Акція "Запали свічку пам'яті"

16. 00 ... майже у всіх домівках  нашої вулиці імені Чучалішвілі запалала свічка  пам'яті

ЗГАДАЙМО ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 х років! 

ЗАПАЛІМО НА ВІКНІ СВІЧКУ ПАМ'ЯТІ: з 16.00 по 23.00.

Сьогодні в Україні вшановують пам’ять жертв Голодоморів – мільйонів невинно убієнних українців, знищених тоталітарним комуністичним режимом.

День пам’яті жертв Голодоморів відзначається щорічно в четверту суботу листопада на підставі президентських Указів 1998 та 2007 років. У ХХ сторіччі українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Утім, наймасштабнішим був Голодомор 1932-1933 років – геноцид українського народу, здійснюваний тоталітарним комуністичним режимом СРСР. Голодомору передувала насильницька колективізація сільських господарств, «розкуркулення» селян, хлібозаготівельна кампанія, масовий терор на селі. Терор голодом, що діяв в Україні протягом 22-х місяців – це свідома і цілеспрямована політика сталінського уряду, стратегія і тактика якої виконувалася, починаючи з 1928 року. Ця карально-репресивна акція була спрямована на упокорення українського селянства, на знищення самостійних селянських господарств – соціально-економічних підвалин української нації. Українські селяни стали наступними жертвами сталінського режиму після тотальних репресій щодо української інтелігенції та духівництва. У пікові місяці Голодомору щохвилини в Україні помирало 24 людини. За короткий проміжок часу Москва вбила 4 з половиною мільйони українців. Упродовж десятиліть голодомор в радянській Україні замовчувався. Дослідження з цієї трагедії розпочалися лише наприкінці 80-х років минулого століття. Нині в Україні Голодомор 1932-1933 років розцінюється як акт геноциду українського народу, здійснений урядом СРСР шляхом організації штучного масового голоду, який призвів до багатомільйонних людських жертв у сільській місцевості на території Української РСР. Відповідно останніх соцопитувань, 77% українців вважають цю трагедію геноцидом. В листопаді 2006 Верховна Рада визнала Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу. А 7 грудня 2016 року українські парламентарі закликали й інші держави визнати Голодомор геноцидом українського народу. Наразі це зробили 24 країни світу. Щороку Український інститут національної пам’яті пропонує спеціальну тему Дня для підкреслення певного аспекту трагедії Голодомору 1932–1933 рр. Цього року такою темою є «Голодомор - помста за свободу, помста за революцію». Загальнонаціональні заходи до Дня пам’яті жертв Голодомору пройдуть по всій Україні та у 32 країнах світу. Цього дня передбачені жалобні заходи на території Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» у місті Києві, а по всій Україні – проведення тематичних наукових, інформаційних, та культурно-мистецьких заходів, виставок, презентацій документів, фото- і відеоматеріалів. Разом з тим, на території України буде приспущено Державний прапор та обмежено проведення заходів розважального характеру. О 16.00 в кожній домівці й установі українці запалять свічки пам’яті та приєднаються до загальнонаціональної хвилини мовчання.

Вітаємо учасників Міжнародного конкурсу знавців української 

мови імені Петра Яцика, який пройшов 23.11.17. на базі Гуляйпільського колегіуму "Лідер". Основна мета конкурсу ‒ затвердження державного статусу української мови, піднесення її престижу серед молоді, виховання поваги до культури i традицій українського народу.

За ухвалою Ліги українських меценатів, конкурсу надано

 ім'я Петра Яцика, а його дочка Надія стала почесним головою 

конкурсу.

За останні роки кількість учасників конкурсу сягала 5 млн 

людей з-понад 20 країн світу.

 Виконуючи конкурсні завдання, дівчатка Лапіна Анна та Черевко Вероніка показували не тільки знання граматичного матеріалу, але і те, як вони знають українські прислів’я та приказки, уміють творити і фантазувати.

 21 листопада, учні та вчителі нашої школи відзначають одне з нових, але знакових свят в історії України - День Гідності та Свободи.

Свято відзначається щороку згідно з Указом Президента 13 листопада 2014 року і встановлено на честь початку цього дня двох знаменних і доленосних подій у новітній українській історії: Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.

День Гідності та Свободи став своєрідним наступником свята Дня Свободи, що відзначався на честь Помаранчевої революції Саме 21 листопада 2013 року розпочались перші протестні акції української громадськості у відповідь на рішення тодішньої влади щодо припинення курсу на євроінтеграцію та скасування процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Попрання законодавчо закріплених пріоритетів зовнішньої політики України, якою власне і була Угода про асоціацію, викликала обурення українців.

Вчора , у місті Гуляйполі, пройшов II етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури. Учасниками олімпіади були мої учні: Лапіна Анна(8 клас), Черевко Вероніка ( 9 клас).

Дівчата готувалися старанно, віднеслись до виконання завдань відповідально .

В результаті, Лапіна Анна, учениця 8 класу, посіла II місце і направлена на область  запасною. 

Дякую велике тобі, Анно, за твоє сумлінне ставлення до навчання, бажаю великих успіхів і творчих злетів!!! 

9 листопада відбувся районний етап Міжнародного мовно- літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка.

В цьому конкурсі приймала участь і моя учениця 9 класу Черевко Вероніка, а я була членом районного журі.

Конкурс розпочався святково й урочисто.

 8 листопада в школі пройшов перший шкільний етап Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика

Рідкісна, блискуча життєва кар'єра: селянський син з України став на канадській землі мільйонером. Сягнув вершин успіху та благополуччя, здолавши чимало несприятливих для нього обставин. Адже судилося йому в двадцять сім років починати в чужому краю своє життя наново, як мовиться, з чистої сторінки. І не мав він тоді нічого, крім власних рук та світлої голови.

Сьогодні, з вершини успіху й багатого життєвого досвіду, йому добре видно на всі боки. Він оглядає перейдений шлях, осмислює все те, що допомогло йому стати тим, ким він є.

Переможцями конкурсу стали Черевко Вероніка 9 клас, Лапіна Анна 8 клас, Притула Ірина 6 клас. Вітаю з перемогою!!! Великих успіхів вам у олімпіадах та конкурсах!!!

                 Дорогі діти, шановні колеги, для тих, хто бажає

                     9 листопада - Всеукраїнський радіодиктант.

 Він буде звучатиме на Першому каналі Українського радіо о 12 год., та традиційно складатиметься з близько 150 слів, а читатиме його доцент Київського унівесритету ім. Б.Грінченка мовознавець Олександр Авраменко. Диктант треба надіслати на адресу Українського радіо: Київ-1, Хрещатик, 26. Перевірятимуться лише роботи, надіслані 9 і 10 листопада, а ті, хто напише диктант без помилок, будуть відзначені символічними призами.

Текст радіодиктанту національної єдності

Наші пісні

Ми живемо у світі, де співіснує безліч ритмів: клепання коси, тупіт копит, і дзюрчання молока у відрі, і хлюпання морських хвиль, і перестук поїзних коліс, і цокання годинника. Обдарований музикальним слухом, наш народ тонко відчуває всі ритми, тому й витворив близько трьохсот тисяч народних пісень, якими зачаровує весь світ. Їх у нас сила-силенна на будь-який смак: хлопцям подавай “Ой на горі та й женці жнуть”, а дівчатам – “Цвіте терен”.

Американцям і не лише їм важко уявити Різдво без “Колядки дзвонів” – пісні, слова якої покладено на музику славетного українського композитора Миколи Леонтовича. Наш “Щедрик” прикрашає такі всесвітньо відомі фільми: “Гаррі Поттер”, “Сам удома”, “Загублений у Нью-Йорку”.

А чи знаєте ви, що в космосі першою прозвучала українська пісня “Дивлюсь я на небо...”? Понад півстоліття тому її виконав наш земляк – космонавт Павло Попович. Напевно, автор пісні Михайло Петренко й не сподівався, що його творіння звучатиме аж за небом, де навіть сокіл не літає.

Наші пісні з будь-якими мотивами: чи з пристрасними карпатськими ритмами у виконанні Руслани, чи з тривожними кримськотатарськими інтонаціями Джамали – долають усі кордони без віз, бо в них – жива душа народу України.

Ліна Василівна Костенко — українська письменниця, поетеса-шістдесятниця.

Лауреатка Шевченківської премії (1987), Премії Антоновичів (1989), премії Петрарки (1994).

У радянські часи брала активну участь у дисидентському русі, за що була надовго виключена з літературного процесу.

Почесна професорка Києво-Могилянської академії, почесна докторесса Львівського та Чернівецького університетів.

Відмовилась від звання Героя України.

Ліна Василівна Костенко – сильна жінка та справжня патріотка своєї країни!