Сьогодні провели виховну годину на тему " Барви осені", прикрасили класну кімнату, пригостилися солодощами, одержали багато позитивних емоцій

Красива осінь вишиває клени...

Красива осінь вишиває клени

Червоним, жовтим, срібним, золотим.

А листя просить: – Виший нас зеленим!

Ми ще побудем, ще не облетим.

А листя просить: – Дай нам тої втіхи!

Сади прекрасні, роси – як вино.

Ворони п'ють надкльовані горіхи.

А що їм, чорним? Чорним все одно.

(Ліна Костенко)

Осінь схожа на людину. Трохи сумну, норовливу, глибоку, але нескінченно теплу і близьку....

Осінній день...

Осінній день... Мереживо без краю

Плете павук... І вечір догора...

А завтра сонце знову всіх осяє,

У жменьки людям всипавши добра.

Осінній день... Краплинки від туману 

Лягли на ковдру жовтого тепла.

І сипле мряка геть безперестану

На стежку, що у парку пролягла.

Осінній день... І пахне вже дощами, 

Птахи курличуть десь у небесах...

І прохолодно довгими ночами, 

А вдень в повітрі знову чудеса.

Осінній день... Павук, туман, краплинки...

Мереживо... І листячко руде...

В кущах сховались диво-павутинки - 

А раптом літо бабине прийде...

Світлана Богдзієвич, 21.10.2017

 Осінь – дивовижна пора! Вона надихає на творчість, філософські роздуми та загалом допомагає усвідомлювати сутність життя. Оголені душі поетів дуже чутливі до неї, як і загалом до всього значущого та важливого у нашому житті. Почитайте ці вірші! Вони бринять і відлунюють струнами наших душ!  

Облітають квіти, обриває вітер

Пелюстки печальні в синій тишині.

По садах пустинних їде гордовито

Осінь жовтокоса на баскім коні

                                                                                                                                                            Володимир Сосюра

Так для сонечка осінь убралася,

мов цариця у свято врочистеє,

все, що є на сім світі найкращого,

все зібрала на пишний убір.

                                           Леся Українка

   Осінь. Довгі дощі, тумани,

На асфальті вода і бруд.
Одинокі гіганти-крани
Не цікавлять промоклий люд.
Тільки джаз в ресторані гримне,
І кривлюсь я, гидую і п’ю.
Баба-осінь ридає нестримно
У спустошену душу мою.

                                                                           Василь Симоненко

Осінній вітре, що могучим стоном
Над лісом стогнеш, мов над сином мати,
Що хмари люто гониш небосклоном,
Мов хочеш зиму, сон і смерть прогнати

                                                                                  Іван Франко

Вишиває осінь на канві зеленій
Золоті квітки.
Квіти оживають, і з дерев спадають
Жовті нагідки.
Яблука і груші падають на землю,
Боки, спини б ють.
Люди їх збирають, у мішки ховають,
Кури їх клюють.
Бавляться дітками, бавляться квітками,
Моляться батьки.
Вишиває осінь на канві зеленій
Золоті квітки.
                                                                                                    Олександр Олесь

Осінь така мила,

Осінь
Славна.
Осінь матусі їсти несе:
борщик у горщику,
кашка у жменьці,
скибка у пазусі,
грушки в хвартушку.
Осінь така мила,
Осінь
Славна.
                                                                               Павло Тичина

Сю ніч зорі чомусь колючі,
як налякані їжачки.
Сю ніч сойка кричала з кручі,
сю ніч ворон сказав: «Апчхи!»
Сю ніч квітка питала квітку:
— Що ж це робиться, поясни?
Тільки вчора було ще влітку,
а сьогодні вже восени!
                                                                                     Ліна Костенко

Небеса прозорі,
Як глибінь ріки.
Падають, як зорі,
З явора листки.
А над полем нитка
Дзвонить як струна,
Зажурилась квітка —
Чує сніг вона.

                                                             Дмитро Павличко

                                                    Цитати українською мовою

                                Зі святом , шановні колеги, діти, батьки!!!

14 жовтня — «Святої Покрови»: історія свята, прикмети  Чотирнадцятого жовтня відзначається одне з найбільш шанованих свят в Україні — свято Покрови Пресвятої Богородиці, або, як зазвичай кажуть, «Покрови» чи «Святої Покрови».

За легендою, у цей день військо давніх русів на чолі з Аскольдом взяло в облогу Константинополь. Мешканці міста в гарячій молитві звернулись до Божої Матері з проханням про порятунок. Богородиця з’явилася перед людьми та вкрила їх своєю покровою (омофором). Після цього вороги вже не могли побачити цих людей. Як вказують деякі джерела, вражений Аскольд та його дружинники прийняли святе хрещення і стали християнами.

Народні прикмети:

§  Яка погода на Покрову, такою буде і зима.

§  Якщо лист з берези та дуба на Покрову впаде чисто — до легкого року, а нечисто — до суворої зими.

§  Якщо у вишні листя опаде до 14 жовтня — зима буде тепла, якщо ж вишня зелена — зима буде люта.

§  Якщо до цього дня не спадає з вишень листя — на теплу зиму, а звільниться — на сувору.

§  Зранку вітер з півдня, а по обіді із півночі — початок зими буде теплим, але згодом похолодніє.

§  Якщо вітер з півдня низовий — зима буде теплою, з півночі горішний — холодною, із заходу — сніжною; коли ж протягом дня вітер змінюватиме напрямок, то і зима буде нестійкою.

§  Якщо в цей день сніг не покрив землю — не покриє в листопаді та грудні.

§  На Покрову вітер — весна буде вітряна.

§  Відліт журавлів до Покрови — на ранню зиму.

§  Якщо на Покрову сніг — буде багато весіль.

§  Хто сіє по Покрові, не має дати що корові.

§  На Покрову віє вітер з півночі — зима буде холодна і з великими снігами, з півдня — буде тепла зима.

§  Якщо на Покрову випав сніг, то буде він і в Дмитрів день (8 листопада).

§  Відліт журавлів до 14 жовтня — бути ранній зимі.

§  Білка до Покрови змінить шубку — зима буде добра.

 Відомий дослідник звичаїв українського народу Олекса Воропай писав, що після зруйнування Запорозької Січі в 1775 році козаки, що пішли за Дунай в еміграцію, взяли із собою образ Покрови Пресвятої Богородиці. Впродовж століть в Україні це свято набуло ще й козацького змісту та отримало другу назву — Козацька Покрова. З 1999 року свято Покрови в Україні відзначається як День українського козацтва.

1942 року в цей день було офіційно утворено Українську Повстанську Армію, яка теж обрала собі свято Покрови за день Зброї, віддавшись під опіку святої Матері Богородиці. Українська Повстанська Армія боролася за самостійну Україну, воювала проти польської Армії Крайової, гітлерівської Німеччини і Радянського Союзу. Таким чином, Покрова святкується в нас не тільки як народно-релігійне, а й національне свято.

«Покрова накриває траву листям, землю — снігом, воду — льодом, а дівчат — шлюбним вінцем». В українських селах до сьогодні дотримуються давньої народної традиції грати весілля після Покрови. Шлюбна пора в Україні — від Покрови і до початку Пилипівки. До Покрови завершувався період сватань і приготування до весіль, який починався після Першої Пречистої

                                                 Техніка безпеки для учнів

                          Твори - роздуми учнів про професію вчителя

У слові — вчитель — все життя і мрії,

Політ душі і веселковий цвіт.

Найкращі помисли, свята любов, надії,

І вчитель сам — це неповторний світ.

Він все життя з відкритою душею

Йде до людей, щоб світло донести.

Учитель сяє для усіх зорею

І відкриває їм нові світи.

«Педагог… Учитель…» – часто вимовляючи ці слова, ми не замислюємося, яку роль в нашому важкому житті вони грають.

Професія вчителя пов’язує воєдино здатність до спілкування, розуміння і знання людини.

З ранніх років людина вчиться пізнавати навколишній світ. І щоб зрозуміти, усвідомити і жити в ньому правильно, людині потрібні розумні вчителі, вчителі, що розуміють її, цілком віддають своє вміння, старання і турботу.

Вони повинні направляти маленьку людину на правильний шлях, повинні допомогти їй не заблукати на дорогах життя, повинні виховати його. Саме такими людьми і є педагоги. Вони вчать дитину не тільки загальнодоступним речам, а й вчать розуміти самого себе, свою душу.

Кожна людина – це маленька частинка великого суспільства, в якому ми живемо. І для того, щоб вміти жити в цьому суспільстві, людина повинна бути досить освіченою.

Природно, педагог вчить не тільки знанням, переданим в народі з покоління в покоління, а й розумінню потреби даного предмета. Адже якщо вчитель не доведе, наскільки потрібен людині той чи інший предмет, дитина не буде мати бажання його вивчати.

Отже, роль вчителя в освіті та вихованні людини, безсумнівно, величезна. Тут можна привести в приклад слова В. Г. Бєлінського: «Щасливі ті молоді люди, які мають змогу під керівництвом досвідчених вчених, доброчесних і освічених наставників удосконалити себе і підготувати себе до небезпечного, хоча і вельми тривалого шляху по трудовій дорозі життя».

Уміння довести потреба предмета настільки ж велика , як і розуміння вчителем кожного учня. З цих маленьких тез складається складна і різнобічна особистість вчителя. Він повинен поважати кожної маленької людини , розуміти , що дитина – це цілісна особистість , яка має такі ж права , як і дорослий член суспільства.

Одна з давніх мудростей говорить: « Дитина – це посудина , даний нам , дорослим , на зберігання ». Отже, кожен педагог повинен розуміти , який тягар відповідальності він несе за кожну « маленьку частинку великого суспільства ». Учитель , як і лікар , – це покликання , талант , даний згори.