ПЛАН-КОНСПЕКТ

УРОКУ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

В 6 КЛАСІ

Тема: Т.Шевченко. Відомості про перебування в Санкт-Петербурзі. «Думка» («Тече вода в синє море…»).

Мета уроку:

освітня: поглибити знання школярів новими фактами з біографії Тараса Шевченка, особливу увагу звернути на часи його перебування в Санкт-Петербурзі; ознайомити учнів з поезією Т. Шевченка «Думка» («Тече вода в синє море…»), дізнатися з теорії літератури про ліричний твір і строфу;

розвивальна: розвивати вміння виразного читання, розвивати мовлення дітей, розвивати вміння аналізувати прочитане, формувати головну думку; розвивати вміння працювати в групах, оцінювати власну участь у роботі групи;

виховна: виробляти літературні смаки, прищеплювати любов до літератури, виховувати любов до рідної мови, рідного слова, бути справжнім патріотом України, виховувати прагнення до духовно багатого життя.

Тип уроку: комбінований (урок вивчення нового матеріалу, урок формування й вдосконалення вмінь та навичок).

Методична організація уроку:

евристичний метод (прийоми: евристична бесіда, самостійна робота учнів над запитаннями і завданнями вчителя);

метод творчого читання (прийоми: виразне читання твору учнями за ролями після підготовки; слово вчителя і цілеспрямована бесіда над прочитаним, постановка проблеми, що витікає із прочитаного, колективне заучування прислів’їв про Шевченка з метою вироблення у учнів розуміння значення цієї людини для українського народу).

Шляхи аналізу уроку: цілісний шлях. Наш урок – це перший етап цілісного аналізу уроку, оскільки на ньому передбачається ознайомлення учнів з біографією письменника, підготовка учнів до розуміння його творів.

Обладнання уроку: парти учнів підготовлені для роботи в групах, на них таблички з назвою групи та прізвищами її членів; дошка, підручник, портрет письменника, «Кобзар», ноутбук з презентацією про Т.Шевченка, картки з правилами роботи в групі, картки з питаннями для груп, картки для виразного читання за ролями, картки для складання прислів’їв, картки для оцінювання, асоціативна схема «Т. Шевченко. Розповідь про поета»,

Використана література:

Русанівський В.М. Шевченко Тарас Григорович // Українська мова. Енциклопедія: 2-ге вид. випр. і доп. — К. : Видавництво «Українсьа енциклопедія» імені М.П. Бажана, 2004. — С.83–84

Творчість Т. Шевченка і духовний світ учнів сучасної школи / А. Лісовський // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 21. — С. 294–298.

Ткачук Л. Ми чуємо тебе, Тарасе, скрізь століття (Позакласний захід з літератури) / Л. Ткачук // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 21. — С. 304–314.

Дудіна Т.К., Панченков А.О. Українська література: 6 клю: Підручник. — К.: А.С.К, 2006.

Хід уроку

І. Організаційний момент. (2 хв)

— Добрий день! Сідайте, будь ласка. Розпочинаємо наш урок.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. (2 хв)

Слово вчителя.

— Сьогодні на уроці ми з вами будемо говорити про світоча нашого народу, великого сина України, славного Кобзаря – Тараса Григоровича Шевченка. Відкрийте зошити і напишіть число, класна робота і тему: «Тарас Шевченко. Відомості про перебування в Санкт-Петербурзі. «Думка» («Тече вода в синє море…»)».

Завдання нашого уроку такі:

пригадати відомості про життя Тараса Шевченка, поглибити знання про перебування Т.Шевченка в Санкт-Петербурзі;

розглянути поезію «Думка»;

оформити схему «Я і Т.Шевченко»

ІІІ. Актуалізація опорних знань. Мотивація навчальної діяльності учнів. (8 хв)

Слово вчителя.

Т. Г. Шевченко - велика і невмируща слава українського народу. Він належить до тих непересічних особистостей, які сягнули світових вершин мистецтва. Він наша гордість, наша слава. На сьогодні багато написано про життя і творчість Т Шевченка. Проте значно важливішим є особисте сприйняття кожним постаті геніального Кобзаря. Тому фінальним акордом нашого уроку буде складання схеми «Я і Т.Шевченко», тут ви зможете висловити свої думки щодо життя і творчості поета.

З попередніх класів ви вже багато знаєте про Т.Шевченка. Тож сьогодні ми розпочнемо урок з перегляду кінофільму про Шевченка, щоб пригадати основні віхи його життя.

Перегляд кінофільму «Обличчя української історії. Тарас Шевченко»

Бесіда за питаннями.

Роки життя Т.Шевченка?

Де народився Т. Шевченко?

Яке було дитинство у нього?

Який ще талант, окрім письменницького, він мав?

У якого пана малий Тарас служив казачком?

За що Шевченка було прозвано Кобзарем?

ІV. Вивчення нового матеріалу. (20 хв)

1. Перебування Т.Шевченка в Петербурзі

Слово вчителя.

Тепер, згадавши основні віхи життя поета, ми можемо детальніше розглянути часи перебування Т.Шевченка в Петербурзі. Звернімося до підручника.

Робота з підручником.

(Дудіна Т.К., Панченков А.О. Українська література: 6 клю: Підручник. — К.: А.С.К, 2006. Читати сторінки 60-61)

Бесіда за питаннями.

Як Т.Шевченко опинився в Петербурзі?

З якими відомими людьми познайомився Т.Шевченко в Петербурзі?

Коли викупили Т.Шевченка з кріпацтва?

Де навчався Т.Шевченко?

У якому році було видано його відомий «Кобзар»?

2. Лірична поезія «Думка» («Тече вода в синє море…»).

Слово вчителя.

Перед тим, як ми розглянемо ліричну поезію Т.Шевченка «Думка», пригадаймо, що таке лірика (Підручник, сторінка 64).

У мене в руках – примірник «Кобзаря». Сьогодні його читає весь світ. Перекладений багатьма мовами, він щиро розповів всім про Україну, її чарівну природу, про її знедолений, але нескорений народ.

Ви вже знайомі з багатьма поезіями Т.Шевченка. Зараз ми познайомимося ще з однією поезією, яка називається «Думка» («Тече вода в синє море»).

Вірш «Думка» написаний у 1838 році у Санкт-Петербурзі. Тарасу здавна подобались народні пісні про пошуки молодим козаком своєї долі: «Ой зелений дубе, чого нахилився..», «Ой не шуми, луже, зелений байраче».

Очевидно, вони нагадували поетові власну долю, яка закинула його далеко від рідної України, до північної столиці Росії.

Діти, зараз я вам пропоную заплющити очі і послухати поезію «Думка»

Прослуховування пісні «Думка».

Виразне читання вірша декількома учнями.

Бесіда за питаннями:

Давайте ж з’ясуємо, яка тема вірша. (Роздуми молодого козака про свою нещасну долю, зображує його почуття відчаю про неможливість потрапити з чужими додому).

Назвіть ліричного героя поезії? (Козак).

Який настрій у козака? (Зневіра, розпач, пригнічення).

Яку ж долю хотів зустріти козак? Чи зустрів він її? Через що?

Які образи є у вірші? (Журавлі, синє море, чужі люде).

Із якою метою автор використовує образ журавлів?

Чому для нас рідний край — наймиліший?

Як зрозуміти останні рядки твору?

Як би ви продовжили чи змінили твір?

Чим духовно збагатила нас поезія «Думка»?

Визначте ідею поезії. ( Для людини найголовніше щастя – жити в рідній стороні, а не на чужині).

Визначте художні особливості поезії (епітети: «синє море», «серце козацьке»; метафори: «грає море», «грає серце», «думка говорить», «спіткалося горе»; риторичні запитання: «Куди ти йдеш, не спитавшись?», «На кого покинув?»

ІV. Закріплення знань, умінь і навичок учнів. (7 хв)

Слово вчителя.

Сьогодні ви збагатилися новими знаннями про Т.Шевченка. Тож тепер спробуємо скласти схему «Я і Т.Шевченко». Ви бачите у себе на партах листочки, напишіть на них продовження речення «Т.Шевченко для мене – це….» і приклейте їх до дошки. (Використовується технологія «Незакінчене речення»).

(Діти складають схему. Вчитель коментує.)

V. Пояснення домашнього завдання. (3 хв)

Середній рівень: читати біографію Шевченка (ст. 59-63), вчити вірш «Думка».

Достатній рівень: читати біографію Шевченка (ст. 59-63), вчити вірш «Думка». Скласти хронологічну таблицю «Життя і творчість Т.Шевченка» за підручником.

Творчий рівень: читати біографію Шевченка (ст. 59-63), вчити вірш «Думка». Написати міні-доповідь про Шевченка і Харків.

VІ. Підсумок уроку. (3 хв)

1) Оцінювання.

2) Заключне слово вчителя.

— Творчість Т.Шевченка має велике значення для українського народу. Про що говорять такі прислів’я:

Тарасові думки будуть жити віки.

Хто Шевченка прочитав, той багатший серцем став...

Шевченкові твори сяють, мов ясні зорі.

Шевченко дужий був не силою, а словом мудрим.

Тарасів «Заповіт» облетів увесь світ.

Тарасів «Кобзар» — народу великий дар.

Сьогодні ми з вами плідно попрацювали.

Гарного вам настрою.

Урок закінчено!

Т.Г. Шевченко «І мертвим, і живим, і ненародженим.... ».

Мета: усвідомлення учнями художньо-ідейного змісту твору та його моральних настанов,зв’язку з національною історією;

виявлення культури й політичних чинників щодо написання програмового твору;

удосконалення навичок виразного читання,коментування, критичного аналізу ліро-епічних творів;

розвиток вмінь учнів висловлювати власні думки,проводити аналогії з реальним життям;

виховання патріотизму,формування переконання,що за будь-яких обставин необхідно розділяти та шанувати та зберігати цінності свого народу.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

Обладнання: портрет Тараса Шевченка,текст твору,ілюстрації до нього,дидактичний матеріал.

Перебіг уроку

1.Організаційний момент. Емоційна готовність учнів до уроку.

11.Перевірка домашнього завдання

1.Завдання учням: запишіть три тези,які визначають значення поеми Т.Шевченка «Сон»:

- зображення поетом реальної картини сучасного йому життя в Російській імперії;

- сатиричне зображення управління державою, існування несправедливості в суспільстві;

- змалювання морально національно звироднілих «землячків»,які готові на будь-які компроміси з душею,совістю,рідною мовою заради власного комфорту,користі,звеличення над іншими.

2.Виразне читання учнями уривку поеми «Сон». Визначення найкращих виконавців читання.

111.Актуалізація опорних знань учнів.

1. Конкурс «Літературна спадщина Кобзаря»:

- Як називалась перша збірка поезій Т.Шевченка?Які поетичні твори до неї увійшли? («Кобзар» 1840 р.)

- Назвіть перший поетичний твір Т.Шевченка, створений під час перебування в кріпацтві (балада «Причинна»,1837 р.)

- Який твір поета має в присвяті рядки: «…На пам’ять 22 апреля 1838 года..» ( поема «Катерина»,присвята В.А.Жуковському)

- Кому присвячено рядки поета:

Будеш,батьку,панувати,

Поки живуть люди..?

(І.П.Котляревському,зачинателю нової української літератури)

- Хто із українських композиторів створив мелодію до поезії Т.Шевченка «Заповіт»? (Г.Гладкий)

- Кому адресовані рядки Т.Шевченка:

Наша дума,наша пісня,

Не вмре,не загине…?

(Г.Квітці-Основ’яненку,першому українському повістяреві)

- Який поетичний образ творчості Т.Шевченка символізує долю і призначення поета і поезії (бандуриста,Перебенді)

- Назвіть жанр твору Т.Шевченка «Сон»,визначений самим поетом (комедія)

Кожна правильна відповідь учнів оцінюється в 2 бали.

2. Актуалізаційна бесіда

- Який жанр відбиває прагнення автора прозового або поетичного твору у спілкуванні та вступу до дискусії? (послання,епістола)

- Хто із відомих вам літераторів використав цей жанр для пробудження людської національної і громадської свідомості? (І.Вишенський «Послання до єпископів)

- Чи знаєте ви авторів, які б продовжили спілкування в літературі не тільки з сучасниками,а і з майбутніми поколіннями щодо оцінки сучасності та прогресивної спадковості поколінь?

- Як ви гадаєте,чи втримався б від нагоди обговорити таку тему Т.Шевченко? (ні,підтримав і розвинув,вдосконаливши жанр до рівня пророцтва діяння поколінь)

1V. Оголошення теми, мети уроку

Мотивація навчальної діяльності

1.Вступ.Слово вчителя.

В 1845 році під час перебування в Україні Т.Шевченко узагальнив свої думки щодо необхідності пробудження в українському народі національної і громадянської свідомості. Допомогти у вирішенні цього питання могли освічені люди,які б просвітити народні маси і згуртувати для боротьби проти кріпосницької системи і спрямування громадянського духу на відродження державності. Тарас Шевченко ретельно вивчав і аналізував інтереси,духовність освіченість ставлення до минулого та сучасного життя простого народу і прийшов до висновку,що більшість дворянства була задоволена політикою монархії зовсім байдужа до долі рідного краю.Хоча серед інтелігенції була національно свідомою,але значною мірою відірваною від народних мас,розрізненою і не мала спільної мети.Всі дії прогресивно налаштованих інтелігентів зводилися до обговорення, порожньої полеміки і не бачила реального втілення ідей. Одночасно стихійні протести народу ставали причиною безплідних бунтів,які жорстоко каралися владою. Своє бачення щодо вирішення питання Тарас Шевченко і висловив у творі «І мертвим,і живим,і ненародженим…».

2. Своє послання поет підкріпив словами із Біблії, використаними у вигляді епіграфу.

Зачитування і роз’яснення учням епіграфу до послання: «Коли хто говорить:люблю Бога,а брата свого ненавидить – лжа то є…» (натяк на панівний клас,який прикривається словами любові до ближнього,а сам жорстокого пригноблює слабших, демонструючи лицемірство,фальшивий патріотизм,зрадництво і втрату національної свідомості і совісті)

3. Програмування очікувань учнів:

- Про що може бути твір поета? (про те,як багато витрачаючи сил на порожні розмови,можна втратити жагу до дії)

4.Опрацювання тексту твору Тараса Шевченка «І мертвим,і живим,і ненародженим..»

4.1. Виразне читання вчителем тексту твору.

4.2. проведення словникової роботи за потребою.

4.3.Евристична бесіда з метою виконання завдань пошуково-дослідницького характеру:

- Що ви бачите спільного у посланні і поемі «Сон»? (продовження теми «землячків»)

- До кого звертається у творі автор? Хто адресати послання?

(мертві-українські поміщики-кріпосники;живі-інтелігенція,яка мала б взяти на себе функцію просвітителів;ненароджені – простий український народ,пригноблений, безправний і безсилий, майбутні покоління – ми з вами )

- Що згадує поет?(комплекс меншовартості українців)

- Для чого поет критично переглядає українську історію? (задля перспективи кращого майбутнього)

- Чим,на думку поета,загрожує довга відсутність змін у суспільстві (тотальним кровопролиттям)

4.4. Тематично-ідейний аналіз твору:

- Як можна визначити тему та ідею твору?

Тема:зображення змодельованого образу національної еліти,якою вона повинна бути,визначення її політичних та морально-етичних поглядів.

Ідея:утвердження віри народу в перемогу над класовим ворогом,різке засудження плазування співвітчизників перед західною культурою та способом життя,заклик до ретельного вивчення здобутків світової науки,культури,літератури,розвитку національних суспільних інститутів.

4.5.Аналіз тексту з метою виокремлення основної думки твору («ажурна пилка»):

Нема на світі України,

Немає другого Дніпра,

А ви претеся на чужину

Шукати доброго добра.

Учітесь,читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь…

Подивіться на рай тихий,

На свою країну,

Полюбіте усім серцем

Велику руїну,Розкуйтеся,братайтеся!

Не дуріте дітей ваших,

Що вони на світі

На те тілько, щоб шанувать…

Якби ви вчились та,як треба,

То й мудрість би була своя.

В своїй хаті своя й правда,

І сила,і воля.

Обніміться ж,брати мої,

Молю вас,благаю!

4.6.Аналіз жанрових особливостей твору

Жанр – послання до представників панівного класу.

Літературознавча словникова робота: Послання – віршовий або прозовий твір,написаний у формі листа чи звернення до єдиної або багатьох осіб.

4.7.Роз’яснення учням композиційних особливостей твору:

Форма звернення – монолог.

Діалоговий компонент – прийом напруження деяких частин твору.

Змістовий плановий розподіл тексту:

1- змалювання дворян,схильних до реакціонерства.

2 – засудження нещадного гноблення кріпаків поміщиками.

3 – заклик до української інтелігенції звернути увагу на «найменшого брата» і захистити трудівників в рідному краї.

4 – викриття напускної і неправдивої освіченості дворян та їх рабського плазування перед монархією.

5 – зображення картин можливої і закономірної помсти.

6 – звернення до української інтелігенції та розкриття негативної сторони її світогляду та діяльності.

7 – висміювання лжепатріотизму лібералів та їх ідеалізації минулого України.

8 – показ реальних картин минулого з пропозицією власного аналізу освічених людей подій минулого.

9 – висміювання благих намірів лібералів у «просвітленні» народу.

10- заклик до всіх освічених людей об’єднатись з простим людом.

4.8. Висвітлення ролі ліричного героя твору – звинувачувача, критика,знавця історії України і мислячої людини,який пропонує об’єднати зусилля для повернення до України,яка очікує своїх проводирів.

4.9. Проведення паралелі змісту послання Т.Шевченка з сучасним моментом життя України. Обговорення з учнями актуальності твору в період сьогодення «Послання Тараса Шевченка українція 21 століття».

V. Закріплення вивченого матеріалу

Проведення тестового опитування:

1.У творі «І мертвим,і живим…» Т.Г.Шевченко звертається до всіх українців,але насамперед до

- селян;

- інтелігенції

- молоді

- жителів великих міст

- військових.

2.Коли йдеться про нащадків гетьманів, Т.Г.Шевченка обурює те,що вони

- стали визискувачами свого народу

- втратили козацьке військо

- стали байдужими до свого народу

- занепали морально

- віддали частину території України загарбникам.

3.У словах своя хата/чуже поле, Своя/чужа «правда,і сила,і воля» автор застосовує

- антитезу

- антоніми

- епітети

- метафору

- синоніми.

4. У словах «Настане судщ,заговорять/І Дніпро,і гори!/І потече сторіками/Кров у синє море/Дітей ваших…» автор висловлює

- звинувачення

- пророцтво

- пересторогу

- занепокоєння

- здивування.

5.У заключній частині твору «І мертвим,і живим…» Т.Г.Шевченко

- плаче над остаточно втраченою волею України

- погрожує кривдникам страшним судом

- не сподівається на зміни

- висловлює надію на відродження України

- сподівається,що пани одумаються.

6. Головним мотивом твору «І мертвим,і живим…» є:

- уславлення героїзму козацтва й утвердження цінності історичної пам’яті народу

- заклик до пробудження в українців почуттів національної гідності і честі

- осуд аморальності пана-спокусника,легковажності дівчини,співчуття до матері-покритки та її дитини

- осуд і викриття російського самодержавства,звеличення борців за волю з кривавою деспотією,пристрасне заперечення гноблення народів.

VI. Підсумок уроку

- Чому будь-яка узурпована влада зі страхом буде ставитись до послання Тараса Шевченка «І мертвим,і живим,і ненародженим…»?

- Яка освіта потрібна державі, щоб вона досягла високого рівня розвитку?

- Що корисного пізнали ви від ознайомлення з посланням Тараса Шевченка через роки і віки?

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів.

VIII.Домашнє завдання

Вивчити уривок послання

Знайомтеся !!!

Сучасні поетеси української прози та поезії

Емма Андієвська

За результатами голосування комітету Шевченківської премії Емма Андієвська отримає Шевченківську премію з літератури 2018 року. Вона здобула 23 голоси учасників комітету.

Емма Андієвська відома як художниця, поетеса та письменниця. З 1943-о року живу у Берліні. Виставки Андієвської проходили в США, Канаді, Франції, Німеччині, Австралії, Бразилії, Ізраїлі, Україні та Швейцарії. Працює вона в стилях сюрреалізму та герметизму; не отримувала спеціальної художньої освіти, малює переважно акриловими фарбами. Специфічним художнім прийомом Андієвської є повторне накладання фарби на полотна — до двадцяти п’яти разів. Таким чином вона створює стереоскопічний ефект рухомих фарб, помітний, коли дивитися на картини під різними кутами зору.

У жанрі публіцистикинайбільше голосів набрав Сергій Плохій (19), музичне мистецтво — Вікторія Польова (21), візуальні мистецтва — Павло Маков (19), кіномистецтво —Володимир Тихий, Ярослав Пілунський, Сергій Стеценко, Юрій Грузінов (21).

Національна премія України імені Тараса Шевченка (Шевченківська премія) — державна нагорода України, найвища в Україні творча відзнака за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва. Заснована 1961 року.

Національна премія встановлена для нагородження за найвидатніші твори літератури і мистецтва, публіцистики і журналістики, які є вершинним духовним надбанням Українського народу, утверджують високі гуманістичні ідеали, збагачують історичну пам’ять народу, його національну свідомість і самобутність, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства.

Леся Гук

З дитинства спогад: квіти біля хати-

Чебрець, любисток, стежка в спориші,

Рум’янок і барвіночок хрещатий,

Ще рута-м’ята зацвіла вогнисто,

І чорнобривці теплі, запашні. Яскраві мальви пнуться догори,

Красольки сяють в пам’яті яскраво,

А матіоли запах- ніжний, чистий У літні теплі диво-вечори. Веселкою жоржина виграє,

Що мамою посіяні в рядку.

Неначе пісня тепла і ласкава- Своя мелодія у неї є. Голублять погляд незвичайні квіти,

Дитинство з ними бродить по садку.

Зігріте сонцем, дощиком омите

ЗНО-2018. Що необхідно знати?

У 2018 році державна підсумкова атестація в старшій школі відбуватиметься у формі зовнішнього незалежного оцінювання. Відповідно, випускникам шкіл, незалежно від бажання продовжити навчання у закладах вищої освіти, необхідно буде складати шкільні іспити за технологією ЗНО. Пропонуємо учасникам тестування ознайомитись з найбільш актуальною інформацією щодо проведення тестування.

Пробне зовнішнє оцінювання

Пробне ЗНО проводиться з метою ознайомлення випускників з процедурою проведення тестування. Участь у пробному тестуванні є добровільною. Реєстрація для участі у пробному ЗНО розпочнеться 9 січня та триватиме до 31 січня 2018 року. Реєстрацію здійснюватимуть регіональні центри оцінювання якості освіти. Вартість складання одного пробного тесту коливатиметься від 129 до 137 грн в залежності від регіону проживання учасника

Якими будуть тести ЗНО у 2018 році

Особливості кожного тесту визначені характеристиками сертифікаційних робіт ЗНО, якими встановлені форми тестових завдань, час на їх виконання, методологія оцінювання завдань, розподіл за частинами, що зараховуватимуться як державна підсумкова атестація та як вступний іспит до вишів тощо. Цього року зміни структури зазнали майже усі тести ЗНО, однак найсуттєвіші зміни внесено до тестів з англійської, іспанської, німецької та французької мов — вони отримали нову частину тесту — «Аудіювання»

Власне висловлення з української мови

Відкрите тестове завдання з розгорнутою відповіддю у вигляді власного висловлення є одним з найважливіших завдань у тесті з української мови та літератури. Учасники тестування можуть скористатись безкоштовним збірником матеріалів та дізнатись, як краще діяти на тестуванні при написанні власного висловлення

Урок за емпауермент педагогікою

Тема: Леся Українка. «Давня весна». Тема гармонійного єднання людини з природою.

Мета: продовжити знайомити школярів із поетичною творчістю Лесі Українки, зосереджуючи увагу на поезії «Давня весна»; з’ясувати його ідейно-художню цінність; формувати естетичні смаки, здатність бачити красу природи, людини; удосконалювати вміння сприймати текст на слух, виразно читати художні твори, за допомогою художньої деталі акцентувати увагу на головному, аналізувати поетичні твори; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, творчу уяву, вміння відчувати настрій поезії; на прикладі життя та творчості Лесі Українки виховувати в учнів працелюбність, віру в себе та власні сили, прагнення до гармонії з собою та світом, любов до природи й мистецтва.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: ілюстрації кольорових фото із зображенням весняних пейзажів, таблиці, словнички, картки із завданнями.

Епіграф: Все злучиться в цілість – природа і люди, Що є, що минуло, що сталось, що буде…(Леся Українка).
Хід уроку

І. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.
Слово вчителя
Мені б хотілося почати цей урок із сенканів, але будьте уважними. У них відсутні головні слова, які вам треба відновити.

(Весна)

1. Радісна, зелена.

2. Оновитися, пробудитися, ожити.

3. Дарує життя та надію.

4. Дарунок.

(Гармонія)

1. Злагоджений, співзвучний.

2. Поєднувати, узгоджувати, співзвучати.

3. Взаємна відповідність якостей явищ.

4. Зв’язок, злагодженість – дисгармонія.

Про яку пору року йде мова? Якому явищу дано визначення?

Відповіді учнів (весна, гармонія).

Із давніх-давен люди прагнули краси в усьому, що оточувало їх. Мабуть, це і є смислом життя людини – шукати гармонію, особливо з природою – цим джерелом краси, натхнення. Поринаючи у світ природи, ми відчуваємо себе невід’ємною частинкою її. Природа і мистецтво – два складники одного цілого.
Отже, сьогодні ми продовжимо знайомитись із поетичною творчістю Лесі Українки. Темою нашого уроку є гармонійне єднання людини з природою. Ми отримаємо естетичну насолоду від поезії «Давня весна», удосконалюючи вміння виразно читати, аналізувати. Бажаю вам гармонійного злиття зі світом поезії, зі світом природи; віри в себе та власні сили. Наснаги та натхнення вам. А епіграфом нашого уроку стануть слова Лесі Українки (зачитування епіграфу уроку).
Учні записують у зошит дату, тему уроку, вид роботи, епіграф.

ІІ. Актуалізація опорних знань.
Щоб нам сьогодні комфортно та успішно працювалось, потрібно пригадати деякі літературознавчі терміни. Це завдання нам допоможе виконати група дослідників.
Оголошення складу групи.

Використовуючи свої літературознавчі словнички, доповніть таблицю.

Терміни	Визначення
Види лірики
Епітет
Метафора
Персоніфікація
Види риторичних фігур
Художній образ
Художня деталь
Символ
Стопа
Ямб
Хорей

Поки ця група працює, ми з вами повторимо деякі факти з життя Лесі Українки, що допоможуть нам краще зрозуміти настрій, тему та ідею твору.
Літературний диктант

1. Леся Українка надзвичайно любила грати на …(фортепіано).

2. 1881 року Леся сильно застудилася. Згадує О.Косач-Кривнюк: «…Леся в Луцьку пішла на річку подивитися, як святять воду, і в неї дуже померзли ноги. Скоро тому і від того, як тоді думали, вона заслабла: у неї так сильно почала боліти права нога, що воно, незважаючи на те, що й тоді вже була дуже терпляча, аж плакала від болю…Од тої пори треба датувати початок Лесиної, як вона сама жартуючи називала (мала настільки сильну волю, що могла жартувати і з таких речей) «тридцятилітньої війни» з» …(туберкульозом).

3 .Із 1882 року постійним Лесиним місцем проживання стало село…(Колодяжне).

4 . Провідним мотивом у всій творчості поетеси стане любов до краси…(природи).

5 .Через тяжку хворобу Леся до школи не ходила, а здобувала освіту…(самотужки).

6. Перший вірш вона склала, коли їй було…(9 років).

7 .Перша поетична збірка Лесі Українки мала назву…(«На крилах пісень).

Взаємоперевірка.
Виступ творчої групи.

ІІІ. Засвоєння нових знань.

1. Слово вчителя.

Своє життя Леся Українка присвятила мистецтву. Вона була надзвичайно талановитою. Її талант виявлявся в усьому: поезії, музиці, малюванні, вишиванні. Леся Українка трепетно й вимогливо ставилася до мистецтва слова, тому кожен її твір продуманий до дрібниць.

А щоб емоційно налаштуватися на сприйняття дивовижної поезії Лесі Українки, розглянемо «весняні» фотографії, послухаємо уривок із твору Євгена Гуцала та поринемо у весну. Слухайте, дивіться, насолоджуйтесь і створюйте свою весну.

2. Асоціативне ґроно «Моя весна».

Перший ряд. Зорові образи-асоціації (кольори, предмети, тварини, птахи, рослини, явища).
Другий ряд. Слухові (звуки).
Третій ряд. Нюхові (запахи).

Слово вчителя.

Молода весна

Блакитними очима дивиться мені в очі весна.

Вона ще молода, ніжна, усміхається святково й чисто, в її ледь чутному диханні – збудлива таємниця свіжості, краси природи, що завжди відроджується й відроджується.

… лагідне, шовковисте повітря весни купає мої очі, вся земля наче випромінює благодатну снагу, що допомагає рости не тільки траві, квітам, деревам, а й мріям людським.

Стоять верби, опушені зелененьким листям, і, здається, чують сплески журавлиних сурем у піднебессі, легенький, бентежливий передзвін – прозорий, кришталевий.

Протягом усієї минулої зими я відчував: щось має статись у цьому світі, щось неминуче станеться. Й тепер, коли прийшла весна, коли війнула мені в груди тлумовиськом перших своїх тонких таких пам’ятних запахів, коли в мене все помолоділо, мов вербове пагіння над дніпровською водою, то я добре знаю: очікування прийшло, наче народжене силою мого бажання, і наймення йому – синя та золота весна на дніпровських кручах (Є.Гуцало).

Кілька учнів зачитують свої роботи.

Отож пориньмо у дивовижний світ краси – світ мистецтва.

3. Виразне читання твору.

Два учні декламують напам’ять поезію «Давня весна».

4. Обговорення ідейно-художнього змісту твору.

Бесіда за запитаннями.

Що відбувається в природі навесні?
Посилаючись на текст твору, опишіть красуню-весну.
Чи можна за допомогою цього опису визначити ставлення до весни?
Яким же чином лірична героїня твору ставиться до приходу весни?
Із яскравістю та шумом весни контрастує який стан ліричної героїні?
Чому поетеса висловлює обурення весні?
У зв’язку з чим лірична героїня змінила своє ставлення до красуні-весни?
Як ця поезія пов’язана з життям її авторки?
Чому поетеса згадує про давню весну?
За що героїня поезії вдячна весні?
Про що ця поезія?(про вміння бачити красу світу, вміння радіти йому, кожній хвилині життя, про повноту життя).

Слово вчителя.

Ця поезія була написана 1894 року, але це були спогади про весну давню. У квітні 1892 року поетеса писала М.Павликові: «…Весна тепер справжня настала, і навіть тут у нас було нібито гаряче, а мені се найкраще. Я вже давно не бачила справжньої весни, і мені здається, що так багато зозуль, як сей рік, ще ніколи не було. Через те я, хоч і не часто, приходжу в оптимістичний настрій, і тоді мені своє і чуже життя кращим здається, а дуже нелогічно, бо що спільного між оптимізмом і зозулями?». Вірш входить до циклу «Мелодії». Цикл же входить до збірки «Думи і мрії», що вийшла друком 1899 року.

І наше обговорення поезії, і інформація, яку ви щойно прослухали, допоможуть вам у подальшій роботі.

Робота у групах.

Картка №1.

Опираючись на запитання таблиці, допишіть речення і сформулюйте тему та ідею поезії «Давня весна».

Запитання
Стосовно теми твору	Яке явище природи зображено в поезії? Який стан ліричної героїні? Чи контрастує він з тим, що відбувається в природі?
Стосовно ідеї твору	Чи героїня захоплюється красою природи? Як прихід весни впливає на настрій і самопочуття дівчини?

Тема: відтворення впливу приходу…(весни на хворобливий стан поетеси).

Мета: возвеличення краси…(весняної природи, за сприянням якої людина забуває про свою самотність, хворобу).
Картка №2.

Опираючись на запитання таблиці, визначте жанр і композицію поезії.

Запитання
Стосовно жанру твору	Яке явище природи зображено у поезії? Як називаються картини природи у творах мистецтва?
Стосовно композиції:
експозиції	Яке явище природи зображено у поезії?
зав’язки	Який стан має лірична героїня? Що вона відчуває?
кульмінації	Чому радіє поетеса?
розв’язки	За що вона вдячна весні?

Жанр: пейзажна лірика.

Композиція.

Експозиція: « була весна…».

Зав’язка: хворобливість і самотність поетеси під час буяння весни.

Кульмінація: радість ліричної героїні з приводу того, що її «не забула» весна.

Розв’язка: вдячність поетеси весні за дарунок.

Картка №3.

Робота на дошці. Скласти інформаційне ґроно до образу весни.

«весела, щедра, мила…»

«Промінням грала, сипала квітки»

«Дарунки всім несе вона, ясна»

«…прилинули пісні пташині»

Весна «…любий гай свій відгук…прислав»

«Співало все; сміялось і бриніло»

«Все ожило, усе загомоніло»

«…за вікном цвіла»
Картка №4

Використовуючи текст, заповніть таблицю.

Художні засоби у творі	Цитати з тексту
Метафори, персоніфікація	«весна промінням грала, сипала квітки»; «летіла хутко», «весна…дарунки всім несе», «заглянули від яблуні гілки», «замиготіло листячко зелене», «прилинув вітер, заспівав», «прилинули пісні пташині», «гай свій відгук…прислав», «весна дала», «весна…за вікном цвіла»
Порівняння	«летіла хутко, мов стокрила»
Риторичні оклики	«За нею вслід співучії пташки!», «Зелений шум, веселая луна!», «Ні, не забула!»
Синоніми	Ожило, загомоніло
Зорові образи	«промінням грала», «сипала квітки», «летіла хутко…»
Слухові образи	«усе загомоніло», «веселая луна», «вітер…про весняну волю заспівав».
Контекстуальні антоніми	Шум, співало, сміялось, бриніло – хвора й самотна

Картка №5

На основі першої строфи визначте розмір поезії «Давня весна».

Була весна весела, щедра, мила,

Промінням грала, сипала квітки,

Вона летіла хутко, мов стокрила,

За нею в слід співучії пташки!

Картка №6

Використовуючи подані слова, складіть невеличкий вірш або етюд на тему «Моя весна».

Весна – красна

Гілка – квітка

Струмочки – рядочки

Гаї – мої

Живих – весняних

Чудовим – повним

Картка №7

Використовуючи дані матеріали, створити колаж «Моя весна». Підготувати захист. Використовуючи тлумачний словник. Пояснити слово «колаж».

Відповіді учнів.

ІV. Підведення підсумків уроку.
Слово вчителя.

Отже, сповнена легким смутком її поезія розкриває безмежну красу світу природи, життєлюбний характер Лесі Українки, навчає берегти кожну мить, цінувати скромні дарунки повсякдення: спів пташок і цвіт яблуні, весняний повів вітру та вогні блискавиць. Попри будь-які випробування, життя прекрасне, читаємо між рядків її чудової поезії.

«Мікрофон – 1». Продовжіть речення.

«Було б добре, коли б весна принесла мені в дарунок…, тому що…».

«Мікрофон – 2». Продовжіть речення.

«На мій погляд, із творчістю Лесі Українки слід знайомитися, тому що…».

Оцінювання учнів.

Слово вчителя.

Бажаю вам, щоб у серці завжди була весна, незважаючи на погану погоду, та всі негаразди. Натхнення вам і бадьорості.
V. Домашнє завдання. 1 гр. – характеристика поета (поема «Давня казка»), 2 гр. – характеристика Бертольдо (поема «Давня казка»). Вивчити напам’ять уривок із поеми «Давня казка» від слів «Золотих не хочу лаврів…» до слів «…Зброї чесної зложити!».

Вже завтра осінь…ще сьогодні літо…

Вже завтра закружляє листопад,

У тихім танці так несамовито

Яскраве листя розпочне парад.

Вже сяє ліс багрянцем золотистим.

Уже з дерев листочки стелить сад.

Горобина в червоному намисті

Яскраво -бурий одягла наряд.

Вже завтра осінь...Іній студить трави.

Замріявсь дуб в червонім кімоно.

Та сонечко ще дивиться ласкаво

Й востаннє віддає своє тепло.

Вже завтра осінь…Хоч і не чекаю,

Давно вже відлетіли журавлі.

Вже затягнули небо сірі хмари

І дощик барабанить по землі.

Вже пісню колискову дощ шепоче.

Блукає «літо бабине» в імлі.

Вже осінь? Я ще холоду не хочу!

Вже завтра осінь !.. Рада я тобі!

Леся Гук

«Як я малим збирався навесні

Піти у світ незнаними шляхами…»

І досі ці слова звучать в мені,

Так часто їх колись співала мама.

А ще про вишивані рушники,

Про соловейка, що співав у гаю…

Птахами відлетіли вдаль роки,

Та пісню материнську пам'ятаю.

Її назавжди в серці зберегла,

Сумну й вееселу, вишиту нитками.

Стежин чимало у житті пройшла,

Пташиною летіла й пісня мами

Ласкаво-ніжна, сонячна , свята…

Малим онукам я її співаю.

Вона, як зірка в небі золота,

Дорогу в світ широкий осяває.

Леся Гук

Тема: Філософське кредо О. Довженка ( за кіноповістю " Зачарована Десна")

Мета: узагальнити знання учнів про кіноповість «Зачарована Десна» та

факти життя письменника, пов’язані з цим твором; сформулювати

світоглядні позиції митця;

розвивати вміння виступати з повідомленням, аналізувати твір,

застосовувати знання з інших предметів, робити логічні висновки;

прищеплювати любов до творчості О.Довженка – свідомого носія

національної культури.

Тип уроку: комбінований урок.

Форма уроку: урок – дослідження.

Обладнання: плакат «Багатогранність таланту О.Довженка», книжкова

Виставка творів О.Довженка та довідкової літератури,

презентація Power Point, роздатковий матеріал.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Повідомлення теми, мети уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Слово вчителя.

Не випадково музичним епіграфом нашого уроку я обрала пісню «На Україну повернусь» у виконанні Іва Бобула. Сьогодні ми з вами поведемо розмову про стражденну, складну долю О.Довженка. У «Щоденнику» митця читаємо: «Мені 48 років. Моєму серцю – 60. Воно зносилося від частого гніву і обурення, і туги… Мені хочеться вмерти. Мені здається, що я прожив уже все своє життя, немов ангели покинули мою душу… Я вмру в Москві, так і не побачивши України…» У цих рядках – весь Довженко, митець і людина. Саме у найтяжчий період свого життя він починає працювати над кіносценарієм «Зачарована Десна».

Давайте згадаємо історію написання цього твору.

2. Виступ учня ( _____________________________ ).

Цей твір Олександр Довженко скромно назвав «коротким нарисом автобіографічного кінооповідання», хоча насправді його значення ширше. «Зачарована Десна» — це повість про сувору правду життя знедолених хліборобів, про дитячі радощі і народне лихо. За своїм художнім і філософським звучанням вона стоїть поряд з найкращими взірцями світової літератури автобіографічного змісту.

Задум кіноповісті Довженко виношував довго. 5 квітня 1942 року він нотує у записній книжці: «А вчора, пишучи спогади про дитинство, про хату, про діда, про сінокіс, один собі у маленькій кімнатоньці сміявся і плакав. Боже мій, скільки ж прекрасного і дорогого було в моєму житті, що ніколи-ніколи вже не повернеться!»

На початку твору автор свою мету визначив так: «...перебираючи дорогоцінні дитячі іграшки, що завжди десь проглядають в наших ділах, усвідомити свою природу на ранній досвітній зорі коло самих її первісних джерел. І перші радощі, і вболівання, і чари перших захоплень дитячих...»

«Зачарована Десна» не має чіткого сюжету з послідовним розвитком подій. Складається вона з схожих на новели окремих спогадів про життя селянської родини, про красу хліборобської праці, про народну мораль і мудрість.

Розповідь ведеться у двох планах.

Пізнання малим Сашком світу, вічно мінливої природи, пробудження в дитині художника, перші враження від тогочасної соціальної дійсності, злиденного життя наддеснянських хліборобів — такий перший план розповіді.

Другий план розповіді становлять авторські відступи — роздуми зрілого митця, Олександра Петровича Довженка, над високою місією людини праці, над покликанням художника, завданням мистецтва.

Художник завжди органічно зв’язаний з рідним народом і рідною землею. Його священний обов’язок — «показувати світові насамперед, що життя прекрасне, що саме по собі воно є найбільшим і найвеличнішим з усіх мислимих благ».

Через увесь твір проходить образ зачарованої Десни.

У своїй «Автобіографії» О. Довженко писав: «Я завжди думав і думаю, що без гарячої любові до природи людина не може бути митцем. Та й не тільки митцем...»

Органічна єдність людини і природи — ось що передусім характеризує палітру Довженка-художника.

3. Слово вчителя.

Дитинство О. Довженка проходило серед казкової природи над Десною. Народився він 10 вересня 1894 року в селянській родині на Чернігівщині, в мальовничому містечку Сосниця. Нині в Сосниці розташований меморіальний комплекс, у якому зібрані оригінальні експонати життя й творчості О.Довженка.

«Батьки були неписьменні, - згадує Олександр Петрович в «Автобіографії». – Дітей мали багато – чотирнадцять – перемінний склад, з якого залишилося двоє: я й сестра». Спогади про дитинство завжди викликали в уяві митця Десну.

ІІІ. Дослідження.

Давайте згадаємо, що ми знаємо про цю річку.

1. Виступ учня ( ____________________________ ).

Десна – ліва притока Дніпра. Довжина -1130 км (в тому числі в межах України - 591 км), площа басейну - 88,9 тис.км². Бере свій початок у Смоленській області (Росія) та впадає у Дніпро вище Києва.

Десна, незважаючи на забруднення її вод в останні десятиріччя, в основному зберегла заплаву, яка утворює потужний водно-болотний комплекс та є місцем гніздування і харчування багатьох видів диких птахів. Заплава річки сама по собі є територією зі значним біологічним різноманіттям. Тут зустрічається низка видів занесених до Червоної книги України тварин та рослин.

Річка Десна - одна з шести великих річок України, є єдиною великою рівнинною річкою Європи, що практично не була зарегульована, тобто на ній не було побудовано дамб, водосховищ, каналів. Завдяки цьому, вона і на сьогодні зберегла русло та заплаву у природному стані.

Завдяки збереженій заплаві, що забезпечує природне самоочищення води, р. Десна є джерелом водопостачання мільйонів українців - деснянську воду споживають і такі міста, як Київ, Чернігів, Новгород-Сіверський, Короп, Бровари.

Десна також є визнаною «меккою» водного туризму та постійним місцем організації активних відпочинкових подорожей.

Десна належить до низовинних річок, має безліч заток. Живлення – змішане, і хоча снігове живлення стоїть на першому місці, викликаючи весняну повінь, значну роль відіграють також ґрунтові та дощові води. Рівень води впродовж сезону туристських сплавів змінюється у незначній мірі. Похил русла не перевищує кількох сантиметрів на кілометр, течія слабка, ії швидкість не перевищує 2-4 км/год., що дає можливість проведення водних походів до І категорії складності. їх проходження доступне для туристів-початківців. а маршрути по них рекомендовано для самостійної розробки, через що вони не включені до переліку класифікованих маршрутів. Рекомендується сплав на байдарках, хоча не виключається і сплав на надувних човнах та розбірних надувних катамаранах. Сезонність сплава - з березня до листопада включно.

Надзвичайне значення заплава має і для збереження біорізноманіття - вздовж ріки проходить Деснянський пролітний шлях в системі міграційних шляхів фауни Європи.

2. Слово вчителя.

Хочу звернути вашу увагу на походження назви цієї річки. Походження назви не встановлено. Існує кілька гіпотез:

Ø Академік О.О.Шахматов вважав її походження зі слов’янського слова деснь «правий». Він гадав, що слов’яни повністю жили в гирлі Дунаю, звідки рухались на північ. Одна з найбільших приток Дніпра виявилася праворуч їхнього руху і вони назвали її Десною.

Ø Топоніміст О.М.Трубачов вказує, що свою назву річка отримала балтів, для яких у їхньому русі на схід, вона тривалий час була «правою» рікою (desninas – правий).

Ø Топонімічний словник України (за ред. М.П.Янко) пояснює походження назви Десни з індоєвропейського d- de «яскраво блищати, світити», до якого приєднався іранський елемент -sa/ -sа, спільний для гідронімів Де-сна, Сно-поть, Прете-сна.

Річка здавна відігравала велике значення в житті українців. Давайте звернемося до етнографії.

Перш за все, занесемо тлумачення цього терміна в словничок.

Етнографія – галузь історичної науки, що вивчає культуру й побут народів світу, їх походження, розселення, культурно-побутові взаємозв’язки.

Отже, як було пов’язане життя українців із річкою в давні часи?

3. Виступ учня ( ________________________________________ ).

Річка в етнографії

Загальною символічною ознакою українських поселень була їх своєрідна прив’язаність до річок, хоча така етноекологічна ознака притаманна в цілому й багатьом іншим народам. Про зв’язок річки як стрижневої основи поселень з ознаками етнічного характеру їх мешканців влучно писав дослідник Василь Ключевський: «Річка є навіть свого роду вихователькою почуття порядку та громадського духу в народі... вона виховувала дух заповзятливості, звичку до спільної, артільної дії, змушувала розмірковувати та приловчатися, зближувала розкидані частини населення, привчала відчувати себе членом суспільства, спілкуватися з чужими людьми, спостерігати їхні звичаї й інтереси, обмінюватися товаром та досвідом, знати звички та вдачу».

В українській етнокультурі така загальнолюдська закономірність набувала своєрідних етнічних рис, властивих психічному складу українців та їхній духовній культурі. Річка для них уособлювала не просто господарські, економічні, соціальні чи суто людські зв’язки, як це характерно для багатьох інших народів, вона ставала духовним началом для людності, що пов’язувала з нею своє буття. Адже більшість обрядових дій українців відбувалися біля води, бо ототожнювалися з водною стихією: купальські обряди, русалії й водохреще, обливання та ворожіння на мосту, біля криниці чи ополонки; водна магія та культ води лежали в основі багатьох вірувань та повір’їв, втілюючись у колоритних демонологічних обрядах, що стали етнічними символами духовної культури українців, —- у образах русалки, нявки, водяника тощо.

Вода була для наших предків святою. Плювати у воду вважалось за тяжкий гріх. Поширеними були різні уявлення про ріки. Цікаве повір’я існувало на Волині. Там ріки порівнювались із жилами людини.

Народні уявлення відбились в народних прислів’ях:

Ø Глибока річка, як думка, йде спокійно.

Ø Де ріки текли, там і будуть.

Ø Добре річці з потоками.

Ø Не пхай ріки – вона сама плине.

Ø Одна ріка – просто вода, а много рік – море.

Ø Правдива заслуга, як велика ріка, що глибша, то тихіше йде.

Слово вчителя: Ці давні уявлення народу знайшли відображення не тільки в народній творчості, а й у сучасній українській естрадній пісні. Послухайте уривок пісні «Тече ріка» у виконанні Софії Ротару.

4. Узагальнення дослідженого матеріалу – заповнення схеми.

Функції річки в житті людини

(прямі та символічні)


é		é		é		é

ê		ê		ê		ê

5. Слово вчителя.

Сьогодні ми спробуємо визначити філософський аспект життєвого кредо О.Довженка, звернувшись до тексту «Зачарованої Десни».

Зазначимо в словничок значення термінів

Філософія – наука про найзагальніші закони розвитку природи, суспільства та мислення.

Кредо – основні погляди, переконання.

6. Читання уривка напам’ять ( _____________________________ ).

Благословенна будь, моя незаймана дівице Десно, що, згадуючи тебе вже много літ, я завжди добрішав, почував себе невичерпно багатим і щедрим. Так багато дала ти мені подарунків на все життя.

Далека красо моя! Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки твою м’яку, веселу, сиву воду, ходив босий по твоїх казкових висипах, слухав рибальських розмов на твоїх човнах і казання старих про давнину, що лічив у тобі зорі на перекинутому небі, що й досі, дивлячись часом униз, не втратив щастя бачити оті зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах (О.Довженко).

7. Стилістичний аналіз тексту.

1. Комунікативне завдання тексту ___________________________

2. Сфера застосування тексту _______________________________

_______________________________________________________

3. Форма викладу (монологічна, діалогічна) ___________________

№	Троп	Вид тропу
1	незаймана дівице Десно
2	багато дала ти [Десна] мені подарунків на все життя
3	Далека красо моя!
4	народився [я] на твоєму березі
5	м’яка, весела, сива вода
6	казкові висипи
7	казання старих про давнину
8	лічив у тобі [Десні] зорі на перекинутому небі
9	не втратив щастя бачити оті зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах

4. Характерні особливості тексту:

5. Синтаксичні особливості:

________________________________________________________

6. Стиль тексту ___________________________________________

Слово вчителя:

Давайте переконаємося, що ми правильно визначили стиль тексту, прослухавши ознаки художнього стилю із аудіо книги.

(звучить уривок із аудіокниги)

8. Гра «Стоп-кадр»

Уявіть себе кінорежисером. Оберіть із запропонованих на слайді кадр, який, на вашу думку, найкраще ілюструє проаналізований уривок. Свій вибір обґрунтуйте.

9. Підсумки уроку.

Світогляд людини починає формуватися з дитячих років, тому ми і звернулися з вами до спогадів письменника про своє дитинство. І з цього уривка ми можемо визначити основні світоглядні позиції О.Довженка, які дали світові геніального митця. (Заповнення схеми)

Формула геніальності О.Довженка

[ природні здібності ] + [ _______________________ ] +

[ ___________________ ] + [ _______________________ ] +

[ ___________________ ] = геніальність митця.

10. Виставлення оцінок.

Ø ____________________________________________

Домашнє завдання.

Напишіть власне висловлення (у форматі ЗНО) на тему «Без ядра горіх ніщо, так само, як і людина без ядра».

Додаток № 1

№	Троп	Визначення
1	Епітет	Художнє означення, яке надає більшої виразності предмету, явищу, особі.
2	Метафора	Перенесення ознак одного предмета чи явища на інші на основі образної подібності (непряме порівняння).
3	Метонімія	Перенесення ознак одного предмета чи явища на інше, що перебуває з ним у зв’язку: Ø Ім’я автора в значенні написаних ним творів (читаємо Шевченка) Ø Назва частини в значенні цілого (карі оченята /дівчата/) Ø Назва матеріалу в значенні речей (біла криця /коса/).
4	Персоніфікація	Надання предметам, явищам природи властивостей людини.

Тема: Василь Стус. Філософська лірика митця

Мета: ознайомити учнів із творчим доробком зрілого митця; розкрити пристрасність,

історичне тло, широту діапазону поетичного мислення В. Стуса; вчити

сприймати філософську лірику, аналізувати поезії;

розвивати критичне мислення, мовлення, творчі здібності учнів;

виховувати активну громадянську позицію, найкращі якості особистості.

Тип: урок аналізу художнього твору.

Обладнання: мультимедійний комплекс, презентація до теми уроку.

Хід уроку:

Ми ще повернемось,

обов'язково повернемось,

бодай – ногами вперед,

але: не мертві,

але: не переможені,

але: безсмертні.

В. Стус

1. Мотивація навчальної діяльності.

В одній із пісень сучасної української групи „Тартак” є слова : ”Я не хочу бути героєм України, не цінує героїв моя країна”. Як ви розумієте цей вислів? Що означає бути героєм? Хто, на вашу думку, є героєм України?

2. Повідомлення теми, мети уроку.

· Серед імен, що навіки закарбувалися в історію нашого народу, ім’я Василя Стуса, людини мужньої, безкомпромісної, високоморальної. На минулому уроці ми ознайомились з біографією митця, і на сьогодні ви підготували творчу роботу „Хто є Стус для України?” у формі роздумів про долю поета (перевірка домашнього завдання).

· Якщо шукати відповідь на питання: кого ми мали в особі Стуса: Постать чи Поета, то вона незаперечна: навдивовижу міцний сплав Патріота і Генія. ”Поет – це людина. Насамперед. А людина – це, насамперед, добродій. Якби було краще жити, я б віршів не писав...”(В. Стус) Доля веліла Стусові стати митцем світового масштабу, що, за словами критиків, творив поезію третього тисячоліття, поезію, яку не можна зрозуміти з півслова, бо в ній поєднання емоційної сили і глибокого інтелекту.

· На уроці ми будемо аналізувати зразки філософської лірики митця на прикладі віршів „Як добре те, що смерті не боюсь я”, „Ярій, душе! Ярій, а не ридай...”, „Не можу я без посмішки Івана”.

· Передзавдання: творча робота „ Життєве кредо В. Стуса рядками його творів” (у формі „щоденника побіжних зауважень”).

· Озвучування очікуваних результатів.

. Аналіз філософської лірики В. Стуса.

а Аналіз поезії „Як добре те, що смерті не боюсь я”.

· Вчитель. Вірш „Як добре те, що смерті не боюсь я” є програмним для поета, його девізом, гімном життя, він став прилюдним проголошенням життєвих принципів митця.

· Питання до бесіди: 1) З якими біблійними, історичними образами з’єднує асоціативно поет образ ліричного героя? 2) Які цінності життєвої позиції декларує автор?

б) Аналіз поезії „Ярій, душе! Ярій, а не ридай...”.

· Вчитель. Сприймати Стуса-філософа нелегко. Це екзистенційна лірика – вірші, в яких розкривається внутрішня сутність людини, те глибинне, внаслідок якого кожна особистість є неповторною. Такі поезії вимагають насамперед вслухання в суть, в них не повинно все бути зрозумілим, в них залишається таїна. Прикладом такої поезії є вірш „Ярій, душе! Ярій, а не ридай...”.

· «Історична основа твору - загибель художниці Алли Горської» (повідомлення учнів).

· Словникова робота: 1) яріти – випромінювати яскраве світло; 2) яріти – виявляти зло, лють.

· Питання до аналізу: 1) Зверніть увагу на образи поезії, об'єднайте їх у дві протилежні за змістом метафоричні групи, розкрийте їх філософію (серце України, жменька нас, калинова кров, грона болю, біла стужа, чорні води, сива завірюха). 2) Яку роль відіграють епітети на позначення кольору?

г) Аналіз поезії „Не можу я без посмішки Івана”:

· Історична основа твору – арешт друга, літературознавця Івана Світличного у 1965 році (повідомлення учнів).

· Завдання до аналізу: 1) Сформулюйте питання, що допоможуть розкрити ідейний зміст поезії (наприклад, у чому, за Стусом, полягає „людська добрість”?) 2) За допомогою яких художніх засобів поет виражає ставлення до друга і до ворогів (метафори, стилістично забарвлені слова, авторські неологізми).

4. Підсумки уроку.

· Результати творчої роботи „ Життєве кредо В. Стуса рядками його творів”;

· Про яких людей кажуть: „Такий, як Стус”?

· Чи важко бути такою людиною?

· Чи треба бути такою людиною?

· Василь Стус виконав своє призначення сина України і сина планети. За першу він приніс себе у жертву, домігшись у Бога права на її майбутнє. Для планети Стус залишив поезії настільки високого рівня, що найкращі критики і літературознавці не знаходять їм рівних. „Я пишу вірші і гадаю, що колись то буде потрібно моєму народові. А що мене мучать за них – то що ж зробиш?.. Це вже доля, а долі не обирають...” (В. Стус) Чи справдились слова поета? Як вони перегукуються з епіграфом?

· Чи справдились ваші очікування від уроку?

5. Домашнє завдання:

· Виразне читання поезій.

· Есе “Я і Стус: лінії перетину”.

· Індивідуально: для самостійного читання: “Верстаю шлях – по вимерзлій пустелі...”, “Сховатися од долі – не судилось”, “Господи, гніву пречистого...”

· Індивідуально: дослідження “Лексичні особливості поезій В. Стуса”.

7 клас

Тем Любов Пономаренко. «Гер переможений». Наскрізний

гуманістичний пафос новели

Мета: стисло ознайомити школярів з життєвим і творчим шляхом Любов Пономаренко, вчити аналізувати новелу «Гер переможений», пояснюючи провідну думку; розвивати вміння визначати основну ідею твору, розвивати вміння грамотно висловлювати власні думки; коментувати епізоди твору, надавати оцінку вчинкам героїв; закріпити поняття про новелу як жанр епосу; збагачувати словник учнів; формувати їх світогляд, розвивати елементи критичного мислення; формувати пізнавальні, комунікативні, інформаційні компетентності; удосконалювати навички виразного читання та вміння працювати в групах; сприяти вихованню милосердя,чуйності, доброти, уміння прощати.

Обладнання: підручник, фотографія письменниці, , ілюстрації, поняття з ТЛ «новела», «символ», «художня деталь»; свіча

Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу, побудований на основних принципах "емпаурмент - педагогіки"

Хід уроку

І.Організаційний момент.

Замість звичайного привітання хочу сказати «Мир вам», як говорили ще за часів Ісуса Христа. Адже це так прекрасно: мати мир в душі і жити в мирі з іншими людьми.

Епіграф

Не будь переможений злом, але зло перемагай добром!

Римл. 12.21

Слова епіграфа – із Нового Завіту, належать апостолові Павлу, який писав послання до римлян відразу після розп’яття Христа.

Любов Пономаренко – письменниця ХХ століття – продовжує переконувати читача в тому. що треба любити своїх ворогів, а зло перемагати добром.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

Любов Пономаренко. Новела «Гер переможений». Наскрізний гуманістичний пафос новели. Визначення цілей колективної та власної діяльності. З’ясувати, як термін «гуманістичний пафос» розкрито у новелі, повторити жанрові ознаки новели, визначити ідею твору, удосконалювати вміння висловлювати і відстоювати власні думки.

ІІІ. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.

Готуючись до сьогоднішнього уроку, ви скористалися матеріалом із мого блогу: переглянули відеоролик про початок Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.

Питання до біографії Л.Пономаренко.

- Звідки родом Л.Пономаренко?

- Який вищий навчальний заклад закінчила?

- Ким працювала?

- Лауреатом яких літературних премій була?

- Де друкувалися її твори?

(Любов Пономаренко народилася 25 травня 1955 року в селі Іванківці, що на Чернігівщині. У 1978 році закінчила Ніжинський державний педагогічний інститут імені Миколи Гоголя. Працювала вчителем російської мови та літератури, в редакції газети.

З 1987 року мешкає на Полтавщині в місті Гребінка. Працює власним кореспондентом Всеукраїнської громадсько-політичної газети «Зоря Полтавщини».

Твори письменниці друкувалися в багатьох газетах та часописах, також друкувалися за кордоном – в Німеччині та Японії.

Автор книг новел, оповідань та повістей «Тільки світу» (1984 р.), «Дерево облич» (1999 р.), «Ніч у кав’ярні самотніх душ» (2004 р.), «Портрет жінки у профіль з рушницею) (2005 р.).

Письменниця – лауреат літературних премій:

Міжнародної імені Олеся Гончара (2000 р.);

Всеукраїнської «Благовіст» (1998 р.);

Обласної імені Панаса Мирного (2005 р.).

- 1999 року вийшла друга збірка прозових творів під назвою «Дерево облич». Туди і увійшов твір «Гер переможений». Написаний він на основі справжніх фактів. У містечку Гребінка, де письменниця зараз живе, багато будинків після війни побудували полонені німецькі солдати. Це розповідь про одного з них.

Війна – страшне явище. Вона несе горе всім. Кров, біль, страждання випали на долю чоловіків, які зі зброєю в руках пішли на фронт, не легша була доля дітей, жінок, стареньких, які залишилися в окупації, тяжко працювали, потерпали від голоду і холоду.

Асоціативне гроно «Війна»

(смерть, голод, горе, поранення, сирітство, розруха)

У війні, як правило, бувають переможці й переможені. Переможців, особливо у справедливій війні, уславлюють, у пошані схиляють перед ними голову. А от що можна сказати про переможених? Тих, наприклад, які потрапили на війну не з власної волі?

Це дуже складне питання.

Як же ставитись до переможених загарбників, що принесли стільки горя на нашу землю?

Ненавидіти, пробачати, бути байдужим до їхньої долі?

Асоціативне гроно «Полонений»

(приниження, голод, сум, важка робота, смерть, знущання)

Про це ми і поміркуємо на уроці.

Робота над змістом новели.

1. Коли відбуваються події, зображені у творі?

2. Зачитати, яку роботу виконували полонені німці?

3. Чим займався Фрідріх після робочого дня?

4. Що робили діти, коли побачили скопану грядку?

5. Як ставилися жителі міста до полонених?

6. Чим любив хизуватися Фрідріх?

7. Коли і чому німець перестав садити грядку?

8. Яке він знайшов інше заняття?

9. Яка трагічна подія сталася з Фрідріхом?

10. Що привернуло увагу оповідачки, коли вона сиділа на вікні у новому будинку?

11. Чому дівчина не зірвала квітку?

12. Якою подією завершується твір?

Міні-дослідження (3 групи)

Дібрати цитатний матеріал

ставлення полонених до міста, його жителів;

Полонені «зводили цей квартал з любов’ю і розпачем»; «не любили цей народ, не любили будинки»; «Фрідріх саджав нас на коліна та співав: полонені «всміхалися, дякували, називаючи вдів «фрау». Полонені німці ненавиділи і місто, і його жителів, і будинки, які зводили, але тільки до того часу, поки не бачили творіння своїх рук, з любов’ю згадували свою домівку, були вдячні вдовам за допомогу. Фрідріх любив дітей, квіти, був умілим майстром.

ставлення дорослих до полонених;

«Охоронець чіплявся поглядом і байдуже погиркував»; «місто давно не сердилось на німців, вдови жаліли їх»; «охоронець замість «шнеляти» простягав йому цигарку і дозволяв лежати під стіною»; «самотні жінки стояли подовгу, роздивлялися прикраси і навіть сплакували».

ставлення дітей до полонених.

« ми розвоювали ту землицю, розкидали каміння, зробили з паличок хрест, зв’язали його травою і поставили на грядці»; «і ми цілу весну і ціле літо топтали і розкидали його грядку»; «ми не могли його не дражнити, ми любили ціляти в нього грудками, любили, коли він саджав нас на коліна та співав».

«Займи позицію»

- Фрідріх – жертва чи ворог? Чому?

- Які слова, словосполучення несуть символічний характер або на щось натякають?

- Як вони називаються в літературі?

(Художня деталь — засіб словесного та малярського мистецтва, якому властива особлива змістова наповненість, символічна зарядженість, важлива композиційна та характерологічна функція. Через деталь значною мірою виявляється спосіб художнього мислення митця, його здатність вихопити з-поміж безлічі речей чи явищ таке, що у сконцентрованому, спресованому вигляді економно і з великою експресивністю дає змогу виразити авторську ідею твору. Художня деталь з’являється часто внаслідок інтуїтивного імпульсу, як осяяння, навколо неї нерідко «організовується» уся будова твору. В одних випадках художня деталь може набирати характеру символу, в інших — бути деталлю-штрихом. У тексті цей спосіб мислення матеріалізується в речових, портретних, пейзажних, інтер’єрних деталях. Художня деталь може надавати особливого забарвлення мовленню персонажа тощо. Вона буває як наскрізною (повторюваною) у творі, так і одномоментною, але в кожному разі вона має в собі прихований зміст, підтекст, може викликати широкий спектр асоціацій, здатна замінити собою розлогий опис, авторську характеристику, міркування, цілий епізод тощо.

Джерело: http://ukrclassic.com.ua/katalog/teoriya-literaturi/2739-khudozhnya-detal-v-literaturi Бібліотека української літератури © ukrclassic.com.ua)

Запис у зошитах

1. Квітка на клумбі (нагідка) – любов до прекрасного, всеперемагаюча сила добра.

2. Квітка, що розцвіла посеред грудня – пам’ять

3. Хрест – крах надій і сподівань.

4. Речі та їжа, що давали жінки полоненим – милосердя, прощення

5. Цигарка охоронця, якою він пригощає полонених – співчуття, людяність.

6. Фотокартки – те, що з’єднувало німців з рідними, те, що було для них найдорожчим, згадка про мирне життя і жаль за ним.

Яка з цих деталей найбільше пов’язана з ідеєю твору?

(Знайдена фотокартка)

Фотокартка знаходилася у рукавиці – ніби лист у конверті, лист у вічність

Листопад, 1941р

Село Іванівка Чернігівської області.

Доброго дня шановні батьки, Тома, Сашко, Вєра, Валентина, Клавдія, Миколай, Люся, Юрко. Привіт й усім останнім знайомим і товаришам.

Знаходжусь у селі Іванівка Чернігівської області. Проїжджав поблизу Курська…Даремно не узяв з собою теплу шапку, тому що стало холодно, випав сніг. Трохи мерзнемо, але нічого. Невдовзі отримаємо теплий одяг. Якщо буде можливість, побалакаю з вами по телефону з будь – якого міста.

Допоки до побачення. Передавайте усім привіт. Про все розкажу, коли повернуся додому. Цілую кріпко усіх…Про мене не турбуйтеся. Повернуся героєм …

Лист Миколи Борисенко до своїх рідних

- Багато солдатів не повернулися з війни. Вічна їм пам’ять

(свічка пам’яті)

Війна – це завжди горе.

- Яку думку хотіла донести до нас авторка? (ідея, ідейний зміст)

1. осуд війни, зла;

2. утвердження милосердя, співчуття;

3. ідея прощення .

- Яка незвичайна подія у творі вас вразила? (у грудні розцвіла квітка)

- Для якого літературного жанру характерна несподівана розв’язка? (новела)

- Які ще деталі вказують на те, що це новела?

(Твір невеликий за обсягом,

небагато героїв,

події розгортаються швидко,

присутня незвичайна подія,

увага зосереджена на розкритті переживань героїв)

Сюжет новели «Гер переможений» (в групах)

Експозиція

Зав’язка

Розвиток дії

Кульмінація

Розв’язка

ІV. Підсумок уроку

«Займи позицію»

- Як ви гадаєте, чого було більше у новелі, добра чи зла? (добра, людяності)

- Який синонім можна дібрати до слова людяний? (гуманний)

(ГУМАНІЗМ (від лат. humanus — людяний, людський) — ставлення до людини як до найвищої цінності, захист права особистості на свободу, щастя, всебічний розвиток, правдивість у своїх діях, порядність у ділових стосунках.)

Робота з темою уроку «Наскрізний гуманістичний пафос новели»

Л.Пономаренко показала, що полонені теж люди, підкреслила, що будь-яка війна – неприпустиме для людського суспільства явище, а новела має настрій людяності, любові до людини, тобто гуманістичний пафос.

Метод «Різнокольорові капелюшки»

Білий капелюшок

Має в собі всі кольори. Колір інформації, пошуку істини, вивчення джерел, добір інформації.

- Визначте тему та основну думку новели.

Тема «Гер переможений»: зображення гуманного ставлення до полонених німців, які відбудовували зруйноване місто (взаємостосунки Фрідріха з дітьми, самотніми жінками).

Основна думка: ненависть, зневажливе ставлення до полонених німців змінюється на доброту, чуйність, співпереживання, бо простий німець — заручник фашизму

Ідея «Гер переможений»: засудження війни, жорстокості; уславлення гуманізму, чуйності, доброти.

Чорний капелюшок

Колір сумніву, вагань, слабких сторін, негативу, небезпеки.

- Розкажіть про страждання полоненого Фрідріха

Жовтий капелюшок

Колір золота, хліба, ниви, переваг.

- Що позитивного ви побачили в творі?

Червоний капелюшок

Колір життя, емоцій, почуття

- Мене дуже схвилювало в цьому творі те…

Синій капелюшок

Колір неба, вищого розуму, мислення.

- Чого навчив нас твір? Над чим змушує задуматись цей твір кожного з нас? Кого і що засуджує? До чого закликає?

/Зелений капелюшок/ - д/з

Колір розвитку, прийняття рішень, можливих альтернатив.

- Уявіть, що ви зустрілися з доньками Фрідріха. Розкажіть їм про їхнього батька. Почніть відповідь фразою:

Коли б я зустрів …

Робота з епіграфом

- Хай слова епіграфа глибоко вріжуться в пам’ять і будуть вам дороговказом.

Не будь переможений злом, але зло перемагай добром!

Римл. 12.21

Емоційна пляма

- В мороз, на тлі руїни, незважаючи ні на що, квітка виросла і розквітла.

(відеоролик «Як розпускаються квіти»)

- Хотілося б, щоб у ваших душах і серцях завжди квітли гарні думки, а робили ви тільки правильні вчинки.

V. Виставлення оцінок. Домашнє завдання

1. Дібрати музику до новели.

2. «Зелений капелюшок» (Уявіть, що ви зустрілися з доньками Фрідріха. Розкажіть їм про їхнього батька)

Тема: Життєвий і творчий шлях Лесі Українки.

Мета: поглибити знання учнів про життєвий та творчий подвиг лесі Українки; збудити в серцях учнів любов до рідного народу та прагнення йти шляхом поетеси.

Обладнання: виставки творів Лесі Українки; літератури про письменницю, фотографії Лесі Українки.

Собі ім’я свого народу

Навіки, як вона, візьми.

Дмитро Павличко

Леся Українка. Я пройшла прекрасне і складне життя. Мені доля подарувала щастя – залишити свій слід на землі, тій землі, на якій народилася та яку прославила. Мене називають: Одержимою, співачкою досвітніх вогнів, квіткою Ломикамінь, Дочкою Прометея!

А я – зірка, повірте, зірка, яка спалахнула і згасла.

Учитель. А як це було? Сьогоднішній урок допоможе підняти перед вами завісу епохи Лесі Українки, її особистого життя.

Учитель. Тож 13 лютого за старим стилем (25 лютого ) 1871 року старовинний рік Косачів – Драгоманових примножився: у дворянина Петра Косача та його дружини Ольги (уродженої Драгоманової, письменниці Олени Пчілки) народилася друга дитина – дівчинка. Сталося це у древньому місті Новгороді – Волинському в дворі «старого добродія Окружного». За 10 днів дитя було охрещене. Дівчинці було дане грецьке ім’я – Лариса. Хрещеними батьками стали полковник Степан Васильківський, дворянка Єлизавета Драгоманова.

За 1, 5 – 2 десятиліття потому Україна дізнається про народження геніальної поетеси – Лесі Українки, чиє життя можна було би покласти в основу величної драми як гімн великій силі людського духу.

Бібліографи допоможуть ознайомитися з окремими фактами.

Бібліографи (1 – й ряд )

Хронологія життєвого шляху

1. Сім’я, культурне середовище, виховання й освіта.

Коли думаєш про Лесю Українку, дивуєшся…

2. Громадянська позиція Лесі Українки. Становлення творчої індивіду-альності поетеси.

Коли думаєш про Лесю Українку, заглиблюєшся…

3. Перекладацька діяльність. Багатогранність творчого обдарування.

Коли думаєш про Лесю Українку, оживають…

4. Останні роки життя.

Коли думаєш про Лесю Українку, замислюєшся…

Цікавими повідомленнями доповнює роботу груп інформатор (Леся Українка).

Й. В. Гете говорив: «Хто хоче зрозуміти поета, мусить піти в поетову країну».

У країну Лесі Українки нам допоможуть потрапити її ж автобіографічні твори. Леся Українка постійно перебувала у стані внутрішнього неспокою, який породжував сумніви, збуджував думки та ставив запитання. І вже в 19 – літньому віці поетеса ставить ряд запитань своїм сучасникам:

Як помогти в безмірнім горі?

Як світ новий з старого збудувати?

Як научить байдужих почувати?

Як розбудити розум, що заснув?

Як час вернуть, що марне проминув?

Як певную мету вказати розпачливим?

Поетеса звертається до музи, щоб та порадила, як жити.

Літературні критики

1 група виразно читає поезію «До музи».

Прилинь до мене, чарівниця мила,

І запалай зорею надо мною,

Нехай на мене промінь твій впаде,

Бо знов перемогла мене ворожа сила,

Знов подолана я, не маю сил до бою, -

Я не журюся, я знала – се прийде.

Спокійна я, боротися не хочу.

В душі у мене іншії бажання:

Я тільки думкою на світі буду жить,

Я хочу слухать річ твою урочу

І на своїм чолі твоє сіяння

Почуть бажаю хоч єдину мить.

Питання. Чи асоціюється ліричний герой з автором? Яким з поезії постає ліричний герой, його духовний світ? Чим він близький вам?

2 група – «Горить моє серце».

Горить моє серце, його запалила

Гаряча іскра палкого жалю.

Чому ж я не плачу? Рясними сльозами

Чому я страшного вогню не заллю?

Душа моя плаче, душа моя рветься,

Та сльози не ринуть потоком буйним,

Мені до очей не доходять ті сльози,

Бо сушить їх туга вогнем запальним.

Хотіла б я вийти у чистеє поле,

Припасти лицем до сирої землі.

І так заридати, щоб зорі почули,

Щоб люди жахнулись на сльози мої.

Питання. Як Леся Українка відповідає на запитання «Чому я не плачу»?

Які почуття викликає у вас психологічний стан героя?

3 група – «Хто вам сказав, що я слабка ».

Хто вам сказав, що я слабка,

Що я корюся долі?

Хіба тремтить моя рука?

Чи пісня й думка кволі?

Ви чули, раз я завела

Жалі та голосіння, -

То ж була буря весняна,

А не сльота осіння.

А восени…Яка журба,

Чи хто цвіте, чи в’яне,

Тоді й плакучая верба

Золото – багряне стане.

Коли ж суворая зима

Покриє барви й квіти –

На гробі їх вона сама

Розсипле самоцвіти.

Питання. Якщо ви вважаєте себе ліричним героєм вірша, приготуйтесь поділитися почуттями, які ви звідали, читаючи його.

Простежте, як відбувається роздвоєння авторського.

«Я »

Висновок. Поезія підтверджує, що ніколи ця мудра жінка не відділяє свого особистого від громадського.

Доведіть, що неоромантизм є основою естетичної поезії Лесі Українки.

Неоромантизм – літературний напрям, що оформився в українському письменстві на початку ХХ ст.

Визначальні ознаки методу

· могутня життєстверджуюча вольова цілеспрямованість (волюнтаризм);

· мистецько – культурна ерудиція (естетизм).

Зміст образів – персонажів

· неповторна індивідуальність;

· бажання жити за критеріями ідеалу;

· внутрішній аристократизм;

· фантастичні образи.

Особливості художньої мови

· використання слів – символів;

· емоційність, піднесеність мови.

Олена Пчілка говорила, що вона дала своїй донці все – талант, освіту, літературну долю, придумала для неї псевдонім… Ось тільки щастя не дала, не змогла, не судилось…

І все ж геніальна поетеса була жінкою, яка пізнала красу кохання й тягар смерті. У 1901 році шлях її проліг до Білорусії. Там помирав від сухот чоловік, який став дуже дорогим для Лесі. Його звали Сергій Мержинськиий. У ту страшну ніч, коли коханий її покинув (помер), вона написала поему «Одержима».

Болісні переживання спричинили до появи таких перлин інтимної лірики, яких ще не бачив світ. Маєте можливість познайомитись із чудовою поезією у прозі, із реквіємом і водночас молитвою саможертовної любові Л. Українки.

Лист до Сергія Мержинського

«Твої листи завжди пахнуть зів’ялими трояндами, мій бідний, зів’ялий квіте! Легкі, тонкі, пахощі, мов спогад про якусь любу, минулу мрію. І ніщо так не вражає тепер мого серця, як сії пахощі, тонко, легко, але невідмінно, невідборенно, нагадують вони мені про те, що моє серце віщує і чому я вірити не хочу, не можу. Мій друже, любий мій друже, створений для мене. Як можна, щоб я жила сама, тепер коли я знаю інше життя? »

Мозаїку кохання Лесі Українки складають слова, барви, звуки.

Слова – суть поняття (символ).

Звук – мелодія, настрій.

Барви – поезія, проза дає певний колір.

Окремі відомості про Лесю Українку знаходяться в епістолярних матеріалах. Опубліковано 750 листів поетеси, які демонструють її велич духу. Провівши своєрідний телеміст з Лесею Українкою, можливо, додасте цікаві рисочки до її характеристики, її найближчого оточення. Розмовляйте з Лесею голосом свого серця. (Леся Українка зачитує уривки з листів, учні дають усну відповідь, виражаючи свої почуття.)

Листи Лесі Українки

1. 10 грудня 1889 року с. Колодязне до Михайла Косача.

«Як би там не було, а література моя професія. От тільки одно мене бентежить, що здоровий дух у здоровому тілі, а меті таки все не ліпше, а либонь, чи не гірше.»

2. 25 лютого 1891 року. Відень. До М. Косача.

«Не знаю, чи коли вдома були у мене такі години тяжкої, гарячої, гіркої туги,

як тут, у вільному краю. Мені видається, що на руках у мене і на шиї видно червоні сліди, що понатирали кайдани та ярмо неволі, і всі бачать тії сліди, і мені сором за себе перед вільним народом. У мене руки в кайданах, але серце й думка вільні, може, вільніші, ніж у сих людей, тим то мені так гірко, і тяжко, і сором…»

3. До М. П. Драгоманова.

«У нас велика біда, що багато людей думають, що досить говорити по – українськи, щоб мати право на назву патріота, робітника на рідній ниві. Українство, зрештою, це не поверхові його вияви: говорити, писати, по – українськи. Цього може навчитися кожен, однак при тому так і не стати, не почуватися українцем, а отже, ніколи не відчувати того болісного трему й щему вже від однієї згадки про Україну…А знаєте, таки є щось в сьому слові!»

Протягом семи останні років життя Лесі Українки погіршується. Гнана жорстокою хворобою, вона ніде на довго не могла зупинитися. На силу її незламного духу покладалися більше, ніж на допомогу медицини.

Послухайте згадки про Лесю Українку в листах Людмили Михайлівни Драгоманової, що нагадує суцільний мартиролог – збірник святих і мучеників за віру.

12 листопада, 1906 рік

«Леся погано себе почуває. Її посилають до Каїра. Чи допоможе він їй?»

15 лютого, 1907 рік

«Леся також погано дуже почала себе почувати. Днями батько приїздив і забрав її до себе в Колодяжне, де їй можна пробути, поки тримаються холоди, а почне танути, доведеться її тікати звідти, бо там дуже вогке місце.»

20 вересня, 1909 рік

«…тьоті тепер (після смерті Петра Косача) важко утримувати всіх. А крім того треба думати про те, щоб допомогти Лесі, якій єдиний порятунок виїхати на зиму до Каїра. Їй дуже погано: туберкульоз уже в нирках.»

20 грудня, 1909 рік

«Леся вже в Каїрі, писала своїм, що тільки – но приїхала і відпочиває. Як - то допоможе їй Каїр?»

Тема. Павло Тичина. Життєвий і творчий шлях. Збірка “Сонячні кларнети”.

Мета: розкрити учням умови, в яких формувався поет, охарактеризувати основні мотиви його творчості, трагізм творчої долі митця; розвивати усне мовлення учнів, навики виразного читання поетичних творів; виховувати в учнів любов до рідного краю, формувати естетичні смаки.

Обладнання: портрет П.Г.Тичини, виставка його творів, роздатковий матеріал.

Хід уроку

І. Мотивація навчання школярів

1. Оголошення теми, мети, завдань уроку.

2. Епіграф до уроку:

Ах, скільки радості, коли ти любиш землю,

Коли гармонії шукаєш у житті.

Павло Тичина

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1.Вступне слово вчителя.

Сьогодні ми починаємо вивчення творчості Павла Тичини – відомого українського поета, неповторного, не схожого на жодного із митців світової літератури, і разом з тим поета трагічної долі, бо, як писав В. Стус, “ в історії світової літератури, мабуть, не знайдеться іншого такого прикладу, коли б поет віддав половину свого життя високій поезії, а половину – нещадній боротьбі зі своїм геніальним обдаруванням “.

2.Учнівські повідомлення.

1 “Дитячі та юнацькі роки поета”.

2 Літературний монтаж “ Павло Тичина – співець народу України”

ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

Лекція вчителя.

Записати у зошити:

Ця чудова книжка, була й залишається подією в історії українського письменства…Лірика цієї книжки – щире золото …Взяти відразу такий рівень поетичної досконалості не кожному дано …

Б.Якубський

1 Загальна характеристика збірки “Сонячні кларнети”.

2 Аналіз поезій збірки.

а)“ Ви знаєте, як липа шелестить?”

б)“О панно Інно…

в) “ Арфами, арфами”…

(Звучить поезія у виконанні підготовленого учня.)

Підсумок уроку.

Тема. П.Тичина. Збірка “Перемагать і жить”. Аналіз поезій збірки. Новаторство творчості поета.

Мета: охарактеризувати творчий доробок П. Тичини, який глибоко усвідомлював реальність і драматизм своєї доби; проаналізувати поезії за програмою; розвивати в учнів навики ідейно – художнього аналізу ліричних творів, конспектування. Виховувати в учнів почуття любові до своєї землі, її історії.

Обладнання: твори письменника, хрестоматія.

Хід уроку

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ ШКОЛЯРІВ

1. Вступне слово вчителя.

Про трагізм долі Тичини-поета ми говорили на першому уроці, присвяченому творчості митця. Критики слушно вважають, що після перших збірок, які засвідчили прихід в літературу таланту світового рівня, Тичина-поет пережив глибоку духовну кризу і в 20-30-х роках боровся з власним талантом. Точніше кажучи, він намагався пристосувати його до драматичних умов того часу. І в цьому трагедія обдарованої особистості. Щоправда, були й сплески поетичного таланту П. Тичини, які пов’зані передусім з патріотичним підйомом часів Великої Вітчизняної війни з фашистською Німетччиною. В цей період ним було створено кілька творів, котрі відзначаються довершеністю художнього задуму та майстерністю форми. З огляду на згадані обставини обмежимось тут вибірковим аналізом творчості поета.

2. Оголошення теми, мети, завдань уроку.

ІІ. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Лекція вчителя з елементами бесіди.

1 Проблема національного відродження у творчості П. Тичини. Проблема національного відродження українського народу постійно присутня у творчості молодого Павла Тичини. Під враженням проголошення Центральною Радою 10 червня 1917 року незалежної Української Народної Республіки він пише ліричну поему “Золотий гомін”, яка передає піднесений, святковий настрій.

2 Аналіз поезій:

“Гей, вдарте в струни, кобзарі…”,

“Хто ж це так із тебе насміяться смів ?”,

“До кого говорить ?”.

3)Загальна характеристика збірки “ Перемагать і жить” (1944).

а) Аналіз поезії “Я утверждаюсь”.

б) Аналіз поеми “Похорон друга”.

ІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підручник, теоретичний матеріал; скласти хронологічну таблицю “ Життя і творчість М. Рильського”

Світ природи відбивається уже в найперших віршах, що склали книжку “ На білих островах”. Її ліричний герой спостерігає земне життя “з білих островів- хмар”.

Поезії “ Яблука доспіли “…вражають яскравим почуттям єдності ліричного героя з рідною землею. У цій поезії все дихає щедрістю благодатної української осені багатством яблуневих садів, жовтих осінніх нив, достиглістю людських почуттів, коли навіть розлука з коханою сприймається як закономірний розвиток життя в усій його повноті…Життя прекрасне, і немає кінця цій красі.Образ достиглих яблук уособлює мудрість і спокій душі героя в час розставання.

(Звучить грамзапис поезії)

3.Основна риса поетичного стилю поета в цей період- мотиви передчуття загибелі краси і людяності, насичення елементами символізму та романтизму.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

Запитання і завдання.

1)Тестова перевірка знань

2)Як називалась і коли вийшла перша збірка поета?

3)Дати загальну характеристику ліричного героя ранньої поезії

М. Рильського.

V.Конкурс найкращого читця поезії

Повторення основних засобів виразного читання:пауза, логічний

наголос ,інтонація,темп.

Оцінювання конкурсу.

VІ.Домашнє завдання

Вивчити напам’ять поезію,підручник, теоретичний матеріал,конспект.

Тема. Творчість Максима Рильського воєнного та післявоєнного періодів.” Слово про рідну матір “.

Мета: ознайомити учнів із творчим доробком поета, допомогти їм зрозуміти красу і силу слова видатного поета, розвивати усне мовлення учнів, вміння аналізувати прочитане; виховувати в них патріотичні почуття.

Обладнання: твори Максима Рильського; грамзапис його поезій.

Хід уроку

І. Мотивація навчання школярів

1.Оголошення теми, мети, завдань уроку.

2.Вступне слово вчителя.

Життєвий і творчий шлях поета аналізуємо оглядово.Тому на цьому уроці ми визначимо основні мотиви творчості поета.

ІІ.Актуалізація опорних знань учнів

1.Бесіда з учнями.

1) Які основні мотиви творчості ранньої лірики Максима Рильського?

2) Яка з поезій цього періоду вам найбільше сподобалась? Чому?

3) Який стан душі ліричного героя поезії “ Шопен” ? Що вам відомо про написання цієї поезії?

2.Конкурс на краще виконання поезії “Яблука доспіли…”

ІІІ.Лекція вчителя з елементами бесіди.

Друга світова війна сколихнула святі національні патріотичні почуття, які в попередні роки поети мусили ховати в глибині душі, аби не носити тавра націоналіста.

Урочиста поема “Слово про рідну матір “ Максима Рильського вважається найвизначнішим його твором воєнних років.Вперше її було прочитано на мітингу представників українського народу 26 листопада 1941 року в Саратові.

Поема починається уславленням рідної землі, її степів, могутнього Дніпра.З любов’ю говорить Максим Рильський про чарівну українську народну пісню, про високу культуру рідного народу.

Хто може випити Дніпро,

Хто властен виплескати море,

Хто наше злото- серебро

Плугами кривди переоре

Основна тематика післявоєнної творчості поета:

1) Боротьба за мир (“ За мир”).

2) Краса і велич рідного слова (“ Мова”, “Рідна мова”).

3) Щастя людини.( “ Троянди й виноград”)

4) Роль мистетва в становленні людини (“Д

Тема. Максим Рильський. Життєвий і творчий шлях. Лірика раннього періоду.

Мета: ознайомити учнів із життєвим шляхом М. Рильського, допомогти усвідомити естетичні засади, громадянську і мистецьку позицію поета, охарактеризувати його лірику раннього періоду; розвивати в учнів естетичні смаки, вміння визначати основні думки поезій М.Рильського; сприяти патріотичному вихованню учнів.

Обладнання: портрет М.Рильського, виставка творів поета.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

1. Аналіз письмових відгуків на поезію П.Тичини.

2. Аналіз конспектів лекції на попередньому уроці.

ІІ. Мотивація навчання школярів

1.Оголошення теми, мети, завдань уроку.

2.Вступне слово вчителя.

Поет – інтелектуал, учений, перекладач, чудовий знавець слов’янських літератур, Максим Рильський був людиною щирого серця, чистих помислів і надзвичайної доброти

3.Проблемне питання: хто ж він – поет Максим Рильський ? Де і коли сформувався як творча особистість і як людина ?

ІІІ.Сприйняття й засвоєння учнями матеріалу

1.Бесіда з учнями за запитаннями.

2.Лекція вчителя з елементами диспуту

1910- «На білих островах»;

1918- «Під осінніми зорями»;

1922- «Синя далечінь»;

1925- «Крізь бурю»;

1926- « Тринадцята весна»;

1929- «Гомін і відгомін»

1932- «Знак терезів».

Люби природу не як символ

Душі своєї,

Люби природу не для себе,

Люби для неї.Вона-це мати.

Будь же сином,

А не естетом.

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

Запитання і завдання.

1. Як називались і коли вийшла перша збірка ?

2. Дати загальну хариктеристику ліричного героя ранньої поезії М. Рильського.

V. Домашнє завдання

Вивчити напам’ять поезію “Яблука доспіли, яблука червоні…”

Рбота з обдарованими учнями

Мова калинова

Уроки літератури

ЗНО-2018. Що необхідно знати?

Тема: Василь Стус. Філософська лірика митця

Мета: ознайомити учнів із творчим доробком зрілого митця; розкрити пристрасність,

історичне тло, широту діапазону поетичного мислення В. Стуса; вчити

сприймати філософську лірику, аналізувати поезії;

розвивати критичне мислення, мовлення, творчі здібності учнів;

виховувати активну громадянську позицію, найкращі якості особистості.

Хід уроку

І. Мотивація навчання школярів

Павло Тичина

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ ШКОЛЯРІВ

Хід уроку

І. Мотивація навчання школярів

ІІ.Актуалізація опорних знань учнів

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

ІІ. Мотивація навчання школярів

ІІІ.Сприйняття й засвоєння учнями матеріалу

Люби природу не як символ

Немає коментарів:

Дописати коментар

Сторінки

Сторінки

Сторінки

Сторінки