Осінь — це маленьке життя. Насолоджуйтесь променями осіннього сонечка і шарудінням під ногами листя, а в дощ — чашкою гарячого чаю в компанії улюблених і близьких людей
Осінній день спливає, ніби мить,
Яскравістю спікає, наче постріл...
Осінній день вітрами зашумить,
А ті вітри — немовби стріли гострі...
Яскравістю спікає, наче постріл...
Осінній день вітрами зашумить,
А ті вітри — немовби стріли гострі...
Роздягнуть в лісі гілочку руду,
Лелек останніх виженуть із гаю
І хазяйнують в кожному саду,
Де яблучко лишилось — доривають..
Лелек останніх виженуть із гаю
І хазяйнують в кожному саду,
Де яблучко лишилось — доривають..
У небі хмар сталеві кораблі,
Чи то їх сталь від золота лосниться,
Що навіть без гучного крику "Плі!"
Врізаються у землю блискавиці...
Чи то їх сталь від золота лосниться,
Що навіть без гучного крику "Плі!"
Врізаються у землю блискавиці...
Осінній день, мов кинута жона,
Ридає у вікні так довго й нудно...
Осінній день, неначе чужина...
Розхристаний, невпізнаний, приблудний...
Ридає у вікні так довго й нудно...
Осінній день, неначе чужина...
Розхристаний, невпізнаний, приблудний...
Усе "неначе" в нім, усе "немов",
Хай знову його всоте хтось опише...
Зі мною зайвих не веде розмов,
А просить одинокість, чай і тишу...
Хай знову його всоте хтось опише...
Зі мною зайвих не веде розмов,
А просить одинокість, чай і тишу...
Вікторія Бричкова-АбуКадум