А попереду Новий рік! Тож вітання від 9 класу! Добре відпочиньте на канікулах!

З Новорічними святами

І Різдвом Хрестовим

Вас дозвольте привітати

Щирим дружнім словом.

І до Вашого, щоб дому,

Радість прилетіла

І не знали,  щоб втоми

Її білі крила.

Шановні колеги, дорогі діти!!!

 Нехай ваш дім буде теплим, рідні люди - здорові, а серця спокійні.
Нехай у вас буде все для того, щоб бути щасливими.
Вірте в чудеса! Адже скоро Новий Рік, Різдво.... 

 Шановні колеги!!! Дорогі діти !!! Приручіть щастя !!! Ставтесь до життя простіше, любіть себе, пам'ятайте лише приємні моменти - і ваша програма з ощасливлення себе, обов'язково запрацює!!!

Любі хлопці, вас вітаєм,

Звісно, щастя побажаєм,

Ви ж у нас є ось такі —

Працьовиті та стрункі.

Нехай фортуна посміхається,

А незгода не чіпляється,

Залишайтеся такими чемними та молодими,

Гарними, уважними,

Ніжними, кмітливими,

Єдиними та неповторними!

 Збройні сили України —                                                                

Слава, гордість, міць країни!

Захищають мир, свободу

Служать рідному народу!

Щира шана і подяка

Хлопцям, молодим солдатам,

Що строкову службу чесно

Сприйняли, як борг почесний!

Матері й батьки шановні

Вихованням послідовним

Відчуття патріотизму

І повагу до Вітчизни

У серцях синів зростили —

Вартувати відпустили

Мирну, вільну і єдину

Незалежну Україну!

Тож вшануймо в день святковий

Всіх без винятку військових!

Завдяки їх чесній службі

Живемо у мирі, дружбі!

Адже мир тоді панує,

Коли армія чатує!

Воістину це так: в усі віки,

В усі часи, з початку світу-сонця

Попереду ішли чоловіки –

Захисники відважні, оборонці.

Йшли на війну, ішли орати лан,

Варити сталь чи зводити оселю,

Долали шторм, і спеку, й ураган,

І сина підкидали аж до стелі.

Біді назустріч свій робили крок,

І небо шматували літаками,

І обіймали ввечері жінок

Кремезними і дужими руками.

Відтак в усі часи, в усі віки,

(І буде світ повік на цім стояти),

«За мужем» бути мріяли жінки,

Із чоловіком долю поєднати.

Хай не зів’яне щирість цих рядків,

Вони любов’ю нашою зігріті, -

Цей вірш для дорогих чоловіків,

Що задля нас живуть на цьому світі!

Акція "Запали свічку пам'яті"

16. 00 ... майже у всіх домівках  нашої вулиці імені Чучалішвілі запалала свічка  пам'яті

ЗГАДАЙМО ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 х років! 

ЗАПАЛІМО НА ВІКНІ СВІЧКУ ПАМ'ЯТІ: з 16.00 по 23.00.

Сьогодні в Україні вшановують пам’ять жертв Голодоморів – мільйонів невинно убієнних українців, знищених тоталітарним комуністичним режимом.

День пам’яті жертв Голодоморів відзначається щорічно в четверту суботу листопада на підставі президентських Указів 1998 та 2007 років. У ХХ сторіччі українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Утім, наймасштабнішим був Голодомор 1932-1933 років – геноцид українського народу, здійснюваний тоталітарним комуністичним режимом СРСР. Голодомору передувала насильницька колективізація сільських господарств, «розкуркулення» селян, хлібозаготівельна кампанія, масовий терор на селі. Терор голодом, що діяв в Україні протягом 22-х місяців – це свідома і цілеспрямована політика сталінського уряду, стратегія і тактика якої виконувалася, починаючи з 1928 року. Ця карально-репресивна акція була спрямована на упокорення українського селянства, на знищення самостійних селянських господарств – соціально-економічних підвалин української нації. Українські селяни стали наступними жертвами сталінського режиму після тотальних репресій щодо української інтелігенції та духівництва. У пікові місяці Голодомору щохвилини в Україні помирало 24 людини. За короткий проміжок часу Москва вбила 4 з половиною мільйони українців. Упродовж десятиліть голодомор в радянській Україні замовчувався. Дослідження з цієї трагедії розпочалися лише наприкінці 80-х років минулого століття. Нині в Україні Голодомор 1932-1933 років розцінюється як акт геноциду українського народу, здійснений урядом СРСР шляхом організації штучного масового голоду, який призвів до багатомільйонних людських жертв у сільській місцевості на території Української РСР. Відповідно останніх соцопитувань, 77% українців вважають цю трагедію геноцидом. В листопаді 2006 Верховна Рада визнала Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу. А 7 грудня 2016 року українські парламентарі закликали й інші держави визнати Голодомор геноцидом українського народу. Наразі це зробили 24 країни світу. Щороку Український інститут національної пам’яті пропонує спеціальну тему Дня для підкреслення певного аспекту трагедії Голодомору 1932–1933 рр. Цього року такою темою є «Голодомор - помста за свободу, помста за революцію». Загальнонаціональні заходи до Дня пам’яті жертв Голодомору пройдуть по всій Україні та у 32 країнах світу. Цього дня передбачені жалобні заходи на території Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» у місті Києві, а по всій Україні – проведення тематичних наукових, інформаційних, та культурно-мистецьких заходів, виставок, презентацій документів, фото- і відеоматеріалів. Разом з тим, на території України буде приспущено Державний прапор та обмежено проведення заходів розважального характеру. О 16.00 в кожній домівці й установі українці запалять свічки пам’яті та приєднаються до загальнонаціональної хвилини мовчання.

Вітаємо учасників Міжнародного конкурсу знавців української 

мови імені Петра Яцика, який пройшов 23.11.17. на базі Гуляйпільського колегіуму "Лідер". Основна мета конкурсу ‒ затвердження державного статусу української мови, піднесення її престижу серед молоді, виховання поваги до культури i традицій українського народу.

За ухвалою Ліги українських меценатів, конкурсу надано

 ім'я Петра Яцика, а його дочка Надія стала почесним головою 

конкурсу.

За останні роки кількість учасників конкурсу сягала 5 млн 

людей з-понад 20 країн світу.

 Виконуючи конкурсні завдання, дівчатка Лапіна Анна та Черевко Вероніка показували не тільки знання граматичного матеріалу, але і те, як вони знають українські прислів’я та приказки, уміють творити і фантазувати.

 21 листопада, учні та вчителі нашої школи відзначають одне з нових, але знакових свят в історії України - День Гідності та Свободи.

Свято відзначається щороку згідно з Указом Президента 13 листопада 2014 року і встановлено на честь початку цього дня двох знаменних і доленосних подій у новітній українській історії: Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.

День Гідності та Свободи став своєрідним наступником свята Дня Свободи, що відзначався на честь Помаранчевої революції Саме 21 листопада 2013 року розпочались перші протестні акції української громадськості у відповідь на рішення тодішньої влади щодо припинення курсу на євроінтеграцію та скасування процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Попрання законодавчо закріплених пріоритетів зовнішньої політики України, якою власне і була Угода про асоціацію, викликала обурення українців.

Вчора , у місті Гуляйполі, пройшов II етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури. Учасниками олімпіади були мої учні: Лапіна Анна(8 клас), Черевко Вероніка ( 9 клас).

Дівчата готувалися старанно, віднеслись до виконання завдань відповідально .

В результаті, Лапіна Анна, учениця 8 класу, посіла II місце і направлена на область  запасною. 

Дякую велике тобі, Анно, за твоє сумлінне ставлення до навчання, бажаю великих успіхів і творчих злетів!!! 

9 листопада відбувся районний етап Міжнародного мовно- літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка.

В цьому конкурсі приймала участь і моя учениця 9 класу Черевко Вероніка, а я була членом районного журі.

Конкурс розпочався святково й урочисто.

 8 листопада в школі пройшов перший шкільний етап Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика

Рідкісна, блискуча життєва кар'єра: селянський син з України став на канадській землі мільйонером. Сягнув вершин успіху та благополуччя, здолавши чимало несприятливих для нього обставин. Адже судилося йому в двадцять сім років починати в чужому краю своє життя наново, як мовиться, з чистої сторінки. І не мав він тоді нічого, крім власних рук та світлої голови.

Сьогодні, з вершини успіху й багатого життєвого досвіду, йому добре видно на всі боки. Він оглядає перейдений шлях, осмислює все те, що допомогло йому стати тим, ким він є.

Переможцями конкурсу стали Черевко Вероніка 9 клас, Лапіна Анна 8 клас, Притула Ірина 6 клас. Вітаю з перемогою!!! Великих успіхів вам у олімпіадах та конкурсах!!!

                 Дорогі діти, шановні колеги, для тих, хто бажає

                     9 листопада - Всеукраїнський радіодиктант.

 Він буде звучатиме на Першому каналі Українського радіо о 12 год., та традиційно складатиметься з близько 150 слів, а читатиме його доцент Київського унівесритету ім. Б.Грінченка мовознавець Олександр Авраменко. Диктант треба надіслати на адресу Українського радіо: Київ-1, Хрещатик, 26. Перевірятимуться лише роботи, надіслані 9 і 10 листопада, а ті, хто напише диктант без помилок, будуть відзначені символічними призами.

Текст радіодиктанту національної єдності

Наші пісні

Ми живемо у світі, де співіснує безліч ритмів: клепання коси, тупіт копит, і дзюрчання молока у відрі, і хлюпання морських хвиль, і перестук поїзних коліс, і цокання годинника. Обдарований музикальним слухом, наш народ тонко відчуває всі ритми, тому й витворив близько трьохсот тисяч народних пісень, якими зачаровує весь світ. Їх у нас сила-силенна на будь-який смак: хлопцям подавай “Ой на горі та й женці жнуть”, а дівчатам – “Цвіте терен”.

Американцям і не лише їм важко уявити Різдво без “Колядки дзвонів” – пісні, слова якої покладено на музику славетного українського композитора Миколи Леонтовича. Наш “Щедрик” прикрашає такі всесвітньо відомі фільми: “Гаррі Поттер”, “Сам удома”, “Загублений у Нью-Йорку”.

А чи знаєте ви, що в космосі першою прозвучала українська пісня “Дивлюсь я на небо...”? Понад півстоліття тому її виконав наш земляк – космонавт Павло Попович. Напевно, автор пісні Михайло Петренко й не сподівався, що його творіння звучатиме аж за небом, де навіть сокіл не літає.

Наші пісні з будь-якими мотивами: чи з пристрасними карпатськими ритмами у виконанні Руслани, чи з тривожними кримськотатарськими інтонаціями Джамали – долають усі кордони без віз, бо в них – жива душа народу України.

Ліна Василівна Костенко — українська письменниця, поетеса-шістдесятниця.

Лауреатка Шевченківської премії (1987), Премії Антоновичів (1989), премії Петрарки (1994).

У радянські часи брала активну участь у дисидентському русі, за що була надовго виключена з літературного процесу.

Почесна професорка Києво-Могилянської академії, почесна докторесса Львівського та Чернівецького університетів.

Відмовилась від звання Героя України.

Ліна Василівна Костенко – сильна жінка та справжня патріотка своєї країни!

Сьогодні провели виховну годину на тему " Барви осені", прикрасили класну кімнату, пригостилися солодощами, одержали багато позитивних емоцій

Красива осінь вишиває клени...

Красива осінь вишиває клени

Червоним, жовтим, срібним, золотим.

А листя просить: – Виший нас зеленим!

Ми ще побудем, ще не облетим.

А листя просить: – Дай нам тої втіхи!

Сади прекрасні, роси – як вино.

Ворони п'ють надкльовані горіхи.

А що їм, чорним? Чорним все одно.

(Ліна Костенко)

Осінь схожа на людину. Трохи сумну, норовливу, глибоку, але нескінченно теплу і близьку....

Осінній день...

Осінній день... Мереживо без краю

Плете павук... І вечір догора...

А завтра сонце знову всіх осяє,

У жменьки людям всипавши добра.

Осінній день... Краплинки від туману 

Лягли на ковдру жовтого тепла.

І сипле мряка геть безперестану

На стежку, що у парку пролягла.

Осінній день... І пахне вже дощами, 

Птахи курличуть десь у небесах...

І прохолодно довгими ночами, 

А вдень в повітрі знову чудеса.

Осінній день... Павук, туман, краплинки...

Мереживо... І листячко руде...

В кущах сховались диво-павутинки - 

А раптом літо бабине прийде...

Світлана Богдзієвич, 21.10.2017

 Осінь – дивовижна пора! Вона надихає на творчість, філософські роздуми та загалом допомагає усвідомлювати сутність життя. Оголені душі поетів дуже чутливі до неї, як і загалом до всього значущого та важливого у нашому житті. Почитайте ці вірші! Вони бринять і відлунюють струнами наших душ!  

Облітають квіти, обриває вітер

Пелюстки печальні в синій тишині.

По садах пустинних їде гордовито

Осінь жовтокоса на баскім коні

                                                                                                                                                            Володимир Сосюра

Так для сонечка осінь убралася,

мов цариця у свято врочистеє,

все, що є на сім світі найкращого,

все зібрала на пишний убір.

                                           Леся Українка

   Осінь. Довгі дощі, тумани,

На асфальті вода і бруд.
Одинокі гіганти-крани
Не цікавлять промоклий люд.
Тільки джаз в ресторані гримне,
І кривлюсь я, гидую і п’ю.
Баба-осінь ридає нестримно
У спустошену душу мою.

                                                                           Василь Симоненко

Осінній вітре, що могучим стоном
Над лісом стогнеш, мов над сином мати,
Що хмари люто гониш небосклоном,
Мов хочеш зиму, сон і смерть прогнати

                                                                                  Іван Франко

Вишиває осінь на канві зеленій
Золоті квітки.
Квіти оживають, і з дерев спадають
Жовті нагідки.
Яблука і груші падають на землю,
Боки, спини б ють.
Люди їх збирають, у мішки ховають,
Кури їх клюють.
Бавляться дітками, бавляться квітками,
Моляться батьки.
Вишиває осінь на канві зеленій
Золоті квітки.
                                                                                                    Олександр Олесь

Осінь така мила,

Осінь
Славна.
Осінь матусі їсти несе:
борщик у горщику,
кашка у жменьці,
скибка у пазусі,
грушки в хвартушку.
Осінь така мила,
Осінь
Славна.
                                                                               Павло Тичина

Сю ніч зорі чомусь колючі,
як налякані їжачки.
Сю ніч сойка кричала з кручі,
сю ніч ворон сказав: «Апчхи!»
Сю ніч квітка питала квітку:
— Що ж це робиться, поясни?
Тільки вчора було ще влітку,
а сьогодні вже восени!
                                                                                     Ліна Костенко

Небеса прозорі,
Як глибінь ріки.
Падають, як зорі,
З явора листки.
А над полем нитка
Дзвонить як струна,
Зажурилась квітка —
Чує сніг вона.

                                                             Дмитро Павличко

                                                    Цитати українською мовою