саме цих районів земної кулі найбільше постражда­ло від смертоносного вірусу. Цей елемент нагромаджується в організмі людини переважно у червоному мозку й уражує його клітини, які відіграють роль у діяльності імунної сис­теми.

Цей вірус дуже дрібний, набагато менший за бактерії, проте неймовірно підступний. Розмножується, тільки по­трапивши в клітини білих кров'яних тілець людини — ос­новних вартових її імунної системи. Вірус руйнує їх із се­редини. Наслідки цього жахливі: людина стає беззахисною перед будь-якою інфекцією.

Практичне значення в передачі СНІДу мають тільки ті речовини, в яких збудник міститься в достатній кількості: кров, сперма, піхвові виділення, жіноче молоко.

Основні шляхи зараження ВІЛ-інфекцією:

статевий;

під час переливання донорської крові,  зараженої вірусом імунодефіциту;

при використанні нестерильного медичного інстру­ментарію (шприців, системи для переливання крові та ін.);

від ВІЛ-інфікованої або хворої на СНІД матері дитині до, під час або після пологів.

Інкубаційний період від моменту зараження ВІЛ до перших проявів інфекції може бути як коротким — чотири-п'ять тижнів, так і дуже довгим — декілька років. За цей період збудник СНІДу руйнує лімфоцити, що неминуче призводить до глибоких змін усієї імунної системи хворої людини. Особливо небезпечним є те, що вірус уражає клі­тини цнс.

Що повинно викликати занепокоєність у зміні стану здоров'я:

збільшення лімфатичних вузлів практично одночас­но у кількох місцях: на шиї, у ліктьових згинах, під руками, у паху;

втрата ваги, що прогресує (режим харчування не змі­нений);

часті гнійні й запальні ураження слизової оболонки рота, шкіри, статевих органів;

підвищення температури тіла, що тримається більше як місяць без будь-якої причини.

Хто може бути найімовірнішим вірусоносієм? Це так звані групи ризику. До них належать: гомосексуалісти (бісексуали), наркомани, що вводять наркотики внутріш­ньовенно, повії, особи, які часто змінюють статевих партнерів. Групою ризику є також новонароджені, матері яких ВІЛ-інфіковані або хворі на СНІД.

Але було б великою помилкою думати, що СНІД вибирає собі жертви тільки серед груп ризику. Ризик інфікування на ВІЛ із більшою чи меншою ймовірністю загрожує кож­ній людині. Вірус-убивця розповзається планетою з невло­вимою швидкістю. Епідемія страшна не тільки смертями, а й тим, що призводить до тяжкої соціальної та економіч­ної деградації суспільства.

Щодня у світі СНІДом заражується до 5 тисяч осіб. Пе­ред цією хворобою виявилися беззахисними дорослі й діти, багаті й бідні, чоловіки і жінки, білі й чорні, люди різного віросповідання.

Що треба робити:

здійснювати санітарно-профілактичні заходи бороть­би зі СНІДом;

вести жорсткий контроль донорської та плацентарної крові, її препаратів та інших біологічних рідин;

у лікарнях вести контроль за стерилізацією ріжучих, колючих та інших інструментів;

пам'ятати, що основний шлях зараження — стате­вий;

пам'ятати, що вберегти нас від СНІДу може тільки власна обачність;

дотримуватись закону України «Про запобігання за­хворюванню на СНІД та соціальний захист населен­ня»;

дбати про соціальний захист, виявляти милосердя та співчуття до ВІЛ-інфікованих осіб та хворих на СНІД;

створювати   служби   профілактики   ВІЛ-інфекції, служби здоров'я, анонімне обстеження.

Як загасити пожежу під назвою СНІД? Непроста це справа, і все-таки...

Учені Колумбійського пресвітеріанського медичного центру в Нью-Йорку знайшли спосіб відтворювати ген так званої молекули СО4, завдяки якій вірус потрапляє в клітини білокрівців. Отже, з'явилася можливість від­творити й саму цю молекулу, щоб докладніше вивчати її структуру.

Як відомо, вірус атакує клітину білокрівця тільки в од­ній точці — точці кріплення молекули СО4 до клітини. З'явилася ідея створити її синтетичний імітатор — свого роду мішень для вірусу. Згодом експериментами підтвер­дилося, що мішень діє успішно, примушуючи ВІЛ розпо­рошувати свої сили вхолосту, а справжні точки білокрів­ців лишаються неушкодженими. Каліфорнійська компанія «Генентехінк» виготовила препарат, що діє за цим принци­пом. Він поки що експериментальний. Крім нього є вже промисловий зразок нових ліків проти СНІДу — СО4 — їх апробація триває у кількох клініках США.

Але на цьому пошуки не припинилися: фірма працює над створенням нового покоління цього препарату — гіб­рида СО4 з антитілом людини, який допомагатиме імунній системі геть знищувати уражені вірусом клітини. Правда, в організмі хворого утворюють антитіла проти ВІЛ і при­родним шляхом, але вони не здатні впоратися самостійно з таким завданням. Переваги нового засобу в тому, що він затримується в організмі довше й обіцяє більший ефект. Але основним лікарським препаратом проти СНІДу все ще залишається азидотимідин. І хоча він дає значні побічні ефекти, проте перешкоджає відтворенню лиховісного віру­су. На жаль, ефективність препарату знижується вже через півроку. Винайдено ще один, похідний від азидотимідину і менш токсичний препарат.

Заключна розповідь вчителя.

Учені не втрачають надії, деякі навіть певні, що меди­каменти, спроможні перемогти ВІЛ, неодмінно з'являться у найближчі 5—7 років. Що ж до вакцини для масового застосування, то, за їхніми прогнозами, вона з'явиться вже в нашому столітті. А поки що всі зусилля науковців і гро­мадськості треба спрямувати на профілактику СНІДу — такі перспективи на найближче майбутнє.

Кожна людина повинна до кінця усвідомити всю небез­пеку, яку несе СНІД, і зробити все можливе, щоб уберегти себе і своїх рідних та близьких від цієї страшної інфек­ції, бо СНІД може увійти практично в кожний дім, кожну сім'ю. Здоровий спосіб життя, чистота у взаєминах  найкра­щі методи профілактики СНІДу.