Нарешті відпустка…

Ура!!! Нарешті відпустка. Зітхає полегшено мозок,

і мій телефон не очікує прикрих дзвінків

душа замовляє на зіллі настояні грози

змивати рутину з пошарпаних темпами крил.

Сніданок - із сонця засмажене око яєчні

між тостами хмар, а десертом - родзини хвилин, 

які обіцяють солодку, мов мед, безкінечність

польотів фантазій по картах пейзажів і рим.

Увечері склянка тепла запашного повітря

зі співом цикад в розімлілій  чуприні трави...

І спокій спокою - бальзам на скривавлені лікті...

рушай,  півсвідомосте, коником в шовкові сни...

автор: ptaha