30 квітня - День Прикордонника! 

Саме цього дня 100 років тому, у далекому 1918 армія УНР встановила стовпи синьо-жовтого кольору з тризубами на кордоні з Росією.

Річниця Чорнобильської трагедії: пам’ятаємо, шануємо, вклоняємось…

                 26 квітня в Україні День чорнобильської трагедії. 

Дзвони Чорнобиля

Чи знаєш ти, дитино,

Чи знаєш взагалі,

Що сталось в Україні

На нашій, на землі?

Чи знаєш ти, дитино,

Що сталось в ті роки,

Коли хмарини з пилу

Закрили всі зірки?

Та ж ти вивчав, напевне,

У школі, у книжках

Читав це точно кожен

Про той квітневий жах!

Про ніч, ту, що навіки

Змінила нас усіх,

Про всі ті болі й крики,

Через фатальний збіг.

Про ніч весняну, теплу,

Що не несла біди,

Про тих, хто йшов до пекла,

Рятуючи живих.

Про тих героїв славних,

Що полягли в ЧАЕС,

Що душ їх відгук давній

Ще чутно із небес.

Гучні дзвеніли дзвони,

Віщуючи кошмар…

Їх й дотепер ще чути,

У місті, що з примар.

Всі люди утікали

У ту пекельну ніч,

Що траур віщувала

Для цифри 26.

Лиш  Прип’ять – тиха річка

Тече собі униз,

Немов блакитна стрічка,

Що сплетена зі сліз.

Пишу я це, дитино,

Тобі, щоб нагадать:

Хоч місто і порожнє,

Та дзвони ще дзвенять!

Ще пам'ять не забута

Біль не минув і гнів,

І знову говорити

Нам не забракне слів.

Трава, гірка й пахуча,

Росте в степу полин.

Чорнобиль – ймення жгуче,

Ведуче у загин!

Я вірю, що вже скоро

Піде жах геть із міста.

Я вірю, що лелеки

Вернуть у свої гнізда.

Я вірю, дзвони стихнуть,

Прийде година миру

Не тільки у Чорнобиль,

А й в нашу Україну.

Не половіють в полі колоски. 

Не ходять люди. М'ячики не скачуть. 

В Чорнобиль повертаються казки. 

Самі себе розказують і плачуть. 

ЧЕТВЕРТИЙ БЛОК - ЧОРНОБИЛЬСЬКА АЕС

Коли на Прип’яті люд мирно спав,  Й ніщо не натякало на тривогу Нечистий лиха людству зажадав – На вічну смерть прирік живу природу. Жахливий звук, удар аж до небес! Земля, мов розкололася на двоє! Четвертий блок – Чорнобильська АЕС,  Біда прийшла і косить нас по двоє. Радіаційна хмара змела все – Квітучий сад і, навіть, силу духу,  А «Рудий ліс», мов пам’ятка про це,  Вселяє страх у кожну живу душу. Викид потужністю у 300 Хіросім Розбив життя не одного народу. Приніс лиш смерть в наш український дім,  Укравши радість щастя із порога. Тому й дитина корчиться від болю,  І матері давно уже нема. То й бідний батько плаче самотою,  Щоб Бог зберіг хоча б мале дитя. Тепер його нікому не впізнати – Сновидою той бродить по селу. Втомився вже просити і благати,  Та крихту сил дає дитя йому. Проте, не можем долі подолати – Село, мов ворон дивиться на світ. І батька, й сина вже чекає мати. Той, хто лишивсь, несуть за гробом гріб. Були даремні наші сподівання,  На жаль, не сталось чуда із чудес. На зміну горю лиш прийшло мовчання. Четвертий блок – Чорнобильська АЕС.

Аварія на Чорнобильській АЕС стала одним з похмурих символів трагедії, до якої може призвести техногенна катастрофа. 26 квітня відзначається Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф.

Нагадаємо, що вночі 26 квітня 1986 року в 1:23 на АЕС, що знаходиться на території України, стався вибух. Будівля четвертого енергоблоку, покрівля машинного залу частково обвалилися. У різних приміщеннях і на даху виникло понад 30 вогнищ пожежі. В результаті аварії стався викид в навколишнє середовище до 380 000 000 кюрі радіоактивних речовин, зокрема ізотопів урану, плутонію, йоду-131, цезію-134, цезію-137, стронцію-90.

Загальна площа радіаційного забруднення України склала 50 тисяч квадратних кілометрів в 12 областях, радіаційному забрудненню піддалися і регіони РРФСР з територією майже 60 тисяч квадратних кілометрів і з населенням 2,6 мільйона осіб. Також були забруднені 46,5 тисяч квадратних кілометрів території Білорусії, де проживало до 20 відсотків населення цієї країни.

Загальна кількість тільки ліквідаторів цієї аварії (включаючи наступні роки) склала близько 600 тис осіб.

У 2003 році Генеральна Асамблея ООН в резолюції A/RES/71/125 проголосила Міжнародний день пам’яті про чорнобильську катастрофу, який відзначається 26 квітня.

Чорнобильська атомна електростанція, скорочено ЧАЕС - вже зупинена атомна електростанція, яка знаходиться в 2-х кілометрах від міста Прип’ять, що в Київській області. Вона фактично діяла з 1977 по 2000 рік.

За Міжнародною шкалою ядерних подій чорнобильська аварія оцінюється по максимальному 7 рівню і характеризується як «важкі наслідки для здоров’я людини та для навколишнього середовища». Трагедія забрала життя тисяч людей, стала причиною багатьох, в основному онкологічних захворювань, принесла величезними збиток для навколишнього середовища і, в кінцевому рахунку вплинула навіть на хід історії. Жахливі наслідки цієї трагедії відчуваються досі.

У листопаді 2016 над четвертим енергоблоком ЧАЕС почали встановлювати новий саркофаг.

Сьогодні на уроці української літератури в 6 класі вивчали творчість Леоніда Глібова, зокрема байку " Щука".

Розповідали напам'ять, аналізували, малювали ілюстрації, складали свої байки

Леонід Глібов

ЩУКА

Байка

На Щуку хтось бомагу в суд подав,

Що буцімби вона такеє виробляла,

Що у ставу ніхто життя не мав:

Того заїла в смерть, другого обідрала.

Піймали Щуку молодці

Та в шаплиці

Гуртом до суду притаскали,

Хоча чуби й мокренькі стали.

На той раз суддями були

Якіїсь два Осли,

Одна нікчемна Шкапа

Та два стареньких Цапа,—

Усе народ, як бачите, такий

Добрячий та плохий.

За стряпчого, як завсігди годиться,

Була приставлена Лисиця...

А чутка у гаю була така,

Що ніби Щука та частенько,

Як тільки зробиться темненько,

Лисиці й шле то щупачка,

То сотеньку карасиків живеньких

Або линів гарненьких...

Чи справді так було, чи, може, хто збрехав

(Хто ворогів не мав!),—

А все-таки катюзі,

Як кажуть, буде по заслузі.

Зійшлися судді, стали розбирать:

Коли, і як воно, і що їй присудити?

Як не мудруй, а правди нігде діти.

Кінців не можна поховать...

Недовго думали — рішили

І Щуку на вербі повісити звеліли,

— Дозвольте і мені, панове, річ держать!

Тут обізвалася Лисиця. —

Розбійницю таку не так судить годиться:

Щоб більше жаху їй завдать

І щоб усяк боявся так робити, —

У річці вражу Щуку утопити! —

Розумна річ! — всі зачали гукать,

Послухали Лисичку

І Щуку кинули — у річку.

(1858)

Вивчаймо рідну мову! Актуальний матеріал!

Пасха, Паска чи Великдень? 5 помилок в українській мові, яких соромно припускатися

Гучні помилки в українській мові, що стосуються свят.

Мовний експерт Олександр Авраменко розповів, яких помилок найчастіше припускаються українці, спілкуючись на святкову тему.

ПАСКА, ПАСХА ЧИ ВЕЛИКДЕНЬ

Паска – солодкий хліб, який випікають до Великодня.

Пасха – назва відповідного єврейського свята.

Великдень, ВелИкодня – християнське свято Воскресіння Христа.

Крашанка або писанка – розмальовані яйця.

ПРАВИЛЬНО: З прийдешнім святом! З передсвятом! Або просто - з Новим роком, з Різдвом Христовим!

НЕПРАВИЛЬНО: З наступаючим святом!

Слова утворені з іменника та прикметника пишуться разом (святий вечір, отже Святвечір).

З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ – ВЕЛИКА ЧИ МАЛА ЛІТЕРА

ПРАВИЛЬНО: З днем народження!

НЕПРАВИЛЬНО: з Днем народження!

З великої літери пишемо назви історичних подій, великих свят і знаменних дат.

                До уваги учнів 9 класу та їх батьків!!!

30 травня о 9 годині ранку відбудеться ДПА з української мови

Орієнтовні вимоги  до змісту атестаційних робіт для учнів 9 класу

                                     Українська мова

Ефективною формою проведення державної підсумкової атестації з української мови в 9 класі є диктант, текст якого укладають учителі  та затверджує керівник  закладу освіти. При цьому на розсуд педагогів можуть  підбиратися декілька варіантів.

Під час підготовки варто враховувати тематику текстів, орієнтовно визначену в соціокультурній змістовій лінії навчальної програми.

За обсягом тексти диктантів повинні містити 160-170 слів.

Визначаючи кількість слів, ураховують як самостійні, так і службові частини мови.

На проведення атестації відводиться 1 астрономічна година. Відлік часу ведеться від початку читання вчителем тексту.

Вид роботи й назву тексту необхідно записати на дошці. 

                                 Оформлення роботи

У верхній лівій частині титульної сторінки подвійного аркуша ставиться штамп  закладу загальної середньої освіти, на ньому зазначається дата, наприклад: 01.06.2018 р. Підпис роботи починається на сьомому рядку титульної сторінки:

Робота

на державну підсумкову атестацію

з української мови за курс базової середньої освіти

учня (учениці) 9 класу

(прізвище, ім’я, по батькові у формі родового відмінка)

На другій сторінці на перших двох рядках записують вид роботи та назву тексту, наприклад:

                                         Диктант

                       Джерело позитивних емоцій

Методика проведення диктанту традиційна, однак під час державної підсумкової атестації має певні особливості.

 Спочатку вчитель читає весь текст, після чого не дає ніяких пояснень щодо його змісту, лексичного значення слів, правописних особливостей.

Після прочитання всього тексту читає перше речення,  учні уважно слухають. Далі це речення диктується для запису частинами, як правило, один раз. Після того, як учні запишуть речення, учитель читає його повністю з метою перевірки. Таким чином диктується кожне речення тексту.

Учитель обов’язково вказує місце  поділу тексту на абзаци. Після запису всього тексту він читає його ще раз, роблячи більш тривалі паузи  між реченнями  і   надаючи  змогу учням ретельно перевірити написане й виправити допущені помилки.

Текст потрібно диктувати виразно, відповідно до норм літературної вимови в такому темпі, щоб учні встигли вільно його записати.

Диктант оцінюється однією  оцінкою на основі таких критеріїв:

• орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються однаково;
• повторювані помилки (в одному і тому ж слові, яке повторюється в диктанті кілька разів) вважаються однією  помилкою; однотипні помилки (на одне й те саме правило), але у різних словах вважаються різними помилками;
• розрізняють "грубі" помилки й  "негрубі" (винятки з усіх правил; написання великої букви в складних власних назвах; правопис прислівників, утворених від іменника з прийменниками; заміна одного розділового знака іншим; заміна українських букв російськими, випадки, коли замість одного знака поставлений інший; випадки, що вимагають розрізнення не і ні – у сполученнях не хто інший, як…; не що інше, як…; ніхто інший не…, ніщо інше не…;  пропуск одного зі сполучуваних розділових знаків або порушенні їх послідовності;
• орфографічні та пунктуаційні помилки  на правила, що не включено до шкільної програми, виправляють, але не  враховують. Також не вважають за помилку неправильну передачу так званої авторської пунктуації;
• за наявності в диктанті більше п’яти виправлень оцінка знижується на один бал.

Бали	Кількість помилок	Бали	Кількість помилок
1	15-16 і більше	7	4
2	13-14	8	3
3	11-12	9	1+1(негруба)
4	9-10	10	1
5	7-8	11	1(негруба)
6	5-6	12	-

   07 червня о 9 годині відбудеться ДПА з правознавства

                                        Правознавство

Державна підсумкова атестація з предмета «Правознавство» учнів 9-х класів проводиться в письмовій формі.

Перевірка результатів навчання учнів основ правознавства  передбачає оцінювання засвоєних ними знань і сформованих умінь та навичок.

При складанні завдань для ДПА вчителеві слід взяти до уваги наступне:

• спрямування завдань на перевірку вмінь і навичок учнів, передбачених Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти;
• відповідність завдань концепції та змісту чинної навчальної програми з предмета;
• різноманітність завдань, що уможливить виявлення й оцінювання рівня сформованості правової предметної компетентності дев’ятикласників у сукупності таких компетенцій як інформаційна (правові знання), логічна (розвиток юридичної логіки), процесуальна (правові вміння), аксіологічна (емоційно-ціннісне ставлення учня до правових явищ і процесів);
• поточні зміни в чинному законодавстві України;
• відповідність завдань віковим особливостям учнів 9-х класів (розвиток критичного мислення, вміння абстрагувати, життєвий досвід тощо);
• можливість застосування для оцінювання 12-ти бальної шкали.

Для проведення ДПА вчителеві слід підготувати не менше двох варіантів комплексних завдань. При цьому всі варіанти мають бути уніфікованими за формою й типами завдань. Кількість завдань у кожному варіанті від 4 до 6. Рекомендуємо у ДПА з курсу правознавства використовувати такі типи завдань:

1. Тестові завдання на вибір однієї або кількох (варіант зі сполученням цифр) правильних відповідей. Виконання таких завдань зводиться до репродуктивного відтворення учнями наявних в них правових знань. Тестові завдання на пошук відповіді зі сполученням цифр передбачають обрання учнями варіанту, в якому значаться цифри, під якими містяться відповідні ознаки. Виконання такого типу завдання передбачає визначення ознак понять, складників явищ, етапів процесів у їх сукупності й виявляють уміння учнів співставляти та аналізувати правову інформацію, визначити, що відноситься до того чи іншого поняття (явища, процесу).

2. Завдання зі встановлення відповідності. Такі завдання, як і попередні типи завдань, – це відтворення учнями на репродуктивному рівні набутих знань з правознавства. Алгоритм виконання учнями такого типу завдання зводиться до підшукування відповідностей (пар) між поняттями й визначеннями, назвами й описом тощо.

3. Завдання з визначення поняття та ілюстрації його прикладом. Виконуючи такі завдання, учням слід відтворити поняття якомога точніше до дефініцій, поданих у нормативно-правових актах, або ж подати визначення поняття у сукупності його суттєвих ознак. Важливо, щоб учні продемонстрували вміння ілюструвати теоретичне положення конкретним прикладом, що й слугуватиме індикатором їхнього розуміння основних теоретичних положень правознавства.

4. Завдання на виявлення трьох відмінностей між правовими поняттями. Такі завдання перевіряють вміння учнів розрізняти й порівнювати правові поняття, явища, процеси тощо. Для з’ясування відмінностей учневі слід спочатку визначити, до якого роду належать зазначені види понять, а потім знайти відмінне в них за визначеними лініями (показниками, критеріями) порівняння.

5. Завдання з побудови логічного ланцюжка. Виконуючи завдання такого типу, учень має віднайти зайве поняття й пропущене в запропонованому ланцюжку поняття, узагальнити й указати, якому правовому явищу чи процесу ці поняття відповідають.

6. Завдання з виявлення помилок та/або недоречностей у запропонованих текстах. Такі завдання вимагають від учнів демонстрації засвоєних правових знань.

7. Завдання з аналізу фрагмента юридичного документа (положення нормативно-правового акта). Такий аналіз здійснюється учнями за поданими до фрагмента запитаннями на кшталт: про яке поняття йдеться у фрагменті НПА; що означає це поняття; які правовідносини врегульовуються зазначеним положенням тощо. Відповідаючи на запитання до фрагменту НПА, учні мають віднайти і виписати основне поняття, згадуване у фрагменті, дати його визначення, продемонструвати свої знання пов’язаних з чільним поняттям питань/проблем тощо.

8. Аналіз (розв’язання) правової ситуації за запитаннями до неї. Виконання такого завдання передбачає застосування учнями комплексу предметних знань (в тому числі й положень законодавства) й спрямоване на виявлення навичок учнів застосовувати набуті правові знання й предметні вміння, а також представляти оцінні судження щодо правових подій, явищ і процесів.

Окремі завдання атестаційної роботи мають носити творчий характер і уможливлювати демонстрацію учнями вміння висловлювати власні емоційно-оцінні судження щодо юридичних подій, явищ і процесів.

При оцінюванні комплексних завдань для ДПА з правознавства рекомендується застосовувати загальноприйняту 12-ти бальну систему оцінювання. Оцінювання може бути, наприклад, таким: тестові завдання на вибір однієї правильної відповіді з чотирьох або тестові завдання на вибір кількох правильних відповідей (варіант відповіді зі сполученням цифр) оцінюються по 0,5 бала за кожну правильну відповідь чи комбінацію цифр; завдання на встановлення відповідності оцінюється в 1 бал, який виставляється при правильному знаходженні учнем усіх відповідностей (пар) у завданні; завдання з визначення поняття й наведення прикладу оцінюється в 2 бали, де виконання першої частини завдання – це 1,5 бали, а приклад – 0,5 бали; завдання з пошуку трьох відмінностей між правовими поняттями/явищами оцінюється в 0,5 бала за кожні правильні пари відмінностей однієї лінії порівняння; аналіз фрагмента юридичного документа оцінюється у 2 бали; 3-ма балами оцінюється завдання з аналізу правової ситуації тощо. Утім, учитель може на власний розсуд застосовувати будь-яку систему оцінювання завдань з подальшим її «переведенням» у 12-ти бальну шкалу.

       04 червня о 9 годині відбудеться ДПА з математики

                                            Математика

Державна підсумкова атестація з математики проводиться за програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України, а саме: «Математика. 5-9 класи» та «Навчальна програма для поглибленого вивчення математики в 8-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів», розміщені на сайті МОН.

Для проведення державної підсумкової атестації готують не менше 10 варіантів контрольних робіт (якщо кількість учнів в класі менша 10, то по одному варіанту на кожного учня). Для учнів загальноосвітніх класів пропонується поділити роботу на 3 частини.

Перша частина – 10-12 завдань у тестовій формі з однією правильною відповіддю на кожне завдання. Для кожного тестового завдання рекомендується подати 4-5 варіантів відповіді. Завдання з вибором відповіді вважається виконаним правильно, якщо в роботі указана тільки одна літера, якою позначена правильна відповідь. При цьому учень не повинен наводити будь-які міркування, що пояснюють його вибір.

Друга частина атестаційної роботи може складатися із 4-6 завдань відкритої форми з короткою відповіддю. Такі завдання вважаються виконаними правильно, якщо записана правильна відповідь (наприклад: число, вираз, корені рівняння тощо). Усі необхідні обчислення, перетворення тощо учні виконують на чернетках.

Третя частина атестаційної роботи може складатися з 3-4 завдань відкритої форми з розгорнутою відповіддю. Завдання третьої частини вважаються виконаними правильно, якщо учень навів розгорнутий запис розв’язування завдання з обґрунтуванням кожного етапу розв'язку та надав правильну відповідь. Правильність виконання завдань третьої частини оцінює вчитель відповідно до критеріїв і схеми оцінювання завдань з якими учні завчасно ознайомлені.

Для класів з поглибленим вивченням математики пропонується додати четверту частину роботи. Її рекомендується скласти із 3 завдань, що відповідають програмі поглибленого вивчення математики.

У кожній із частин атестаційної роботи рекомендується поєднати завдання з алгебри і геометрії у орієнтовному відношенні 2 до 1. Також завдання мають охоплювати весь курс математики 5-9 класу.

Завдання третьої та четвертої частин атестаційної роботи учні виконують на аркушах зі штампом відповідного загальноосвітнього навчального закладу.

Державна підсумкова атестація з математики проводиться протягом 135 хв. для учнів загальноосвітніх класів.

Учні класів з поглибленим вивченням математики виконують атестаційну роботу протягом 180 хвилин.

При оцінюванні письмової роботи необхідно користуватися критеріями оцінювання затвердженими наказом МОН від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти». Систему переведення балів у оцінку обґрунтовують і оприлюднюють.

Просимо довести їх до відома керівників закладів загальної середньої освіти та вчителів.

З повагою
заступник міністра            Р. В. Греба