Сьогодні в Україні відзначають День пам'яті та примирення!!!

8 травня у багатьох країнах світу святкується День пам'яті і примирення на честь жертв Другої світової війни. В Україні пам'ятний день був встановлений в 2015 році.

День пам'яті і примирення: історія свята 8 травня 1945 року стало днем ​​остаточної перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, коли Німеччина підписала акт про беззастережну капітуляцію. На згадку про цю історичну подію в світі щорічно 8 травня відзначається День пам'яті і примирення. До 60-го ювілея Перемоги у Другій світовій війні в 2004 році Генеральною асамблеєю ООН була прийнята Резолюція про встановлення Днів пам'яті і примирення 8 і 9 травня на честь героїв, які віддали свої життя в боротьбі з нацистською Німеччиною в 1939-1945 рр. Всім країнам в складі організації було запропоновано в один або обидва з цих днів проводити меморіальні заходи і почитати жертв Другої світової війни. При цьому, Резолюцією визнається, що кожна держава може також встановлювати свої Дні Перемоги і визволення.

Символом свята є червоний мак. Ця квітка - пам'ятний знак жертв військових і громадянських конфліктів, відображення кривавого сліду від пострілу. Квіти червоного маку спочатку були символом трагічних подій Першої світової війни, і оспівувалися у вірші "На полях Фландрії" канадця Джона Маккрея. У 2014 році червоний мак і слоган "Ніколи знову" стали використовуватися в Україні під час святкування Дня перемоги у Другій світовій війні.

8 клас запропонував - пішла назустріч! І не помилилася! Урок вивчення літератури рідного краю перетворився на травневий поетичний флешмоб під весняними промінчиками сонечка. Учні й учениці із захопленням читали одне одному твори митців Гуляйпільського краю.

Оксана Горпинич та Іван Кушніренко

Поезія Любові Геньби

Я звідси починаюсь - як народ

На цій землі не оскверни мене,

Бо тут дідів моїх живе коріння,

Тут досі ще живуть їх білі тіні

І дихають, як визрілий ранет.

Над грушею знайомий молодик

Колише голубий туману голос.

Тут ми споконвіків піснями молимось.

Поглянь, у травах їх живі сліди.

Сюди, лиш чистим помислом ввійди,

Душею й тілом так, як на причастя.

І степ розстелить рушники квітчасті,

Зайди на них – і станеш молодий.

Я звідси починаюсь як народ,

Земля моя свята – жива ікона.

Тут все про мене зна, сусідський сонях,

А він ясний, як сонце й сам Господь.

Григорій Лютий

Василь Діденко

Прийміть найщиріші вітання з Першотравнем – святом усіх, хто своєю щоденною працею розбудовує нашу країну.

Зі словами вдячності звертаюся до кожного робітника, хлібороба, шахтаря, інженера, вчителя, лікаря, службовця, підприємця, кожного, хто забезпечує життєдіяльність суспільства, створює матеріальні і духовні блага.

Ваш невтомний труд є найважливішою складовою процесу модернізації України, подолання кризових явищ, створення сильної соціально-орієнтованої та демократичної держави.

Першого травня хто відзначає 

День солідарності, миру, праці? 

Здоровий народ це свято вважає 

Зустріччю весни - і прагне до лісу. 

День Першотравня собою відкриває 

Літніх прогулянок сезон пікніків. 

Саме з цим тебе вітаємо! 

До літніх походів завжди будь готовий!

Традиція святкування Першотравня виникала ще в 1886 році, коли першого травня тисячі робітників вийшли на вулиці з вимогою восьмигодинного робочого дня. В цей день загинула величезна кількість людей, практично всі організатори демонстрації були засуджені до скарбниці. Саме в пам’ять про цей день 1 травня стало Днем солідарності трудящих. У наш час значення свята змінилося. Зараз Першотравня є днем весни і праці. 

             БАЖАЮ ВСІМ ДОБРА,МИРУ,ЩАСТЯ,ЛЮБОВІ!!!

30 квітня - День Прикордонника! 

Саме цього дня 100 років тому, у далекому 1918 армія УНР встановила стовпи синьо-жовтого кольору з тризубами на кордоні з Росією.

Річниця Чорнобильської трагедії: пам’ятаємо, шануємо, вклоняємось…

                 26 квітня в Україні День чорнобильської трагедії. 

Дзвони Чорнобиля

Чи знаєш ти, дитино,

Чи знаєш взагалі,

Що сталось в Україні

На нашій, на землі?

Чи знаєш ти, дитино,

Що сталось в ті роки,

Коли хмарини з пилу

Закрили всі зірки?

Та ж ти вивчав, напевне,

У школі, у книжках

Читав це точно кожен

Про той квітневий жах!

Про ніч, ту, що навіки

Змінила нас усіх,

Про всі ті болі й крики,

Через фатальний збіг.

Про ніч весняну, теплу,

Що не несла біди,

Про тих, хто йшов до пекла,

Рятуючи живих.

Про тих героїв славних,

Що полягли в ЧАЕС,

Що душ їх відгук давній

Ще чутно із небес.

Гучні дзвеніли дзвони,

Віщуючи кошмар…

Їх й дотепер ще чути,

У місті, що з примар.

Всі люди утікали

У ту пекельну ніч,

Що траур віщувала

Для цифри 26.

Лиш  Прип’ять – тиха річка

Тече собі униз,

Немов блакитна стрічка,

Що сплетена зі сліз.

Пишу я це, дитино,

Тобі, щоб нагадать:

Хоч місто і порожнє,

Та дзвони ще дзвенять!

Ще пам'ять не забута

Біль не минув і гнів,

І знову говорити

Нам не забракне слів.

Трава, гірка й пахуча,

Росте в степу полин.

Чорнобиль – ймення жгуче,

Ведуче у загин!

Я вірю, що вже скоро

Піде жах геть із міста.

Я вірю, що лелеки

Вернуть у свої гнізда.

Я вірю, дзвони стихнуть,

Прийде година миру

Не тільки у Чорнобиль,

А й в нашу Україну.

Не половіють в полі колоски. 

Не ходять люди. М'ячики не скачуть. 

В Чорнобиль повертаються казки. 

Самі себе розказують і плачуть. 

ЧЕТВЕРТИЙ БЛОК - ЧОРНОБИЛЬСЬКА АЕС

Коли на Прип’яті люд мирно спав,  Й ніщо не натякало на тривогу Нечистий лиха людству зажадав – На вічну смерть прирік живу природу. Жахливий звук, удар аж до небес! Земля, мов розкололася на двоє! Четвертий блок – Чорнобильська АЕС,  Біда прийшла і косить нас по двоє. Радіаційна хмара змела все – Квітучий сад і, навіть, силу духу,  А «Рудий ліс», мов пам’ятка про це,  Вселяє страх у кожну живу душу. Викид потужністю у 300 Хіросім Розбив життя не одного народу. Приніс лиш смерть в наш український дім,  Укравши радість щастя із порога. Тому й дитина корчиться від болю,  І матері давно уже нема. То й бідний батько плаче самотою,  Щоб Бог зберіг хоча б мале дитя. Тепер його нікому не впізнати – Сновидою той бродить по селу. Втомився вже просити і благати,  Та крихту сил дає дитя йому. Проте, не можем долі подолати – Село, мов ворон дивиться на світ. І батька, й сина вже чекає мати. Той, хто лишивсь, несуть за гробом гріб. Були даремні наші сподівання,  На жаль, не сталось чуда із чудес. На зміну горю лиш прийшло мовчання. Четвертий блок – Чорнобильська АЕС.

Аварія на Чорнобильській АЕС стала одним з похмурих символів трагедії, до якої може призвести техногенна катастрофа. 26 квітня відзначається Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф.

Нагадаємо, що вночі 26 квітня 1986 року в 1:23 на АЕС, що знаходиться на території України, стався вибух. Будівля четвертого енергоблоку, покрівля машинного залу частково обвалилися. У різних приміщеннях і на даху виникло понад 30 вогнищ пожежі. В результаті аварії стався викид в навколишнє середовище до 380 000 000 кюрі радіоактивних речовин, зокрема ізотопів урану, плутонію, йоду-131, цезію-134, цезію-137, стронцію-90.

Загальна площа радіаційного забруднення України склала 50 тисяч квадратних кілометрів в 12 областях, радіаційному забрудненню піддалися і регіони РРФСР з територією майже 60 тисяч квадратних кілометрів і з населенням 2,6 мільйона осіб. Також були забруднені 46,5 тисяч квадратних кілометрів території Білорусії, де проживало до 20 відсотків населення цієї країни.

Загальна кількість тільки ліквідаторів цієї аварії (включаючи наступні роки) склала близько 600 тис осіб.

У 2003 році Генеральна Асамблея ООН в резолюції A/RES/71/125 проголосила Міжнародний день пам’яті про чорнобильську катастрофу, який відзначається 26 квітня.

Чорнобильська атомна електростанція, скорочено ЧАЕС - вже зупинена атомна електростанція, яка знаходиться в 2-х кілометрах від міста Прип’ять, що в Київській області. Вона фактично діяла з 1977 по 2000 рік.

За Міжнародною шкалою ядерних подій чорнобильська аварія оцінюється по максимальному 7 рівню і характеризується як «важкі наслідки для здоров’я людини та для навколишнього середовища». Трагедія забрала життя тисяч людей, стала причиною багатьох, в основному онкологічних захворювань, принесла величезними збиток для навколишнього середовища і, в кінцевому рахунку вплинула навіть на хід історії. Жахливі наслідки цієї трагедії відчуваються досі.

У листопаді 2016 над четвертим енергоблоком ЧАЕС почали встановлювати новий саркофаг.

Сьогодні на уроці української літератури в 6 класі вивчали творчість Леоніда Глібова, зокрема байку " Щука".

Розповідали напам'ять, аналізували, малювали ілюстрації, складали свої байки

Леонід Глібов

ЩУКА

Байка

На Щуку хтось бомагу в суд подав,

Що буцімби вона такеє виробляла,

Що у ставу ніхто життя не мав:

Того заїла в смерть, другого обідрала.

Піймали Щуку молодці

Та в шаплиці

Гуртом до суду притаскали,

Хоча чуби й мокренькі стали.

На той раз суддями були

Якіїсь два Осли,

Одна нікчемна Шкапа

Та два стареньких Цапа,—

Усе народ, як бачите, такий

Добрячий та плохий.

За стряпчого, як завсігди годиться,

Була приставлена Лисиця...

А чутка у гаю була така,

Що ніби Щука та частенько,

Як тільки зробиться темненько,

Лисиці й шле то щупачка,

То сотеньку карасиків живеньких

Або линів гарненьких...

Чи справді так було, чи, може, хто збрехав

(Хто ворогів не мав!),—

А все-таки катюзі,

Як кажуть, буде по заслузі.

Зійшлися судді, стали розбирать:

Коли, і як воно, і що їй присудити?

Як не мудруй, а правди нігде діти.

Кінців не можна поховать...

Недовго думали — рішили

І Щуку на вербі повісити звеліли,

— Дозвольте і мені, панове, річ держать!

Тут обізвалася Лисиця. —

Розбійницю таку не так судить годиться:

Щоб більше жаху їй завдать

І щоб усяк боявся так робити, —

У річці вражу Щуку утопити! —

Розумна річ! — всі зачали гукать,

Послухали Лисичку

І Щуку кинули — у річку.

(1858)

Вивчаймо рідну мову! Актуальний матеріал!

Пасха, Паска чи Великдень? 5 помилок в українській мові, яких соромно припускатися

Гучні помилки в українській мові, що стосуються свят.

Мовний експерт Олександр Авраменко розповів, яких помилок найчастіше припускаються українці, спілкуючись на святкову тему.

ПАСКА, ПАСХА ЧИ ВЕЛИКДЕНЬ

Паска – солодкий хліб, який випікають до Великодня.

Пасха – назва відповідного єврейського свята.

Великдень, ВелИкодня – християнське свято Воскресіння Христа.

Крашанка або писанка – розмальовані яйця.

ПРАВИЛЬНО: З прийдешнім святом! З передсвятом! Або просто - з Новим роком, з Різдвом Христовим!

НЕПРАВИЛЬНО: З наступаючим святом!

Слова утворені з іменника та прикметника пишуться разом (святий вечір, отже Святвечір).

З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ – ВЕЛИКА ЧИ МАЛА ЛІТЕРА

ПРАВИЛЬНО: З днем народження!

НЕПРАВИЛЬНО: з Днем народження!

З великої літери пишемо назви історичних подій, великих свят і знаменних дат.