Осінь схожа на людину. Трохи сумну, норовливу, глибоку, але нескінченно теплу і близьку....

Осінній день...

Осінній день... Мереживо без краю

Плете павук... І вечір догора...

А завтра сонце знову всіх осяє,

У жменьки людям всипавши добра.

Осінній день... Краплинки від туману 

Лягли на ковдру жовтого тепла.

І сипле мряка геть безперестану

На стежку, що у парку пролягла.

Осінній день... І пахне вже дощами, 

Птахи курличуть десь у небесах...

І прохолодно довгими ночами, 

А вдень в повітрі знову чудеса.

Осінній день... Павук, туман, краплинки...

Мереживо... І листячко руде...

В кущах сховались диво-павутинки - 

А раптом літо бабине прийде...

Світлана Богдзієвич, 21.10.2017