Осінь
– дивовижна пора! Вона надихає на творчість, філософські роздуми та загалом
допомагає усвідомлювати сутність життя. Оголені душі поетів дуже чутливі до
неї, як і загалом до всього значущого та важливого у нашому житті. Почитайте ці
вірші! Вони бринять і відлунюють струнами наших душ!
Облітають квіти,
обриває вітер
Пелюстки печальні в
синій тишині.
По садах пустинних їде
гордовито
Осінь жовтокоса на
баскім коні
Володимир Сосюра
Так для сонечка осінь
убралася,
мов цариця у свято
врочистеє,
все, що є на сім світі
найкращого,
все зібрала на пишний
убір.
Леся Українка
Осінь. Довгі
дощі, тумани,
На асфальті вода і бруд.
Одинокі гіганти-крани
Не цікавлять промоклий люд.
Тільки джаз в ресторані гримне,
І кривлюсь я, гидую і п’ю.
Баба-осінь ридає нестримно
У спустошену душу мою.
Василь Симоненко
Осінній вітре, що
могучим стоном
Над лісом стогнеш, мов над сином мати,
Що хмари люто гониш небосклоном,
Мов хочеш зиму, сон і смерть прогнати
Іван Франко
Вишиває
осінь на канві зеленій
Золоті квітки.
Квіти оживають, і з дерев спадають
Жовті нагідки.
Яблука і груші падають на землю,
Боки, спини б ють.
Люди їх збирають, у мішки ховають,
Кури їх клюють.
Бавляться дітками, бавляться квітками,
Моляться батьки.
Вишиває осінь на канві зеленій
Золоті квітки.
Олександр Олесь
Осінь
така мила,
Осінь
Славна.
Осінь матусі їсти несе:
борщик у горщику,
кашка у жменьці,
скибка у пазусі,
грушки в хвартушку.
Осінь така мила,
Осінь
Славна.
Павло Тичина
Сю ніч зорі чомусь
колючі,
як налякані їжачки.
Сю ніч сойка кричала з кручі,
сю ніч ворон сказав: «Апчхи!»
Сю ніч квітка питала квітку:
— Що ж це робиться, поясни?
Тільки вчора було ще влітку,
а сьогодні вже восени!
Ліна Костенко
Небеса прозорі,
Як глибінь ріки.
Падають, як зорі,
З явора листки.
А над полем нитка
Дзвонить як струна,
Зажурилась квітка —
Чує сніг вона.
Дмитро Павличко
Цитати українською мовою
